Чертков Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Чертков)
Перейти до: навігація, пошук
Портрет В. Г. Черткова пензля Иллі Репіна

Чертков Володимир Григорович (22 жовтня 1854(18541022) — 9 листопада 1936) — друг і видавець Льва Толстого, один з перших російських письменників і філософів, які підняли в Росії питання захисту прав тварин та боротьби зі спортивним полюванням[1][2]. Народився в багатій аристократичній родині (був сином генерал- ад'ютанта), отримав чудову домашню освіту. Був кавалеристом, але пішов з армії в 1881 році з релігійних причин. У 1897 р., за протест проти гоніння на духоборів, був висланий до Англії, де став видавати англійською та російською мовами заборонені в Росії твори Л. Толстого. Повернувся до Росії в 1906 р.[1][2] . Опублікував 1896 відповідь мисливцям «Моя відповідь захисникам злої забави»[3]. Похований на Введенському кладовищі в Москві.

У жовтні 1893 р. В. Г. Чертков, блискучий гвардійський офіцер, зустрічається зі Львом Толстим. Ця зустріч змінила його життя. Під впливом поглядів Л. Толстого і буддійського вчення, Чертков сформулював оригінальну біоцентристську філософію, яку виклав у двох своїх роботах: «Зла забава. Думки про полювання» і «Життя одне. Про вбивство живих істот»[2].

13 листопада 1890 р. (за старим стилем) в популярній російській газеті «Новий час» було опубліковано його жорстку антимисливську статтю (напевно, першу в Росії) «Зла забава. Думки про полювання», пізніше видано окремою брошурою з передмовою Льва Толстого.

«… Полювання тепер не є природна форма боротьби за існування, а добровільне повернення до первісного звіроподібного стану» — писав автор[4]. На думку В. Г. Черткова, кожний мисливець, що одержує задоволення від вбивства диких тварин, поспішає заглушити відчуття жалості, вважаючи його соромітним. «У цьому-то поступовому душевному самогубстві і полягає головна шкода полювання» — вважав автор[2]. У роботі «Життя одне. Про вбивство живих істот» В. Г. Чертков сформулював думку, що навіть якщо вбивство тварини є вимушеним і необхідним, то все одно його не можна вважати моральним вчинком. І ніякі міркування про практичну користь вбивства тварини не можуть похитнути моральний закон «не убий»[4].

В. Г. Чертков один з перших в Росії підтримує ідею прав тварин, ідею «незалежної цінності» тварин[5]. Чертков критикує досі поширений погляд, що тварини нібито покликані служити тільки одній людині і називає це «одним з найгрубіших помилок, які коли-небудь опановували людську свідомість»[5].

В. Г. Чертков був вегетаріанцем і саме він познайомив Л. Толстого з вегетаріанським рухом.

Публікації[ред.ред. код]

  • Чертков В. Г. Наша революция. Насильственное восстание или христианское освобождение? / С послесловием Л. Н. Толстого. Изд. 2-е, доп. М., тип. Поплавского 1907.
  • Save Russia. A Remarkable Appeal to England by Tolstoy's Executor in a Letter to his English Friends by V. Tchertkoff (Спасите Россию). London, 1919.
  • Чертков В. Г. Уход Толстого. — Берлин: Изд-во И. П. Ладыжникова. — 1922.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Про нього[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б Борейко В. Е. В. Г. Чертков — первый русский философ-биоцентрист // Гуманитарный экол. журн. — 2005. — Т. 7, спецвыпуск. — С. 51-54.
  2. а б в г Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  3. Чертков В. Г. Мой ответ защитникам злой забавы // Гуманитарный экол. журн. — 2007. — В. 2. — С. 86-90.
  4. а б Чертков В. Г. Злая забава. Мысли об охоте / 2-е изд. — М., 1896. — 24 с; То же // Гуманитарный экол. журн. — 2003. — Т. 1-2. — С. 52-54.
  5. а б Чертков В. Г. Жизнь одна. Об убийстве живых существ. — М., 1912. — 80 с.