Володимирський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимирський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Volodymyr-Volynskyi raion.svg Flag of Volodymyr-Volynskyi raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Волинська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Волинська область
Код КАТОТТГ: UA07020000000048211
Утворений: 17 липня 2020 року
Населення: 172 947 (2020)
Площа: 2 579,3 км²
Густота: 67,05 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Володимир
Громади: 11
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Хиць Віктор Леонтійович
Голова РДА: Лобач Юрій Володимирович
Мапа

Володимирський район (до 2022 року — Володимир-Волинський район) — район Волинської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Володимир. Площа — 2579,3 км²[1] (12,7 % від площі області), населення — 172,9 тис. осіб (2020)[1]. Найбільше місто — Нововолинськ з населенням 52 188 мешканців.

До складу району входять 11 територіальних громад[1][2].

Історія[ред. | ред. код]

Утворений як Володимир-Волинський район, відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Володимир-Волинська, Нововолинська, Устилузька міські, Іваничівська, Локачинська селищні, Зимнівська, Оваднівська, Литовезька, Павлівська, Поромівська, Затурцівська сільські територіальні громади[2][3].

Раніше територія району входила до складу Володимир-Волинського (1940—2020), Іваничівського, Локачинського, Турійського районів, ліквідованих тією ж постановою[3].

18 липня 2022 року депутати Верховної Ради України перейменували Володимир-Волинський район у Володимирський район[4][5].

Передісторія земель району[ред. | ред. код]

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром, зробивши його центром удільного князівства. Першим князем у 988 році став син Володимира Святославича Всеволод. Започатковане старшим сином Ярослава Мудрого Ізяславом по смерті батька.

1154 року розділилося на Володимирське і Луцьке. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав II Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII ст. Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князювання Романа Мстиславича (11701205). Князівство займало територію по Бугу, Стиру, Горині й правих притоках Прип'яті. У результаті міжусобиць і спадкових поділів володінь воно було подрібнене на менші удільні князівства. Серед них: Луцьке князівство з центром у Луцьку, Дорогобузьке князівство з центром у Дорогобужі та Пересопницьке князівство з центром у Пересопниці на сході, Белзьке князівство з центром у Белзі на півдні, Червенське князівство з центром у Червені на південному заході, Холмське князівство з центром у Холмі на заході, Берестейське князівство з центром у Бересті на півночі.

Після смерті Юрія II Болеслава, бояри проголосили королем Русі його зятя Любарта-Дмитра. Після його смерті останнім володимирським князем став його син Федір.

У 1393 р. Вітовт ліквідував удільні князівства і перетворив їх на провінції Литви, якими правили намісники. Волинь стала частиною Великого князівства Литовського. У 1440 році великий князь литовський Казимир IV Ягайлович визнав відновлення Волинського князівства. Волинським князем став Свидригайло. Проте такі поступки з боку Литви православним були тимчасовими. У 1452 р. після смерті Свидригайла Волинське князівство припинило своє існування.

У 1566 p. був утворений Володимирський повіт Волинського воєводства Великого князівства Литовського до 1569 року та Корони Королівства Польського в Речі Посполитій до 1792 року. Повіт ділився на староства, охоплював площу в 4212,00 км².[6]

Після Гродненського сейму повіт опинився у складі Володимирського воєводства. Воєводство повинно було мати в Сеймі двох сенаторів (воєводу і каштеляна) та шістьох депутатів, яких обирали на чотири роки. Сеймики мали проводитися в кафедральному соборі Володимира. Воєводство існувало до Третього поділу Речі Посполитої.

Після третього поділу Польщі в 1795 році повіт було приєднано до Росії, він увійшов до складу Волинського намісництва. У роки першої світової війни через Володимирщину декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого.

У 1920 році повіт увійшов до складу Польщі.

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[7].

17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Вербський (Оваднівський), Володимир-Волинський, Озютицький, Порицький і Устилузький райони. Тоді ж утворений Локачинський район, який до того був частиною Луцького повіту.

1946 — перейменовані райони: Озютичівський на Затурцівський, Порицький на Іваничівський, Вербський на Оваднівський (07.06.1946).[8]

1957 — Іваничівський район перейменовано на Нововолинський.

Кінець 1950-х років — скасовані Затурцівський, Устилузький (27.01.1957)[9] та Оваднівський райони (25.09.1958)[9]

1962 — укрупнення районів, скасовувались[10][11]: Локачинський, Нововолинський райони.

4 січня 1965 року — відновлений Локачинський район.[12][13]

1966 — відновлений Іваничівський район.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Автор. Волинська область - Райони. decentralization.gov.ua. Процитовано 20 січня 2021. 
  2. а б Автор. Волинська область - Громади. decentralization.gov.ua. Процитовано 20 січня 2021. 
  3. а б Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020. 
  4. Постанова Верховної Ради України «Про перейменування Володимир-Волинського району Волинської області від 18 липня 2022 року № 2405-IX». zakon.rada.gov.ua. 18 липня 2022. 
  5. Верховна Рада перейменувала Володимир-Волинський район. Конкурент (укр.). Процитовано 18 липня 2022. 
  6. Aleksander Jabłonowski: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. VIII: Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1889, s. 12.  (пол.)
  7. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 53–54, 54–55, 65–66, 66–67, 73; 905, 907, 920, 933, 948, 967, 999, 1009, 1013, 1018, 1062.
  9. а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407.
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 9–11.
  11. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 96–97.
    (рос.)
  12. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  13. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  14. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511—512.

Література[ред. | ред. код]

  • Володимир-Волинський район // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.110-112, 91-164


Ковельський район
Польща Польща Gray compass rose.svg Луцький район
Червоноградський район
(Львівська область)