Володимирська гірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимирська гірка
Пам'ятник князю Володимиру Великому.jpg
Пам'ятник князю Володимиру
Координати: 50°27′24″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.4567722° пн. ш. 30.5263000° сх. д. / 50.4567722; 30.5263000
Тип Адміністративно-територіальний поділ Києва і парк
Відкрито середина XIX століття
Площа 10,6 га
Розташування Київ
Володимирська гірка. Карта розташування: Україна
Володимирська гірка
Володимирська гірка
Володимирська гірка (Україна)
Volodymyr Hill.png

CMNS: Володимирська гірка у Вікісховищі

Володи́мирська гі́рка — парк у Києві, закладений у середині XIX століття. Площа — 16,9[1] га за іншими даними 10,6 га[2]. Розташована в історичній частині Києва, на вул. Трьохсвятительська Шевченківського району.

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Володимирська гірка» з 1972 року[3].

Розташування[ред. | ред. код]

Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Верхня частина цієї гори була зайнята спорудами міста Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря. З Північного Сходу межує з Поштовою площею, зі Сходу – з Володимирським (колишнім Олександрівським) узвозом. Впорядкування, планування схилів розпочалося у 1830-х роках.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Михайлівська гора» існує від 12 ст. і походить від Михайлівського Золотоверхого собору та однойменного монастиря (обидва споруджені 1108 за наказом князя Святополка-Михайла у 2-й пол. 11 ст.). У 30–40х рр. відбувся 1-й етап впорядкування східної частини Михайлівської гори, суть якого полягала у перетворенні укріплень на тераси верхнього і середнього рівнів (відповідна конфігурація збереглася до наших часів), наданні правильної форми схилам та їх укріпленню, прокладанні алей і озелененні території. У 1853 на західному відрозі гори було споруджено пам'ятник князеві Володимиру. Топонім «Володимирська гірка» спочатку використовували для позначення території навколо пам'ятника, але поступово він витіснив назву «Олександрівська гора». У документах початку 20 ст. трапляються назви «Володимирська гора», «Гора св. Володимира» та ін. Після побудови пам'ятника на терасах проклали цегляні доріжки, облаштували клумби, побудували альтанки. У рослинному покриві переважали насадження ясена звичайного, кленів гостролистого та польового, каштана кінського, акації.

Близько 1900 року на гірці було споруджено панораму «Голгофа» (не збереглася, зруйнована у 1920-ті роки). Композиційний центр парку — пам'ятник князю Володимиру, до нього прямують алеї середньої тераси, східці з верхньої тераси, східці з Володимирського узвозу.

Наприкінці 70-х рр. для побудови нового приміщення Київської філії Центрального музею В. Леніна знесено готель «Європейський» (1850, арх. О. Беретті) і зрізано частину Володимирської гірки, що значно пошкодило її історичний ландшафт з боку Європейської площі. Наприкінці 2002 проведено реставрацію Михайлівського Золотоверхого собору, що значно підвищило краєвид верхньої тераси Володимирської горки з північного боку. Верхня тераса декорована квітниками, парковою скульптурою і керамікою. З північного боку верхньої тераси горизонт закритий суцільною масою дерев, розташованою на схилах Дніпра. Ці схили мають характер приміського лісопарку з мережею стихійних стежок і місць відпочинку, які викликають пригнічення трав'яного покриву та ерозію ґрунту. Нині в парку зростають 93 види та 10 форм дерев і кущів. Серед них рідкісні – кипарисовик горіхоплодий, сакура, рододендрони, магнолія оберненояйцеподібна(Magnolia obovata), карія біла, береза даурська, тамарикс Кочі, липа широколиста розсіченолистої форми.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Крім пам'ятника, в парку дві альтанки (Кокорівські), дрібна паркова скульптура (твори київських майстрів, встановлені тут у 1980-1990-х роках), скульптурна композиція, присвячена Данте[4]. У 1970-1980-х роках в парку проводилися загальноміські виставки квітів.

У північній частині парку розташований фунікулер, а в південній — Український дім.

Кокорівська альтанка[ред. | ред. код]

Кокорівська альтанка на Андріївському узвозі являє собою витвір архітектурного мистецтва, виконаний майстрами по металу 1898 року. Ідея появи альтанки і кошти на її будівництво належала почесному меценату і промисловцю Василю Кокорєву, який побував у Києві в 1860-тих роках. Він був у захваті від панорами Дніпра і пожертвував Києву 1000 рублів[5] на будівництво оглядової альтанки, яку просив встановити біля Андріївської церкви. Це було в 1863 році, а парк «Володимирська гірка» тільки будувався. Очільники міста про гроші забули, а згадали про них через 33 роки[6]. За цей час на цю суму набіг чималий відсоток, бо зберігалися гроші в міській касі в процентних паперах - до основного капіталу зарахували відсотки, і в 1896 році кокорівский фонд становив вже 3627 рублів. Було прийнято рішення замість однієї альтанки побудувати дві. Одну - там, де заповів Кокорєв - біля Андріївської церкви, а другу - неподалік від пам'ятника Володимиру. Роботи з виготовлення альтанок були доручені фабриці Вл. Гослінскі і Ко в Варшаві, яка запропонувала на торгах найвигідніші умови. Альтанки відкриті для публіки в грудні 1898 р. і повне їх облаштування обійшлося місту: Володимирській - 2173 руб. 94 коп., Андріївської 1517 руб. 60 коп.[7] Їхнею установкою керував київський архітектор Євген Єрмаков. В альтанці були встановлені лавки.

З роками конструкція альтанки зіпсувалась - залізо сильно зіржавіло. Весною 2012 р. альтанку демонтували та відвезли на реставрацію[8]. Деталі Кокорівської альтанки були доставлені в реставраційну майстерню на режимній території Київського заводу реле і автоматики. Деталі, які ще придатні, - більшість завитків, розеток та іншого декору, - були повернуті на місце у відповідності до ескізного креслення альтанки. Ті, які виявилися непридатними, замінені точно такими ж. Відповідальний за роботу реставратор Ігор Миронець.

Відремонтований парк відкривали в два етапи - у 2018 та 2019 роках. 26 травня 2019 року до Дня Києва було урочисто відкрито Пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, що відтепер поєднує парк «Володимирська гірка» (від пам'ятника Володимиру) з Хрещатим парком.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві. kmr.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018. 
  2. Володимирська гірка. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
  4. Володимирська гірка. Пам'ятник святому Володимиру. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  5. Кокорівська альтанка, Київ. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  6. Кокорівська альтанка, Київ. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  7. Кокорівська альтанка на Володимирській гірці, м. Київ. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 
  8. У Києві на Володимирській гірці знесли сторічну альтанку. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]