Володимирська, 18/2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимирська, 18/2


50°27′15″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.454408333361° пн. ш. 30.51636111113888816° сх. д. / 50.454408333361; 30.51636111113888816Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.454408333361° пн. ш. 30.51636111113888816° сх. д. / 50.454408333361; 30.51636111113888816
Тип прибутковий будинок Києва
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль неоренесанс
Архітектор Іконніков Михайло Степанович і Володимир Ніколаєв
Будівництво 1860 — 1900
Мапа

CMNS: Володимирська, 18/2 у Вікісховищі

Будинок № 18/2 — один із київських прибуткових будинків, розташований на розі Володимирської вулиці й Рильського провулку навпроти Софійського собору.

Будівля, яка є типовим зразком житлової споруди у стилі неоренесанс, орга­нічно вписана в історичну забу­дову Софійської площі і формує її ансамбль[1].

Наказом Міністерства Культури і туризму України № 58/0/16-10 від 3 лютого 2010 року будинок внесений до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення[2].

Будівництво і використання будівлі[ред. | ред. код]

Будинок № 18/2 на листівці 1900-х років

Наріжна садиба належала київському губерн­ському архітекторові Михайлові Іконнікові. 1860 року на ділянці спорудили двоповерховий будинок. Після смерті архітектора в 1897 році його син продав садибу Олені Воробйовій[3].

Первісно двоповерхову кам'яницю спорудили як приватний будинок. Згодом звели поверх. А 1900 року за проєктом архітектора Володимир Ніколаєв надбудували ще один. Нові власники використовували споруду як прибутковий будинок.

1922 року будівлю націоналізували більшовики.

1984 року будинок капітально реконструювали[1].

Архітектура[ред. | ред. код]

Чотириповерхова, цегляна, Г-подібна у плані будівля має похилий дах, плоскі, спочатку дерев'я­ні, згодом бетонні перекриття.

Архітектура фасаду оформлена у стилі неоренесанс. Будинок симетричний відносно наріжжя, від якого відходять два крила. Фасади секцій рустовані. Розчленовані розкріповками з парадними сходами. Їх прикрашають пілястри корінфського й іонічного ордерів й завершують невеликі вежі.

Заокруглена наріжна частина пластич­но опрацьована каріатидами у стилістиці модерну. Скульптурні фігури підтримують дугоподібний балкон третього поверху. Наріжжя увінчує баня з кованою короною (первісно — зі шпилем).

Площини стін прорізано прямокутними, а в розкріповках — напівциркульними вікнами.

Парапети й бал­кони оздоблені мета­левими ажурними огорожами. Ліпний декор в інтер'єрі втрачено[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Будинок на Володимирській, 18/2, 1999, с. 263.
  2. Наказ Міністерства культури і туризму України від 3 лютого 2010 року № 58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  3. Список власників на Володимирській вулиці (1882—1914). Архів оригіналу за 20 грудня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]