Володимир Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Глібович
Володимир Глібович.jpg
Князь переяславський
Правління 1169-1187
Попередник Гліб Юрійович
Наступник Ярослав Красний
Народився
Помер 18 березня 1187(1187-03-18)
Переяслав
Дружина Забава Ярославівна
Династія Рюриковичі
Батько Гліб Юрійович

Володимир Глібович (*бл.1158 - †18 березня 1187) — князь переяславський (1169-1187). Володимир Глібович був онуком Юрія Долгорукого і правнуком Володимира Мономаха. Дружина Володимира Глібовича Забава — дочка князя Ярослава Всеволодовича. Одружилися 8 листопада 1179 року. Про дітей невідомо нічого.

Княжіння у Переяславі[ред.ред. код]

З 1169 року починає правити у Переяславі. Батько Володимира — Гліб Юрійович, у той час був князем Київським. У 1173 році брав участь у князівських міжусобицях між різними гілками роду Мономаховичів (на стороні Андрія Боголюбського). У 1170-х роках за часів княжіння Володимира Глібовича будується ряд фортець на території Посулля, в тому числі укріплення на місці нинішніх Чорнух(Полтавська область). У 1179 році Переяславщина зазнала половецького нападу. Кочівники пустошили Посулля і околиці Переяслава. Володимир Глібович надіслав гінця до київського і чернігівського князів, які зі своїми дружинами прийшли на поміч. Руське військо дійшло до городища Лукомля. Дізнавшись про це, половці швидко відступили.

Похід 1184 року[ред.ред. код]

Навесні 1184 року об'єднане руське військо вирушило в похід проти половців. Попереду йшла дружина новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. Володимир Глібович хотів зі своїм загоном іти попереду. Ігор Святославич не погодився, внаслідок чого Володимир Глібович відмовився від участі у поході, повернув своє військо назад і пограбував сіверські міста. У відплату за це, Ігор Святославич, повернувшись із походу(невдалого), спалив міст Глібль, назване на честь батька переяславського князя.

Битва на р. Орелі[ред.ред. код]

У тому ж 1184 році Володимир Глібович брав участь у переможній для руських князів битві на р. Орелі. Під час бою переяславський князь зі своєю дружиною та тюрками-конфедеретами складали авангард руського війська.

Битва на Хоролі[ред.ред. код]

Узимку 1185 року переяславський князь разом із переяславцями розбив військо хана Кончака у битві на р. Хоролі. Самому Кончаку вдалося втекти, але руській дружині дісталися величезні трофеї, і навіть «бусурменин, який стріляв живим вогнем»(Кончак нахвалявся, що з його допомогою попалить руські міста).

Облога Переяслава 1185 року[ред.ред. код]

Влітку того ж року (1185) Володимиру Глібовичу обороняти Переяслав від половецького війська під командуванням Кончака, який перед цим розбив військо Ігоря Святославича в битві на р. Каяла. Під час облоги міста Володимир Глібович із невеликим загоном зробив вилазку. Деблокувати місто не вдалося, до того ж князь отримав 3 поранення списами. Лише дізнавшись про підхід великого руського війська з Києва, половці відступили, захопивши і спаливши на зворотньому шляху Римів.

Смерть[ред.ред. код]

Навесні 1187 року руські князі здійснили похід проти половців, проте він був невдалим, так як останніх було попереджено чорними клобуками. Володимир Глібович під час походу захворів і вже до Переяслава його було привезено на ношах. Помер князь 18 квітня (за Іпатіївським літописом) чи 18 березня (за Лаврентівським літописом) 1187 року. Остання дата є більш імовірною, оскільки за Лаврентівським літописом, Володимир Глібович помер у середу Вербної неділі, яка якраз і припадала тоді на 18 березня. Князя було поховано у церкві св. Михаїла.

Перша згадка про «Україну»[ред.ред. код]

Описуючи смерть Володимира Глібовича, літописець зазначає: «Бо любив він дружину, і золота не збирав, майна не жалів, а давав дружині; був же він князь доблесний і сильний в бою, і мужністю кріпкою відзначався, і всякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же УКРАЇНА багато потужила». Дана згадка про Україну, є першою в історичних джерелах (через 2 роки у 1189 році згадується «Україна Галицька»). Які землі вкладав у поняття Україна тодішній літописець, залишається питанням дискусійним. Основними версіями є:

  1. Це територія Пересяславщини, Київщини та Чернігівщини, як земель які найчастіше зазнавали половецьких нападів, у відбитті яких Володимир Глібович відіграв велику роль
  2. Землі Переяславського князівства(територія нинішньої Полтавської, півдня Чернігівської і Сумської областей, Лівобережжя Черкащини і Київщини).
  3. Територія Посулля, яке чи найчастіше зазнавало половецьких нападів із усіх уділів Переяславського князівства.
  4. Межиріччя Сули і Орелі — східна окраїна Переяславської землі.

Остання версія активно підтримувалася радянською історіографією, так як ідеально вписувалася в концепцію «Україна — це окраїна».

Джерела[ред.ред. код]

Попередник
Гліб Юрійович
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь переяславський
1169-1187
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Ярослав Красний