Перейти до вмісту

Володимир Калина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Калина
 Поручник
Загальна інформація
Народження18 серпня 1896(1896-08-18)
Колоколин, Рогатинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Смерть5 листопада 1965(1965-11-05) (69 років)
Нью-Йорк, США
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ЗУНР ЗУНР
Польща Польща
СРСР СРСР
Третій Рейх Третій Рейх
США США
Національністьукраїнець
Ступіньдоктор філософії
Військова служба
Роки служби19141920
Вид ЗСЗбройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УСС
 УГА
Прапор Червоної армії РСЧА
Рід військ Сухопутні війська
Формування УСС
 УГА
ЧУГА
Війни / битви
Командування
1919—1920 Командир сотні 1-ї бригади УСС УГА

Володи́мир Кали́на (18 серпня 1896(18960818), Колоколин, тепер Івано-Франківська область — 5 листопада 1965, Нью-Йорк) — український військовий і громадський діяч, старшина Легіону Українських січових стрільців, учасник визвольних змагань, поручник Українського війська, член наукових та еміграційних організацій у США, директор військово-історичного інституту НТШ в Нью-Йорку. Відповідно до чинних норм українського законодавства, може бути визнаний борцем за незалежність України у XX столітті[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Народився 18 серпня 1896 року в селі Колоколин Рогатинського повіту (тепер Івано-Франківська область). Навчався у гімназії в Станиславові, а згодом у Грацькому університеті в Австрії, який закінчив 1929 року зі ступенем доктора філософії.

Участь в українських збройних формаціях

[ред. | ред. код]

У 1914 році добровольцем вступив до Леґіону Українських січових стрільців, пізніше служив в Українській Галицькій Армії. Обіймав посади командира сотні, ад'ютанта та заступника командира «Куреня Смерті» 1-ї бригади УСС УГА. Брав участь у прориві під Вовчухами (лютий 1919) та Чортківській офензиві (червень 1919).

Навесні 1920 року служив у ЧУГА. За доносом заарештований у квітні 1920 року й етапований з окупованої більшовиками України в концтабір Кожухів біля Москви. Звільнений влітку 1920 року за сприяння співробітників Галбюро при ЦК КП(б)У. Після завершення воєнних дій працював у пресовому концерні Івана Тиктора у Львові. У видавництві Тиктора в 1936 році опублікував військові мемуари під назвою «Стрілецький Курінь Смерті», де розповів про бойові пригоди під час визвольних змагань.

Діяльність у еміграції

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни опинився в Австрії, де організував українську таборову гімназію в Зальцбурзі й став її першим директором. Пізніше емігрував до США, оселившись у Нью-Йорку. Був членом-засновником та секретарем першої Головної управи ОбВУА, очолював Шкільну раду при УККА, займався розвитком українознавчого шкільництва.

Належав до НТШ та очолював Військово-історичний інститут при НТШ у Нью-Йорку. Був автором численних статей у наукових і публіцистичних виданнях. Крім того, був активним у багатьох інших громадських організаціях української еміграції й членом низки американських наукових товариств. Відомий як промовець і доповідач під час урочистих святкувань та конференцій.

Виступав за соборність українських земель і проти партійних поділів у громадському житті. Помер 5 листопада 1965 року в Нью-Йорку.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Калина В. Курінь смерти УСС: Спогади старшини. — Львів, 1936. — 128 с.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. zakon.rada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2025. Процитовано 29.08.2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Калина В. Курінь смерти УСС: Спогади старшини. — Львів, 1936. — 128 с.
  • Полєк В. Т. Калина Володимир // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012.
  • УСС: Українське Січове Стрілецтво і мазепинська ідея. Братство Українських Січових Стрільців у 60-років. — Філадельфія, 1974. — 37 с.