Гриньов Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гриньов Володимир Борисович
Владимир Гринёв.jpg
Народився 26 липня 1945(1945-07-26) (72 роки)
Велика Троїця, Шебекинський район, Білгородська область, Російська РФСР
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність народний депутат України
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Партія КПУ, НРУ, ПДВУ, МБР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПУ 15 травня 1990 12 травня 1994

Володи́мир Бори́сович Гриньо́в (* 26 липня 1945, Велика Троїця, Білгородська область, РРФСР) — український політик і науковець. Віце-президент по роботі з регіональними структурами Міжрегіональної Академії управління персоналом, член Правління Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України. Доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України.

Народився в сім'ї селян.

Трудова та наукова діяльність[ред.ред. код]

В 1968 закінчив з відзнакою Харківський політехнічний інститут (ХПІ) за фахом «Динаміка і міцність машин». В 1972 захистив в ХПІ кандидатську дисертацію на тему «Некоторые вопросы оптимизации деформируемых элементов конструкций». Працював інженером, асистентом, доцентом, професором Харківського політехнічного інституту, з 1979 — завідувач кафедрою Теоретичної і математичної фізики (в 1981 перейменована в кафедру Прикладної математики). У 1981 році — захистив докторську дисертацію. У 1985 році в рамках наукового обміну деякий час працював у Вищій технічній школі в Дармштадті (НДР).

Був першим вченим, хто зміг, використовуючи математичний апарат принципу максимуму Понтрягіна, розробити теорію і чисельні методи оптимального проектування елементів конструкцій машин по спектральним, динамічним і потужностним характеристикам.

У 1990 році, після обрання на посаду заступника голови Верховної Ради УРСР, покинув ХПІ.

Громадсько-політична діяльність[ред.ред. код]

Член КПРС, делегат XXVII з'їзду КПРС (1986) та XXVII з'їзду КПУ (1990).

1989 — співголова Харківської крайової організації Народного Руху України за перебудову (разом із Г. Алтуняном, В. Бойком, А. Кондратенком, В. Щербиною).

19901991 — член «Демплатформи в КПРС».

19901994 — народний депутат України 1-го скликання (обраний по Індустріальному виборчому округу № 369 м. Харкова)

Депутат Харківської обласної ради.

7 червня 1990 — 29 червня 1993 — Заступник Голови Верховної Ради України.

1993 — президент міжнародного фонду «Ділова діаспора України».
1994 — радник Президента України з питань регіональної політики.

Член ПДВУ; голова об'єднання «Нова Україна»; засновник та голова Межрегіонального блоку Реформ, голова товариства «Україна-Японія».

На парламентських виборах 1994 року Володимир Гриньов знову балотувався на посаду Народного депутата України, цього разу від Радянського виборчого округу (№ 376). У першому турі 27 березня він посів перше місце, але набрав менше 50% голосів, через що на 10 квітня був призначений другий тур. Але 31 березня його опонент, набравший у першому турі 13,70% голосів Валерій Мещеряков, зняв свою кандидатуру. Таким чином вибори Володимира Гриньова пройшли безальтернативно і він отримав 75,64% голосів. Після тривалих дебатів Верховна Рада України 12 травня відмовила йому у визнанні повноважень.

Одружений, має дітей.

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.