Бачинський Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Миколайович Бачинський
Bachyns'ky Volodymyr 1.jpg
Бачинський Володимир Миколайович
Народився 25 травня 1880(1880-05-25)
Самбір
Помер 25 травня 1927(1927-05-25) (47 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 
зображення місця поховання
Діяльність адвокат, політик
Alma mater Львівський університет
Посада посол до Галицького сейму[d]
Партія УНДП
Конфесія греко-католик
Герб

Герб Сас

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Бачинський.

Бачинський Володимир Миколайович гербу Сас[1] (25 травня 1880, Самбір — 25 травня 1927, Львів) — український політичний діяч, адвокат, організатор Української Національно-Демократичної Партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Самборі 25 травня 1880 року[2][3] (за іншими даними 30 січня[4][5]). Батько — професор Самбірської гімназії Микола Бачинський.

Закінчив Бережанську гімназію.[6] Після закінчення Львівського університету працював в адвокатських канцеляріях Бережан, Підгайців. В молоді роки входив до УСДП. З 1907 року у Львові, співдиректор Краєвого кредитового союзу, секретар Народного комітету УНДП. 1913 року відкрив власну адвокатську канцелярію у Підгайцях.[1] Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.

Напередодні та в роки Першої світової війни — посол до Галицького сейму (1913—1914 роки; від IV курії, округ Підгайці — Козова, член Українського соймового клубу[7]) й австрійського парламенту (1907/1911[6] — 1918 роки, від УНДП). Після Листопадового зриву 1918 року повернувся до Львова.[3] Входив до складу Української Національної Ради ЗУНР. Був інтернований в концтаборах у Баранові, Домб'ї. Звільнений восени 1919 року.[1]

У 1920—1924 роках голова Міжпартійної Ради. Один із лідерів правого крила Української народної трудової партії, яке виступало за «реальну» політику щодо Польщі в українських землях (голова партії). Редактор газети «Громадська думка»; голова «Міжпартійної ради» — блоку політичних партій, які 1925 року створили УНДО. Від 1924 року очолював Український еміграційний комітет, що опікувався переселенням українців Галичини за океан.[6] Налагодив ділові зв'язки з федеральним урядом Канади і тамтешнім Товариством опіки над українськими переселенцями ім. Святого Рафаїла. Відвідав Канаду, де побував у місцях найбільшого скупчення українців. Розробив план подальшого переселення. За ініціативи Бачинського відкрито еміграційні бюро в Тернополі та Станиславові, а у Львові почав видаватись двотижневик «Український еміґрант».[2] 1925—1926 роках — член Українського національно-демократичного об'єднання, виключений за угодовство.

Ініціатор Міщанського братства міста Львова. Став першим його почесним членом. Член Товариства «Просвіта».[3]

Після звинувачень з боку закордонного проводу УНТП і нервового зриву намагався вчинити самогубство, після чого помер у львівській лікарні[3] 25 травня 1927 року[1] (є також версії про 24[4] і 26 травня[5]). Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 119.
  2. ↑ а б в Марунчак М. Бачинський Володимир // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С. 48.
  3. ↑ а б в г Баран З. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 195—196. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  4. ↑ а б Бачинський М. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
    пошук онлайн
  5. ↑ а б Фотографія надгробка на Личаківському цвинтарі
  6. ↑ а б в Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович… — С. 91.
  7. ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—114.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бачинський_Володимир_Миколайович&oldid=24176351