Володимир Ґлодзінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Ґлодзінський
Народився 1836
Помер 22 січня (4 лютого) 1913
Бережниця, Калуський район, Івано-Франківська область
Поховання Старий Угринів
Діяльність священник
Родичі Бандера Степан Андрійович (онук)
У шлюбі з Катерина Кушлик
Діти Глодзінський Антін

Володимир Ґлодзінський (також Глодзинський та Глодзінський; 1836 — 22 січня 1913, Бережниця, нині Україна) — український церковний та громадський діяч в Австро-Угорщині, священник Української греко-католицької церкви. Дід провідника ОУН Степана Бандери.

Життєпис[ред. | ред. код]

Могила о. Володимира в селі Старий Угринів

Походив, імовірно з дрібної руської або мішаної русько-польської дрібношляхетської родини, яка печаталася гербом Яструбець. Глодзінських згадують у гербівнику А. Бонецького під 1620 роком[1].

1860 — посвята у духовний сан. З 1861 до 1862 священник парафії села Мостище, повіт Калуш. 1862 до 1863 — у Грабівці.

З 1864 року отець Володимир був парафіяльним священником села Завій, а з 1883 — сіл Старий Угринів і Бережниця. Завдяки його старанням життя на території парафії покращилося: зусиллями священика в Бережниці придбаний двір під школу. У ній викладав один із його синів — Олександр Ґлодзінський. Дочка Мирослава Ґлодзінська вийшла заміж за отця Андрія Бандеру та народила в шлюбі семеро дітей, серед яких Степан Бандера, провідник ОУН.

Родина[ред. | ред. код]

Отець В. Ґлодзінський мав дев'ятеро дітей: сини Олександр, Антін, Павло, Олексій, а також дочки Катерина, Юлія, Мирослава, Любов, Олена[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Boniecki A. Herbarz polski. T. VI. — Warszawa, 1903. — S. 101.
  2. Перепічка Євген. Феномен Степана Бандери — Львів : Сполом, 2008. — 736 с.

Посилання[ред. | ред. код]