Володимир Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Глібович
Володимир Глібович.jpg
Князь переяславський
1169 — 1187
Попередник: Гліб Юрійович
Наступник: Ярослав Красний
 
Народження: 1157
Смерть: 18 березня 1187
Переяслав
Похований: Переяслав, Церква архангела Михаїла
Ім'я при народженні: Епіфаній
Династія: Рюриковичі
Батько: Гліб Юрійович
Дружина: Забава Ярославівна

Володимир Глібович (*1157 — †18 березня 1187) — князь переяславський (1169-1187), онук Юрія Долгорукого і правнук Володимира Мономаха. Дружина Забава — дочка князя Ярослава Всеволодовича. Окрім посідання княжого престолу відомий фактом зв'язку з першою літописною згадкою топоніму «Україна».

Життєпис[ред.ред. код]

Вперше згадується у березні 1169 р., відколи опісля розорення Києва на київський престол було поставлено його батька який, у свою чергу, віддав своєму малолітньому синові Володимиру Переяслав. У 1173 році брав участь у боротьбі між різними гілками роду Мономаховичів — Ростиславичів з Юрійовичами на боці останніх. У 1179 році Переяславщина зазнала несподіваного нападу половців Кончака. Кочівники пустошили Посулля і околиці Переяслава. Володимир Глібович надіслав гінця до київського і чернігівського князів, які зі своїми дружинами прийшли на поміч. Руське військо дійшло до городища Лукомля. Дізнавшись про це, половці швидко відступили. У тому ж році Володимир оженився на доньці Ярослава Всеволодовича, нащадків по собі не залишив.

Навесні 1184 року кончаківці, заєдно з Глібом Юрійовичем, знов вчинили напад, цього разу на Дмитрів. Напад було відбито і Великий князь київський Святослав Всеволодович зі сватом Рюриком Ростиславичем вирішили завдати удар у відповідь. Однак чернігівський князь Ярослав Всеволодович відмовив їх від негайного походу, запропонувавши перенести його на літо. Натомість було вирішено послати на половців молодих князів із своїми військами: Святослав послав своїх синів з Ігорем Святославичем, а Рюрик послав Володимира Глібовича. Але спільного виступу не вийшло — князі не поділили місце в авангарді (яке надавало перевагу в здобутті слави і трофеїв), і Глібович покинувши Святославича повернув своє військо на пограбування Сіверського князівства. Ігор Святославич у свою чергу знищував містечко Глібов, назване на честь батька переяславського князя. На думку С. Федака це було вчинено незадовго до походу 1185-го[ru] супроти половців зображеного у «Слові о полку Ігоревім».

Битва на Хоролі[ред.ред. код]

Узимку 1185 року переяславський князь разом із переяславцями розбив військо хана Кончака у битві на р. Хоролі. Самому Кончаку вдалося втекти, але руській дружині дісталися величезні трофеї, і навіть «бусурменин, який стріляв живим вогнем»(Кончак нахвалявся, що з його допомогою попалить руські міста).

Облога Переяслава 1185 року[ред.ред. код]

Влітку того ж року (1185) Володимиру Глібовичу обороняти Переяслав від половецького війська під командуванням Кончака, який перед цим розбив військо Ігоря Святославича в битві на р. Каяла. Під час облоги міста Володимир Глібович із невеликим загоном зробив вилазку. Деблокувати місто не вдалося, до того ж князь отримав 3 поранення списами. Лише дізнавшись про підхід великого руського війська з Києва, половці відступили, захопивши і спаливши на зворотньому шляху Римів.

Смерть[ред.ред. код]

Навесні 1187 року руські князі здійснили похід проти половців, проте він був невдалим, так як останніх було попереджено чорними клобуками. Володимир Глібович під час походу захворів і вже до Переяслава його було привезено на ношах. Помер князь 18 квітня (за Іпатіївським літописом) чи 18 березня (за Лаврентівським літописом) 1187 року. Остання дата є більш імовірною, оскільки за Лаврентівським літописом, Володимир Глібович помер у середу Вербної неділі, яка якраз і припадала тоді на 18 березня. Князя було поховано у церкві св. Михаїла.

Перша згадка про «Україну»[ред.ред. код]

Описуючи смерть Володимира Глібовича, літописець зазначає: «Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила». Дана згадка про Україну, є першою в історичних джерелах (через 2 роки у 1189 році згадується «Україна Галицька»). Які землі вкладав у поняття Україна тодішній літописець, залишається питанням дискусійним. Основними версіями є:

  1. Це територія Пересяславщини, Київщини та Чернігівщини, як земель які найчастіше зазнавали половецьких нападів, у відбитті яких Володимир Глібович відіграв велику роль
  2. Землі Переяславського князівства(територія нинішньої Полтавської, півдня Чернігівської і Сумської областей, Лівобережжя Черкащини і Київщини).
  3. Територія Посулля, яке чи найчастіше зазнавало половецьких нападів із усіх уділів Переяславського князівства.
  4. Межиріччя Сули і Орелі — східна окраїна Переяславської землі.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р. — ISBN 5-308-00052-2 (укр.)
  • Колибенко О. В. Володимир Глібович Переяславський: «рука Москви» чи перший князь «Оукраїни»? /ПХДПУ Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. — Переяслав-Хмельницький, 2016. — Вип. 38. — 188 с. (23-35 с.)
Попередник
Гліб Юрійович
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь переяславський
1169-1187
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Ярослав Красний