Волока (Вижницький район)
| село Волока | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Вижницький район |
| Тер. громада | Вашківецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73020070040059267 
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1500-ті |
| Населення | 486 |
| Територія | 3,60 км² |
| Площа | 0,20 км² |
| Поштовий індекс | 59213 |
| Телефонний код | +380 3730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′9″ пн. ш. 25°31′53″ сх. д. / 48.33583° пн. ш. 25.53139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
299 м[1] |
| Водойми | Волочанка |
| Відстань до обласного центру |
42 км |
| Відстань до районного центру |
39 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59210, Чернівецька область, Вижницький район, м. Вашківці, вул. Героїв Майдану, 2 |
| Карта | |
  Волока | |
 Волока | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Воло́ка (рум. Voloca, нім. Woloka) — село в Вашківецькій громаді, Вижницького району, Чернівецької області України.
Походження назва цього села від того, що в цьому місці вирубували дерева і волоком тягли до річки Черемош і місцем яким тягли ліс називали «Волочиною» і від цього пізніше село назвали Волокою.
Вперше про дане місце згадується в буковинських документах 1504 роках
Як стверджує молдавський літописець Йон Некулче (1672-1745) у своїй праці «Купа слів[ro]»: «Коли поляки уклали мир з Штефаном III, Іоан Теуту[ro] будучи видатним логофетом був відправлений до поляків. І вони віддали Лесеску Тауту ці села на краю: Довгопілля, Путилу, Розтоки, Вижницю, Іспас, Мілієве, Коритне, Карапчів, Замостя, Вашківці, Волока. Усе передали краю Лесеску Тауту з Логофатулу. І вони встановили ліміт води з Черемошу у неділю вранці»
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Однією з традицій цього села є колядування молодих, або вертеп. Ця подія відбувається 6 січня, в Різдвяний Святковий вечір: після вечері молодь збирається і ходить від хати до хати, вітаючи односельчан з Різдвом Христовим. Зазвичай цей обряд проходить так. Два «пастирі» (переодягнені у названих осіб підлітки) після того, як заколядували під вікном будинку господаря, заходять у хату з вертепом, на якому зображена Мати Божа з новонародженим Ісусом в яслах. «Пастирі» ставлять вертеп на стіл, а самі лягають біля столу. Один з них промовляє: «Що за чудо, що за диво, чи то, може, мріє, щось то нині дуже живо на небі зоріє». Інший відповідає: «То не дніє, не зоріє – ще далеко день, – то в вертепі так сіяє, певно, там вогонь». Після цих слів у хату входить «ангел» – маленький хлопчик, одягнений у біле вбрання з крилами та мечем у руці. Він говорить такі слова: «Не лякайтесь, не смутіться, я приношу вість для вас. Ідіть Богу помоліться, бо народився Спас. До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте і всім людям розкажіть, що прийшов Христос на світ». Після сказаних ангелом слів у хату входить три «царі», співаючи: «Ангел пастирям мовив: «Христос нам ся народив у Вифлеємі, у містечку убогім у роді Давидовім від Діви Марії». «Тоді перший «цар» говорить такі слова: «Ми ідемо із колядою, із небесною звіздою зі Сходу». Другий «цар» каже: «До Царя ідемо нового, що народився для всього народу». Третій «цар» промовляє: «Ми ідемо зложити щиро миру Господу». Після цього в хату вбігає «жид» з валізою, повною різних речей, які хоче продати. «Ангел» зацьковує «жида» словами: «Жиде, ми не міняєм і не торгуєм, тебе тут не треба».
У хату входить усі колядники, колядуючи «Бог Предвічний народився…», після чого господарі частують учасників вертепу, віддячують грошима, за які потім парубки організовують різдвяні дводенні танці для односельчан та гостей села.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 579 осіб, з яких 266 чоловіків та 313 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 484 особи[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,38 % |
| російська | 0,41 % |
| інші | 0,21 % |
- Галіп Теодот Мелетійович (нар. 1873 р. – пом. 1943 р.) – український письменник, політичний і культурний діяч.
- Сирота Олег Дмитрович (нар. 1986 р. – пом. 2022 р.) – військовослужбовець 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Збройних Сил України. Загинув під час російсько-української війни.
- Гайко Георгій Васильович (нар. 1936 р.) – академік Національної академії медичних наук України.
- Сандуляк Микола Мелітович (нар. 1932 р. – пом. 2009 р.) – новатор сільськогосподарського виробництва, господарник.
- Соколович Катерина Костянтинівна (нар. 1924 р. – пом. 1998 р.) – новатор сільськогосподарського виробництва, льонарниця.
-
Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці 1783 с. Волока -
Дерев'яна дзвіниця Успіння Пресвятої Богородиці 1783 с. Волока -
Успенська церква
- ↑ Погода в селі Волока
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
