Володимирська гірка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимирська гірка
Пам'ятник князю Володимиру Великому.jpg
Пам'ятник князю Володимиру
Координати: 50°27′24″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 50.4567722° пн. ш. 30.5263000° сх. д. / 50.4567722; 30.5263000
Тип Адміністративно-територіальний поділ Києва і парк
Відкрито середина XIX століття
Площа 10,6 га
Розміщення КиївКиїв
Володимирська гірка. Карта розташування: Україна
Володимирська гірка
Володимирська гірка
Володимирська гірка (Україна)
Volodymyr Hill.png

CMNS: Володимирська гірка у Вікісховищі

Володи́мирська гі́рка — парк у Києві, закладений у середині XIX століття. Площа — 16,9[1] га за іншими даними 10,6 га[2]. Знаходиться в історичній частині Києва, на вул. Трьохсвятительська Шевченківського району.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Володимирська гірка» з 1972 року.

Розташування[ред. | ред. код]

Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Верхня частина цієї гори була зайнята спорудами міста Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря. З Північного Сходу межує з Поштовою площею, зі Сходу – з Володимирським (колишнім Олександрівським) узвозом. Впорядкування, планування схилів розпочалося у 1830-х роках.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Михайлівська гора» існує від 12 ст. і походить від Михайлівського Золотоверхого собору та однойменного монастиря (обидва споруджені 1108 за наказом князя Святополка-Михайла у 2-й пол. 11 ст.). У 30–40х рр. відбувся 1-й етап впорядкування східної частини Михайлівської гори, суть якого полягала у перетворенні укріплень на тераси верхнього і середнього рівнів (відповідна конфігурація збереглася до наших часів), наданні правильної форми схилам та їх укріпленню, прокладанні алей і озелененні території. У 1853 на західному відрозі гори було споруджено пам'ятник князеві Володимиру. Топонім «Володимирська гірка» спочатку використовували для позначення території навколо пам'ятника, але поступово він витіснив назву «Олександрівська гора». У документах початку 20 ст. трапляються назви «Володимирська гора», «Гора св. Володимира» та ін. Після побудови пам'ятника на терасах проклали цегляні доріжки, облаштували клумби, побудували альтанки. У рослинному покриві переважали насадження ясена звичайного, кленів гостролистого та польового, каштана кінського, акації.

Близько 1900 року на гірці було споруджено панораму «Голгофа» (не збереглася, зруйнована у 1920-ті роки). Композиційний центр парку — пам'ятник князю Володимиру, до нього прямують алеї середньої тераси, східці з верхньої тераси, східці з Володимирського узвозу.

Наприкінці 70-х рр. для побудови нового приміщення Київської філії Центрального музею В. Леніна знесено готель «Європейський» (1850, арх. О. Беретті) і зрізано частину Володимирської гірки, що значно пошкодило її історичний ландшафт з боку Європейської площі. Наприкінці 2002 проведено реставрацію Михайлівського Золотоверхого собору, що значно підвищило краєвид верхньої тераси Володимирської горки з північного боку. Верхня тераса декорована квітниками, парковою скульптурою і керамікою. З північного боку верхньої тераси горизонт закритий суцільною масою дерев, розташованою на схилах Дніпра. Ці схили мають характер приміського лісопарку з мережею стихійних стежок і місць відпочинку, які викликають пригнічення трав'яного покриву та ерозію ґрунту. Нині в парку зростають 93 види та 10 форм дерев і кущів. Серед них рідкісні – кипарисовик горіхоплодий, сакура, рододендрони, магнолія оберненояйцеподібна(Magnolia obovata), карія біла, береза даурська, тамарикс Кочі, липа широколиста розсіченолистої форми.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Крім пам'ятника, в парку дві альтанки (Кокоревські), дрібна паркова скульптура (твори київських майстрів, встановлені тут у 1980-1990-х роках), скульптурна композиція, присвячена Данте[3]. У 1970-1980-х роках в парку проводилися загальноміські виставки квітів.

У північній частині парку розташований фунікулер, а в південній — Український дім.

Кокоревська альтанка[ред. | ред. код]

Кокоревська альтанка на Андріївському узвозі являє собою витвір архітектурного мистецтва, виконаний майстрами по металу 1898 року. Ідея появи альтанки і кошти на її будівництво належала почесному меценату і промисловцю Василю Кокореву, який побував у Києві в 1860-тих роках. Він був у захваті від панорами Дніпра і пожертвував Києву 1000 рублів на будівництво оглядової альтанки, яку просив встановити біля Андріївської церкви. Це було в 1863 році, а парк «Володимирська гірка» тільки будувався. Очільники міста про гроші забули, а згадали про них через 33 роки[4]. За цей час на цю суму набіг чималий відсоток, бо зберігалися гроші в міській касі в процентних паперах - до основного капіталу зарахували відсотки, і в 1896 році кокорівский фонд становив вже 3627 рублів. Було прийнято рішення замість однієї альтанки побудувати дві. Одну - там, де заповів Кокорєв - біля Андріївської церкви, а другу - неподалік від пам'ятника Володимиру. Роботи з виготовлення альтанок були доручені фабриці Вл. Гослінскі і Ко в Варшаві, яка запропонувала на торгах найвигідніші умови. Альтанки відкриті для публіки в грудні 1898 р. і повне їх облаштування обійшлося місту: Володимирській - 2173 руб. 94 коп., Андріївської 1517 руб. 60 коп.[5] Їхнею установкою керував київський архітектор Євген Єрмаков. В альтанці були встановлені лавки.

З роками конструкція альтанки зіпсувалась - залізо сильно зіржавіло. Весною 2012 р. альтанку демонтували та відвезли на реставрацію[6]. Деталі Кокорівської альтанки були доставлені в реставраційну майстерню на режимній території Київського заводу реле і автоматики. Деталі, які ще придатні, - більшість завитків, розеток та іншого декору, - були повернуті на місце у відповідності до ескізного креслення альтанки. Ті, які виявилися непридатними, замінені точно такими ж. Відповідальний за роботу реставратор Ігор Миронець.

Відремонтований парк відкривали в два етапи - у 2018 та 2019 роках. 26 травня 2019 року до Дня Києва було урочисто відкрито Пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, що відтепер поєднує парк «Володимирська гірка» (від пам'ятника Володимиру) з Хрещатим парком.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]