Шухевич Володимир Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Шухевич
Володимир Шухевич.jpg
Народився 15 березня 1849(1849-03-15)
Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна
Помер 10 квітня 1915(1915-04-10) (66 років)
Львів, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа

Володи́мир О́сипович Шухе́вич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Львівський університет. З 1876 року вчитель середніх шкіл у Львові. Ініціатор створення та один з керівників багатьох громадських установ у Львові, зокрема товариства «Просвіта», «Руського (Українського) Педагогічного Товариства», засновник товариств «Руська Бесіда» (його голова 1895—1910), «Боян» (1891) і Музичного Товариства ім. Лисенка (1903—1915), для якого збудував будинок.

Засновник і редактор (1890—1895) дитячого журналу «Дзвінок», автор і видавець дитячих книг і читанок, редактор газети «Учитель», (1893—1895), співробітник «Зорі», «Дїла», «Руської читанки» та ін. Спільно із Анатолем Вахнянином заснував Союз співацьких і музичних товариств.

Збирав (разом з графом Володимиром Дідушицьким і директором Людвіком Вежбицьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Вислідом його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина»[1][2][3] (Львів: НТШ, 1897—1908) і 4 томи польською мовою (видання Музею ім. Дідушицьких (1902—1908), в якій Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустошем.

Чимало зробив для поширення української культури за кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чеських соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому Замку (1887, з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа) й етнографічний відділ на Галицькі крайовій виставі у Львові (1894). Свою етнографічну збірку з Гуцульщини передав Національному Музеєві у Львові.

Був членом австрійського товариства народознавства (з 1901) і Чеського етнографічного товариства (з 1903).

Сім'я[ред.ред. код]

Докладніше: Шухевичі

Донька Ірина Софія (1881—1934) стала дружиною д-ра Теодора Рожанковського. Оскільки вона була родичкою чоловіка, довелось отримати дозвіл на шлюб Святішого Престолу в Римі[4].

Відзнаки[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Названо вулиці:

  • на честь Володимира Шухевича — у Львові.
  • на честь родини Шухевичів — в Івано-Франківську.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.