Володимир (Богоявленський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Володи́мир Священому́ченик (в миру Василій Никифорович Богоявленський *1 січня 1848, Тамбов — †7 лютого 1918, Київ) — церковний діяч Російської імперії, педагог. Православний митрополит РПЦ (синодальної) з титулом Київський і Галицький у 1915–1918. Перший новомученик часів російської окупації України 20 століття, розстріляний російськими військами біля стін Києво-Печерської Лаври.

Біографія[ред.ред. код]

Народився Василь Богоявленський 1 січня 1848 у Росії, у Тамбові, у сім'ї священика. Рано став сиротою. Після закінчення Тамбовської духовної семінарії навчався у Київській духовній академії (1870). Владика писав про ті часи:

«Свята Лавра давно близька моєму серцю. Ще під час навчання в місцевій Академії, я не раз і не два прогулювався сюди насолодитися духовною радістю, насититися глибокими релігійно-моральними переживаннями. І скільки радості, скільки насолоди в дивних службах церковних святої Лаври, скільки втіхи, скільки весілля жити серед сонму святих угодників Божих, котрі почивають в місцевих печерах».

Василій Никифорович Богоявленський

Після Академії Василій Богоявленський викладає у Тамбовській семінарії гомілетику, літургіку, пастирське богослов'я, Священне Писання. У 1882 році він висвячується, а після смерті матінки (своєї дружини) та малолітнього сина постригається з іменем Володимир і невдовзі стає архімандритом та настоятелем Козловського Троїцького монастиря в м. Козлов. 1888 Володимир висвячений на єпископа Староруського, вікарія Новгородської єпархії РПЦ (синодальної). 1891 призначається на Самарську кафедру, а 1892-го — архієпископом Картлінським і Кахетинським у Грузії зі званням члена Святійшого Синоду РПЦ. 1898 високопреосвященний Володимир поставлений митрополитом Московським і Коломенським, священно архімандритом Троїце-Сергієвої лаври.

1915 приїхав до України, де посів кафедру Київських митрополитів під контролем Синоду Російської імперії.

Убивство під час російської окупації[ред.ред. код]

25 січня, а за новим стилем 7 лютого, 1918 озброєні російські банди ввірвалися в покої митрополита Володимира і після знущань над ним вивели за стіни Лаври і розстріляли. Перед смертю архіпастир звершив молитву, благословив своїх убивць і нібито сказав: «Господь вас хай простить». Знайдене братією його тіло, було спотворене великою кількістю колотих та вогнепальних ран. Поховали митрополита Володимимира в Хрестовоздвиженському храмі, що на території Ближніх печер Києво-Печерської лаври. А в лику святих архіпастиря-сповідника було прославлено влітку 1992 року. В тому ж році було відкрито для вшанування і його чесні мощі, які зараз почивають в Благовіщенському храмі Дальніх печер.