Володимирський узвіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимирський узвіз
Київ
Volodymyrskyi Descent.jpg
Місцевість Поділ, Хрещатий яр
Район Печерський, Шевченківський
Історичні відомості: колишні назви
Хрещатицький приїзд,
Мостова вул.,
Олександрівська вул. (част.),
Олександрівський узвіз,
вул. Революції (част.),
вул. Кірова (част.)
Загальні відомості
Протяжність близько 830 м
Координати початку 50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889Координати: 50°27′10″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.452889° пн. ш. 30.527889° сх. д. / 50.452889; 30.527889
Координати кінця 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.524389° сх. д. / 50.45000; 30.524389
Поштові індекси 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Поштова площа»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Майдан Незалежності»
Автобуси А 62, 114
Трамваї перша в Україні та Російській імперії, одна з перших у Європі ліній електричного трамваю, працювала з травня (у пасажирській експлуатації — з 1 (13) червня 1892 по 11 квітня 1977 року
Маршрутні таксі Мт 238
Рух двосторонній
Покриття бруківка
зовнішні посилання
Код у реєстрі 10278
У проекті OpenStreetMap r369959
commons:Володимирський узвіз у Вікісховищі

Володи́мирський узвіз[1] — вулиця у Печерському і Шевченківському районах міста Києва. Пролягає від Європейської площі до Поштової площі.

Прилучаються вулиці Петра Сагайдачного, Хрещатик і Михайла Грушевського.

Історія[ред.ред. код]

Виник на початку XVIII століття (почали прокладати у 1711 році шляхом прорізання Михайлівської гори), на місці так званого Старого Печерського шляху, який з'єднував Поділ з Печерськом. Первісне — Хрещатицький приїзд[2]. Мав також назву Мостова вулиця — узвіз був першою вулицею міста з брукованим покриттям. З середини 1810-х років становив частину Олександрівської вулиці[3], що пролягала від теперішньої Арсенальної площі до Контрактової площі. Паралельно використовувалась назва Олександрівський узвіз.

У березні 1919 року вулиця отримала назву вулиця Революції[4][5], з грудня 1934 року — вулиця Кірова[6]. Сучасна назва — з 1944 року[7], від розташованого над Володимирським узвозом пам'ятника київському князю Володимиру. Вулиця простягалася від площі Сталіна до Контрактової площі. Сучасна довжина — з 1955 року[8], коли від вулиці було відділено вулицю Жданова.

Визначні будівлі та об'єкти[ред.ред. код]

У будинку № 2 (1882) — колишньому Купецькому зібранні — знаходиться Національна філармонія. У 1860—80-х роках на місці цього будинку знаходився популярний у тогочасному Києві «заклад штучних мінеральних вод», в одному з павільйонів якого виступали українські театральні колективи П. К. Саксаганського та Н. К. Садовського.

На непарному боці знаходиться найстаріша діюча споруда Київського водогону — так званий «Палестинський фільтр» (1887). Неподалік зберігся також колишній житловий будинок працівників водопроводу (1870-ті роки) з будівлею мурованого складу.

Від Володимирського узвозу до Набережного шосе ведуть сходи (1930-ті роки), які закінчуються біля пам'ятника Магдебурзькому праву.

В нижній частині узвозу знаходиться пам'ятник першому київському трамваю (встановлено 1992 року) — 1 (13) червня 1892 року по узвозу було започатковано пасажирський рух першою в Києві та в Російській імперії лінією електричного трамваю (трамвайну лінію закрито та демонтовано у 1978 році).

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За текстом постанови 1944 року про найменування — Володимирський спуск.
  2. Рибаков, 1997, с. 43.
  3. Рибаков, 1997, с. 42, 43, 127, 128.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  6. Про заходи до увічнення пам'яті тов. Кірова С. М. на Україні // Пролетарська правда. — 1934. — № 298 (3900). — 28 грудня. — С. 1. Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.
  7. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  8. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.