Єшкілєв Володимир Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2018)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (лютий 2018)
Єшкілєв Володимир Львович
Народився 23 травня 1965(1965-05-23) (58 років)
м.Івано-Франківськ
Країна  Україна
Місце проживання Івано-Франківськ
Діяльність письменник, есеїст, кінодраматург, сценарист.
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Заклад Західноукраїнський економіко-правничий університет і Київський інститут сучасної психології та психотерапіїd
Мова творів українська
Напрямок літературний постмодернізм, неомодернізм
Жанр артгауз, реалізм, метареалізм, фентезі, космоопера, детектив, конспірологічний трилер
Magnum opus Адепт (роман), Імператор повені, Втеча майстра Пінзеля, Побачити Алькор, Тінь попередника і Усі кути трикутника
Членство Асоціація українських письменників і Національна спілка письменників України
Премії "Портал" - 2010, "Зоряна Фортеця" - 2012, "Книжка року" 2020 - перше місце у номінації "жанрова література".
CMNS: Єшкілєв Володимир Львович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Єшкілєв Володимир Львович

Єшкілєв Володимир Львович (нар. 23 травня 1965, Івано-Франківськ)— український прозаїк, есеїст, кінодраматург, сценарист[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 травня 1965 р. в Івано-Франківську, Українська РСР.

Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер— Прикарпатський університет імені Василя Стефаника) (1988). У 1988—1998рр. працював учителем історії і правознавства (в івано-франківських середніх школах №18 і №12) та викладачем (з 2001р.— старшим викладачем, з 2004 до 2011рр.— на посаді доцента) Західно-українського економіко-правничого університету. Літературну діяльність розпочав у 1987р. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. З 2018 р. активно займається кінодраматургією. Член Асоціації українських письменників (з 1997р.), Національної спілки письменників України (з 2012р.). Живе в Івано-Франківську. Одружений.

Творчість[ред. | ред. код]

Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Не належить до жодної літературної школи, виробив власний прозовий стиль, метафоричний, насичений змістовими парадоксами та спрямований на інтертекстуальну гру з читачем. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. Його романний кейс можна умовно розділити на чотири магістралі: історичну, фантастичну, артгаузну та конспірологічну. Першим романом був Адепт (у співавторстві з О.Гуцуляком), найновіший — «Патерн», вийшов друком у 2021 р. Роман «Втеча майстра Пінзеля» (2007) отримав диплом IX Всеукраїнського рейтингу Книжка року в номінації «За найкращий видавничий проект — 2007» та зайняв перше місце в Топ-10 книг за версією журналу «Афіша» (2008), роман «Богиня і Консультант» (2009 р.) був нагороджений Міжнародною літературною премією «Портал», а роман «Каїн» здобув перше місце у рейтингу «Книжка року-2020» у номінації «Жанрова література»[2].

Автор культурологічного терміну Станіславський феномен, що описує появу в Івано-Франківську на початку 90-их років групи письменників та художників, зорієнтованих на цінності дискурсу Постмодернізму[3]. Визначив цей феномен як поєднання трьох соціально-культурних форматів: «настрою», «повідомлення» та «канону». Видавав нерегулярний часопис «Плерома». Автор ідеї та упорядник № 1-2, 1996 та № 3, 1998, у якому була вміщена Мала українська енциклопедія актуальної літератури «Повернення деміургів»[4][5][6].

У 2002 році упорядкував 26-те число культурологічного часопису Ї[7].

Володимир Єшкілєв цікавиться культурою, історією та релігійними вченнями країн Сходу. Відвідав сакральні центри Індії, Ірану, Тибету, Непалу,Близького Сходу та Південного Кавказу. Свої мандри описує у тревел-блогах[8][9]. Подорожні записки 2007 р. увійшли до книжки «Тибет», виданої у Лілея-НВ.

Також є автором колонок у: https://matrix-info.com/[1][10]; https://report.if.ua/ [Архівовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine.][11][12][13]; Збруч (газета)[14][15]; https://gk-press.if.ua/ [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.][16][17][18]; https://firtka.if.ua/ [Архівовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine.][19]; https://kurs.if.ua/ [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.][20][21]; Zaxid.net[22][23] тощо.

У 2011—2014 рр. був куратором проекту «Карпатська Мантикора». В межах проекту було проведено три Міжнародні літературні фестивалі «Карпатська Мантикора» та видано два числа часопису «Мантикора» присвячених актуальним проблемам української фантастики, фентезі та альтернативної історії. Під час фестивалів проводився конкурс «Золота мантикора» на найкраще оповідання у напрямі метареалізму[24][25].

З 2018 р. активно займається кінодраматургією.

У 2019 р. кіностудія «Ukrainian West Film» зняла повнометражний хужожній кінофільм — конспірологічний трилер «Pattern» за п'єсою Володимира Єшкілєва «Impudicus». Автор зіграв у фільмі одну із головних ролей — політтехнолога — Августина Бавловського. Фільм планується до виходу на екрани навесні 2022 р.[4][5]

Романи[ред. | ред. код]

  • Єшкілєв В. Л.; Гуцуляк О. Б. Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен: роман знаків. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — 180 с. ISBN 966-7263-04-5.
  • Єшкілєв В. Л. Пафос (роман). Львів: Кальварія, 2002. — 208 с. ISBN 966-663-061-3.
  • Єшкілєв В. Л. Імператор повені: роман. Львів: ЛА «Піраміда», 2004. — 200 с. з іл. ISBN 966-8522-21-4.
  • Єшкілєв В. Л. Втеча майстра Пінзеля: роман. Київ: Грані-Т, 2007. — 192 с. ISBN 978-966-465-009-7.
  • Єшкілєв В. Л. Богиня і Консультант: роман. Харків: КСД, 2009. — 320 с., іл. ISBN 978-966-14-0280-4.
  • Єшкілєв В. Л. Побачити Алькор: роман. Харків: Фоліо, 2011. — 315 с. ISBN 978-966-03-5603-0.
  • Єшкілєв В. Л. Тінь попередника: роман. Київ: Ярославів Вал, 2011. — 393 с. — Перша книга трилогії «Фаренго». ISBN 978-617-605-009-4.
  • Єшкілєв В. Л. Гніздо: роман. Київ: Ярославів Вал, 2013. — 448 с., іл. — Друга книга трилогії «Фаренго». ISBN 978-617-605-036-0.
  • Єшкілєв В. Л. Гойдалка: роман. Івано-Франківськ: Лілея — НВ, 2017. — 432 с. — Третя книга трилогії «Фаренго». ISBN 978-966-668-417-5.
  • Єшкілєв В. Л. Усі кути трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди:  роман. Київ: ВЦ «Академія», 2012. — 248 с. ISBN 978-966-580-382-9.
  • Єшкілєв В. Л. Єшкілєв В. Л. Шлях Богомола. Імператор повені: романи. Харків: Фоліо, 2014. — 411 с. ISBN 978-966-03-6885-9.
  • Єшкілєв В. Л. Ефект Ярковського. Те, котре — холод, те — яке смерть…: роман. Харків: Фоліо, 2015. — 282 с. Перша частина трилогії «Ефект Ярковського». ISBN 978-966-03-7362-4.
  • Єшкілєв В. Л. Унія: роман. Харків: Фоліо, 2019. — 620 с., іл. — Перша частина трилогії «Прокляті Гетьмани». ISBN 978-966-03-8671-6.
  • Єшкілєв В. Л. Каїн: роман про гетьмана Павла Тетерю-Мошковського та його добу. Харків: Фоліо, 2020. — 614 с., іл. Друга частина трилогії «Прокляті гетьмани». ISBN 978-966-03-9232-8.
  • Єшкілєв В. Л. Малх: роман. Харків: Фоліо, 2021. — 509 с., іл. — Третя частина трилогії «Прокляті Гетьмани». ISBN 978-966-03-8670-9
  • Єшкілєв В. Л. Патерн. Роман. Харків: ВД Фабула, 2021. — 208 с. ISBN 978-617-522-000-9.

Збірки прози[ред. | ред. код]

  • Єшкілєв В. Л. Візантійська фотографія. Проза. Львів: В-во «СПОЛОМ», 2002. — 128 с. ISBN 966-665-023-1.
  • Єшкілєв В. Л. Інше гроно проникнень і свідчень. Івано-Франківськ: Лілея — НВ, 2006. — 128 с. ISBN 966-668-129-3.
  • Єшкілєв В. Л. Ідеальна У. Івано-Франківськ: Видавець Третяк І., 2007. — 164 с. ISBN 978-966-8207-92-1.
  • Єшкілєв В. Л. Мандри Солтиса та інші історії. Івано-Франківськ: Мантикора, 2014. — 104 с. ISBN 978-966-97439-2-3.
  • Єшкілєв В. Л. Тибет. Івано-Франківськ: Лілея — НВ, 2016. — 96 с. ISBN 978-966-668-377-2.
  • Єшкілєв В. Л. Місто термітів. Харків: Вид-во «Ранок»: «Фабула», 2016. — 352 с. ISBN 978-617-09-2928-0.

Авторські проекти[ред. | ред. код]

  • «Плерома». Часопис філософії візуального мистецтва, теорії мистецтвознавства та культурології № 1-2, 1996.
  • «Плерома» № 3, 1998. Повернення деміургів. Мала українська енциклопедія актуальної літератури (МУЕАЛ), Івано-Франківськ: «Лілея НВ», 1998. ISBN 966-7263-22-3.
  • Метафізика Карпат. Івано-Франківська область / [тексти: В. Єшкілєв, О. Головенський, І. Бондарев ; відп. ред. В. Головенський]. — Івано-Франківськ: Цинамоновий Хрущ, 2010—107 c. : іл., карти[26][27].
  • Мантикора (літо-осінь 2011 р.): Альманах матеріалістичної літератури. Шеф-редактори проекту В. Л. Єшкілєв і Н. В. Щерба. — Кварт, — Львів, 2011. — 420 с. ISBN 978-966-87 92-70-0.
  • Мантикора (2013 р.): Альманах матеріалістичної літератури. Шеф-редактори проекту В. Л. Єшкілєв і Н. В. Щерба. — Кварт, — Львів, 2013. — 250 с.

Кінодраматургія та драматургія[ред. | ред. код]

Кіносценарій повнометражного художнього фільму — конспірологічного трилеру «Pattern» (у співавторстві з Тарасом Бенюком) — 2019 р. Тоді ж, у 2019 р. кіностудія «Ukrainian West Film» зняла фільм за цим сценарієм. Фільм планується до виходу на екрани восени 2020 р.[28][29][30][31].

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Гламур, інферно та екшн: Володимир Єшкілєв привідкрив завісу зйомок трилера "Паттерн". Агенція новин Фіртка. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  2. ↑ Франківські письменники серед переможців рейтингу "Книжка року – 2020". Галицький Кореспондент (укр.). 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  3. ↑ Authors/Izdryk/exeget.htm. liter-net.1gb.ru. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  4. ↑ а б Плерома - зміст. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 7 серпня 2021.
  5. ↑ а б Повернення деміургів. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  6. ↑ Повернення літератури?. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 7 серпня 2021.
  7. ↑ N26 - Топос поразки. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 7 серпня 2021.
  8. ↑ Подорожні записки. Долина Арарату (12 фото). Агенція новин Фіртка. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  9. ↑ ТІБЕТ - земля, найближча до Неба. Агенція новин Фіртка. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  10. ↑ Admin (28 липня 2020). При брамі темних часів. Matrix-info (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  11. ↑ Володимир Єшкілєв: Про 50 відтінків конспірації. "Репортер" (укр.). 2 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  12. ↑ Володимир Єшкілєв- про гірську магію (Повертаючись з Тибету). "Репортер" (укр.). 16 червня 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  13. ↑ Володимир Єшкілєв: Про настрій і повідомлення. "Репортер" (укр.). 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  14. ↑ Вічне повернення до баклажанів. Збруч (укр.). 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  15. ↑ Сіра травма. Збруч (укр.). 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  16. ↑ Нестерпна легкість активістів. Галицький Кореспондент (укр.). 29 серпня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  17. ↑ Реставрація як спокуса. Галицький Кореспондент (укр.). 12 березня 2014. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  18. ↑ Троянда феодалізму. Осіння візія майбутнього. Галицький Кореспондент (укр.). 22 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  19. ↑ Володимир Єшкілєв: Сиві бороди ідеологій або Продавці слона. Агенція новин Фіртка. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  20. ↑ Прогулянки випасом Незалежності. Курс. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  21. ↑ Ігри хворих богів. Курс. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  22. ↑ Zaxid.net. Мамай на порозі Європи. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  23. ↑ Zaxid.net. Глиняний настрій. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  24. ↑ «В українській фантастиці багато травматичної лірики». Збруч (укр.). 17 лютого 2013. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 7 серпня 2021.
  25. ↑ Фантастика не боїться темних віків. Збруч (укр.). 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  26. ↑ Метафізика Карпат. Івано-Франківська область (2010). irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  27. ↑ Карпатські Х–файли. Club-tourist (укр.). Процитовано 9 серпня 2021.
  28. ↑ Гламур, інферно та екшн: Володимир Єшкілєв привідкрив завісу зйомок трилера "Паттерн". Агенція новин Фітрка. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  29. ↑ У Франківську Тарас Бенюк зніматиме повнометражний фільм, Єшкілєв зіграє лиходія. ТИЗЕР. Курс. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  30. ↑ Олег Головенський: У фільмі «Pattern» від самого початку присутня таємниця - Галичина. galychyna.if.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 26 січня 2020.
  31. ↑ Кіно "Паттерн". www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 січня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Бібліографічні відомості та примітки Василя Ґабора. // Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця XX століття.— Львів: ЛА «Піраміда», 2002
  • Бондар-Терещенко І. Щоденний жезл Володимира Єшкілєва [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Україна молода.— 2011.— №27 (22 лют.).
  • Бойченко А., Пендерецька О. Між твором і текстом: Нестерпна пластиліновість буття // Четвер.— 2000.— Ч. 11.
  • Неборак В.В. Станція «Повернення деміургів»[24] // Четвер.— 2000.— Ч. 9.
  • Ткаченко Р. Образ Г.Сковороды в современной украинской литературе (на материале прозы Ю. Мушкетика и В. Ешкилева)[25] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Филологические науки. Вопросы теории и практики (входит в перечень ВАК). Тамбов: Грамота, 2014. № 9. Ч.2. - с. 168 -171.
  • Олійник С. Інтелектуальні виміри роману Володимира Єшкілєва "Тінь попередника"[26] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // S. Oliinyk - Синопсис: текст, контекст, медіа, 2013.
  • Олійник С. Пастиш як прийом жанрової трансформації роману «Адепт» В. Єшкілєва та О. Гуцуляка [27] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Синопсис: текст, контекст, медіа, № 2 (10), 2015.
  • Шаталова І.О. Специфіка розкриття образу Григорія Сковороди в романі Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (281), 2013. – с. – 210-215.
  • Матвієнко Г.І. Симулякризація феномену свободи у есеї В. Єшкілєва «Острівна батьківщина слонів. Спроба кабінетної археології»[28] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові праці Кам'янець -Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2012. - Вип. 31. - С. 119-121.
  • Романенко О.В. Жанрові модифікації історичного роману в сучасній українській масовій літературі (на матеріалі творів Є. Кононенко «Жертва забутого майстра» та В. Єшкілєва «Втеча майстра Пінзеля»)[29] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2012. - № 4. - С. 163-170.
  • Горбач Н.В. Альтісторичний світ роману В. Єшкілєва «Усі кути трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди» [30] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2012. - № 4. - С. 38-41.
  • Горбач Н.В. «Все углы Треугольника» В. Ешкилева: апокриф странствий и странствия апокрифа [31] // Пушкинские чтения. 2013. с. 66 - 72.
  • Руссова В.М. Сакральні виміри образу І.-Г. Пінзеля (до проблематики акцентації творчості в українській літературі) [32] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Сер.: Філологія. Літературознавство. - 2013. - Т. 224, Вип. 212. - С. 75-77.
  • Гольник О.О. Езотеричний дискурс прози Володимира Єшкілєва [33] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. - 2015. - № 2. - С. 39-44.
  • Гольник О.О. Прийом реплікації як спосіб авторської нарації у романі В. Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Studia Methodologica: збірник наукових праць: Пам'яті доктора філологічних наук, професора, академіка Академії вищої школи України Романа Гром'яка (1937-2014). – С. 323–328.
  • Гольник О.О. Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника» [34] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки. Серія: філологічні науки. Випуск 142. – с.54-59.
  • Гольник О.О. Трансформація жанру «роман-міф» у творчості В. Єшкілєва [35] [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Проблеми сучасного літературознавства. - 2015. - Вип. 21. - С. 81-91.
  • Хороб С.С. Роман "Тінь попередника" Володимира Єшкілєва як жанр наукової фантастики // Вісник Прикарпатського університету. Філологія – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014–2015. – Вип. 42/43. – С. 267–272.
  • Бровко О. Концепт літери в постмодерному тексті [36] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Синопсис: текст, контекст, медіа. - 2014. - № 3.
  • Галич О.А. Особливості постмодерної квазі-біографії: В. Єшкілєв «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 12 (247), 2012. – с. – 153-161.
  • Скуртул Г.С. Сучасна українська проза про еміграцію: концептосфера [37] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер.: Філологічна. - 2013. - Вип. 37. - С. 257-259.
  • Тулузкова О.Г. Актуалізація лексики західно-українського мовно-літерратурного варіанта (на матеріалі творів представників Станіславського феномену) [38] [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер.: Філологія. Мовознавство. - 2009. - Т. 105, Вип. 92. - С. 139-144.
  • Білозуб А.І. Паронімічна атракція як фоносемантичний прийом мовної гри в прозі представників станіславського феномену [39] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Лінгвістичні дослідження. – 2012. – Вип. 33. – с.77-82.
  • Стрільчик Б.А. Оніричний хронотоп роману Володимира Єшкілєва «Імператор повені» як приклад постмодерної гри [40] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Current issues of social studies and history of medicine. Joint Ukrainian-Romanian scientific journal, 2017, №:3(15). - р. 136-138.
  • Белімова Т.В. Відгук офіційного опонента на дисертацію Стрільчика Богдана Андрійовича. https://svr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/5/2019/05/Vidhuk_Strilchuk_Belimova.pdf [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • Казнодій М. «Станіславський феномен» у сучасній українській літературі. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/11299/1/Kaznodiy.pdf [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
  • Грабар С.В. Балансуючи над життям. Передмова до роману «Імператор повені», 2011, Івано-Франківськ, «Типовіт».
  • Грабар С.В. Творення канону. Рефлексія на роман «Усі кути трикутника», 2012. http://bukvoid.com.ua/column/2012/03/11/220038.html [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
  • Грабар С.В. І залишиться тільки душа… Рефлексія на роман «Те, котре – холод, те, яке – смерть…», 2015. http://bukvoid.com.ua/column/2015/11/03/073802.html
  • Грабар С.В. Шлях на межі. Передмова до трилогії «Фаренго», - 2018, «Фоліо».
  • Грабар С.В. Роман «Унія» Володимира Єшкілєва. Рефлексія – 2020. http://www.aej.org.ua/books/1833.html [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Грабар С.В. Хаос насолоди і пізнання: Рецензія на роман Володимира Єшкілєва "Унія". https://www.umoloda.kiev.ua/number/3594/164/146525/ [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.]
  • Пустовойт, М. М.; Кечур Р.В.; Єшкілєв, В. Л. Місце психіатрії в постмодерному суспільстві. https://repo.odmu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5703 [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єшкілєв_Володимир_Львович&oldid=42137441