Володимир (Шлапак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Архієпископ Володимир(Шлапак)
Архієпископ Володимир(Шлапак)
Архієпископ Житомирський і Поліський
Церква: УПЦ КП, УАПЦ
 
Ім'я при народженні: Василь Володимирович Шлапак
Народження: 3 серпня 1979(1979-08-03) (37 років)
смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області
Прийняття священства: єпископ (УАПЦ): 20-21.06.2009; архієпископ (УАПЦ): 21.06.2009-23.04.2015, 08.08.2015 — до сьогодні; єпископ (УПЦ КП): 12.05-27.07.2015

Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир (у світі Василь Володимирович Шлапак нар. 3 серпня 1979 року в смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї службовців.

Після закінчення Черняхівської середньої школи в 1996 році навчався і закінчив пастирсько-богословські курси при Житомирському єпархіальному Управлінні.

В УПЦ КП[ред.ред. код]

28.11.1996 — дияконська хіротонія у стані целібата звершена єпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом (Каргою).

29.12.1996 — хіротонія у пресвітера.

1997—2001 — Навчався в Київській Духовній Семінарії

2001—2006 — Навчався в Чернівецькому Національному Університеті за спеціальністю «Релігієзнавство та філософія».

2006 — Закінчив Магістерський курс ЛПДА

2009 — Кандидат Богословських наук

За час служіння за ревну працю був відзначений рядом священичих нагород, та призначений благочинним Черняхівського та в.о. Радомишльського району.

В УАПЦ[ред.ред. код]

2008 року через непопулярну методику управління єпархією архієпископа УПЦ-КП Ізяслава отець Василь вимушений був покинути Київський Патріархат, та звертається з проханням до Предстоятеля УАПЦ Блаженнійшого митрополита Мефодія прийняти його в клір Житомирської єпархії УАПЦ.

10 лютого 2009 року, в день св.преп. Єфрема Сіріна з рук митрополита Київського і всієїй України Мефодія приймає чернечий постриг з возведенням у сан ігумена.

До дня Святої Пасхи ігумен Володимир нагороджується возведенням у архимандрити, і призначається адміністратором УАПЦ на Житомирщині.

20-го червня 2009 року Архієрейський собор УАПЦ обирає архимандрита Володимира (Шлапака), клірика Житомирської єпархії УАПЦ, єпископом Житомирським і Поліським.

21-го червня у церкві Різдва Христового м. Тернополя здійснена архієрейська хіротонія єпископа Володимира.

25 травня 2011 року постановою архієрейського собору та указом Блаженнішого Мефодія митрополита Київського і всієї України Предстоятеля УАПЦ призначається на посаду голови фінансового відділу при Київській Патріархії.

Цього ж року указом Блаженнішого Мефодія митрополита Київського і всієї України предстоятеля УАПЦ — возведенний в сан архиєпископа.

Рішенням Архиєрейського собору від 23 квітня 2015 року виведений за штат.

В УПЦ КП[ред.ред. код]

12 травня 2015 р. згідно з поданим проханням прийнятий до складу УПЦ Київського Патріархату і призначений настоятелем парафій святої рівноапостольної Марії Магдалини м. Житомира та Почаївської ікони Божої Матері смт Черняхів Житомирської області.

Рішенням Священного Синоду від 27 липня 2015 року виключений з числа єпископату УПЦ КП, за невиконання рішення Священного Синоду про прийняття його до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату. Повернувся у лоно УАПЦ з титулом архієпископ Житомирський і Поліський.

Скандали[ред.ред. код]

Підробний диплом[ред.ред. код]

Володимира Шлапака звинувачували у тому, що його диплом — підробний[1]:

«При найближчому розгляді на ньому виявлені наступні знаки, що свідчать про підроблений характер даного документа:

  1. Вгорі не вказано навчальний заклад (ЛПБА), а тільки „Синодальне управління у справах для духовної освіти“. Крім того, в самому управлінні, як нас повідомили, не зареєстрований подібний диплом кандидата богословських наук.
  2. На дипломі напис навчального закладу: „Львівська православна Богословська академія“, а на печатці „Львівська Духовна Академія“. Це стара назва, в 2009 році така печатка вже не використовувалася.
  3. Всі написи на „дипломі“, включаючи підпис, нанесені поверх друку. Це означатиме, що печатка була спочатку поставлена ​​на чистий аркуш. Це суперечить юридичним нормам оформлення документів і ніколи не використовується в ЛПБА.
  4. Ректор ЛПБА — митрофорний протоієрей. Тут вказано — протоієрей. Сама підпис явно підроблена. На дипломах ректор підписується обов'язково чорнильною ручкою. Це загальна вимога до оформлення таких документів, як і секретар.
  5. Немає чіткого написання (або надпечатки) прізвища ректора і секретаря. Таке не допускається на дипломах і офіційних документах.
  6. Колір обкладинки не відповідає кольором обкладинки дипломів кандидатів богословських наук УПЦ КП.
  7. Серія та номер на дипломах завжди наносяться нумератором і присутні на двох сторінках будь-якого диплома, а в надісланої копії — тільки на одній і надруковані на звичайному принтері».

Володимира Шлапака також звинувачують у тому, що насправді він не отримав ступінь кандидата богослов'я[2]:

Володимир Шлапак в 1997—2001 рр. навчався в Київській духовній семінарії, а в 2001—2006 рр. в Чернівецькому національному університеті за фахом «Релігієзнавство та філософія». 2008 року він зі скандалом залишив юрисдикцію УПЦ КП, перейшовши в УАПЦ, а через рік заявив про нібито успішний захисті кандидатської дисертації у Львівській православній богословській академії УПЦ КП. Іншими словами, не пройшовши навчання в духовній академії, що є обов'язковою умовою захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата богослов'я, архієпископ Володимир (Шлапак) стверджує, що захистив дисертацію у вищому богословському навчальному закладі Київського Патріархату, до якого він на момент передбачуваної захисту вже не належав.

Гомосексуальний скандал[ред.ред. код]

Володимира Шлапака на деяких інтернет-ресурсах звинувачували у тому, що він намагається активно залучити до своєї єпархії громадян Білорусі, молодих людей віком до 20 років, вочевидь, гомосексуалістів[3].

Незабаром після хіротонії Володимир (Шлапак) здійснив постриг 18-річного юнака Василя Г., а потім — його дияконську та ієрейську висвяту. Вже наприкінці літа 2011 року фотографія даного «ієромонаха» з'явилася на досить специфічному сайті, де він шукав «чоловіка-спонсора». Одночасно молодий «ієромонах» вирішив спробувати себе і в ролі кіноактора… Проте вже в лютому — березні 2012 року єпископ Володимир Шлапак знову вчинив постриг і висвячення 18-річного юнака — Олексія П., а вже до літа нагородив його «наперсним хрестом». Однак і цей юнак протримався в Житомирської єпархії тільки кілька місяців і втік до Спасо-Преображенського в Угорницький монастир Івано-Франківської єпархії УАПЦ. Уже перебуваючи в даному монастирі, ієромонах Олексій повідомив автору даних рядків досить цікаву інформацію про спроби владики Володимира (Шлапака) залучити до своєї єпархії громадян Білорусі, головним чином молодих людей до 20 років.

Так, за словами ієромонаха Олексія, він пропонував молодим людям чернечий постриг і швидке рукоположення. На деяких вже готувалися документи в державні органи, що дозволяють громадянам Білорусі офіційно жити і працювати на території України. Серед тих, кого він упізнав, був і Серафим Жавнеровіч, ксерокопію паспорта якого була прикладена до підготовлених документів.

Примітки[ред.ред. код]