Гриньов Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гриньов Володимир Борисович
Владимир Гринёв.jpg
Народився 26 липня 1945(1945-07-26) (72 роки)
Велика Троїця, Шебекинський район, Білгородська область, Російська РФСР
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність народний депутат України
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Посада Народний депутат України[1]
Партія КПУ, НРУ, ПДВУ, МБР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПУ 15 травня 1990 12 травня 1994

Володи́мир Бори́сович Гриньо́в (* 26 липня 1945, Велика Троїця, Білгородська область, РРФСР) — український політик і науковець. Віце-президент по роботі з регіональними структурами Міжрегіональної Академії управління персоналом, член Правління Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України. Доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України.

Народився в сім'ї селян.

Трудова та наукова діяльність[ред.ред. код]

В 1968 закінчив з відзнакою Харківський політехнічний інститут (ХПІ) за фахом «Динаміка і міцність машин». В 1972 захистив в ХПІ кандидатську дисертацію на тему «Некоторые вопросы оптимизации деформируемых элементов конструкций». Працював інженером, асистентом, доцентом, професором Харківського політехнічного інституту, з 1979 — завідувач кафедрою Теоретичної і математичної фізики (в 1981 перейменована в кафедру Прикладної математики). У 1981 році — захистив докторську дисертацію. У 1985 році в рамках наукового обміну деякий час працював у Вищій технічній школі в Дармштадті (НДР).

Був першим вченим, хто зміг, використовуючи математичний апарат принципу максимуму Понтрягіна, розробити теорію і чисельні методи оптимального проектування елементів конструкцій машин по спектральним, динамічним і потужностним характеристикам.

У 1990 році, після обрання на посаду заступника голови Верховної Ради УРСР, покинув ХПІ.

Громадсько-політична діяльність[ред.ред. код]

Член КПРС, делегат XXVII з'їзду КПРС (1986) та XXVII з'їзду КПУ (1990).

1989 — співголова Харківської крайової організації Народного Руху України за перебудову (разом із Г. Алтуняном, В. Бойком, А. Кондратенком, В. Щербиною).

19901991 — член «Демплатформи в КПРС».

19901994 — народний депутат України 1-го скликання (обраний по Індустріальному виборчому округу № 369 м. Харкова)

Депутат Харківської обласної ради.

7 червня 1990 — 29 червня 1993 — Заступник Голови Верховної Ради України.

1993 — президент міжнародного фонду «Ділова діаспора України».
1994 — радник Президента України з питань регіональної політики.

Член ПДВУ; голова об'єднання «Нова Україна»; засновник та голова Межрегіонального блоку Реформ, голова товариства «Україна-Японія».

На парламентських виборах 1994 року Володимир Гриньов знову балотувався на посаду Народного депутата України, цього разу від Радянського виборчого округу (№ 376). У першому турі 27 березня він посів перше місце, але набрав менше 50% голосів, через що на 10 квітня був призначений другий тур. Але 31 березня його опонент, набравший у першому турі 13,70% голосів Валерій Мещеряков, зняв свою кандидатуру. Таким чином вибори Володимира Гриньова пройшли безальтернативно і він отримав 75,64% голосів. Після тривалих дебатів Верховна Рада України 12 травня відмовила йому у визнанні повноважень.

Одружений, має дітей.

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm