Волосся Пеле
«Волосся Пеле», також відьомське волосся[1] (англ. Pele's hair, ісл. nornahár) — ниткоподібна (або капілярна) форма лави у вигляді волокон з вулканічного скловолокна[2]. Нитки утворюються за рахунок розтягування розплавлених базальтових фонтанів, потоків, лавопадів і сплесків лави, яка швидко остигає в повітрі на вітрі.
Термін[ред. | ред. код]
У 1840 році геолог Джеймс Дена описав волосся Пеле (англ. Pele's hair) на вулкані Кілауеа[3].
В сучасну наукову літературу цю волосовидну капілярну форму лави ввів в 1967 році американський вулканолог Гордон Макдональд. Він назвав її гавайських терміном, на честь Пеле — богині вулканів, відомої в гавайській міфології як володарка вогню і сильного вітру[4].
В Ісландії такі вулканічні утворення називають «відьомським волоссям» (ісл. nornahár)[1].
Опис[ред. | ред. код]
Утворюються з лави з температурою близько 1160 °C[5].
Волосся Пеле — тонке і легке, тому вітер розносить його на великі відстані. Воно відкладається в тріщинах і зниженнях рельєфу.
Волокна мають золотисто-жовтий колір, блищать на сонці, схожі на людську волосину або тонку суху соломку. Довжина значно варіюється (вкрай ламкі), зазвичай 5-15 см (рідко до 2 м), діаметр 0,5-2 мм[6].
Волокна дуже тендітні, з часом, на вітрі і при трясці руйнуються і перетворюються на пісок і пил.
Поширення[ред. | ред. код]
Волосся Пеле широко представлено навколо діючих вулканів з високотемпературною (дуже текучою рідкою) лавою, особливо на вулкані Кілауеа на острові Гаваї, США.
Зустрічається також на інших активних вулканах:
Виробництво і застосування[ред. | ред. код]
- У виробництві виробляється і використовується схоже за властивостями базальтове волокно або кам'яна вата.
- Аналогічна структура — скловолокно і мінеральна вата.
Застосовується як ізоляційні і фільтрувальні матеріали.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Гавайці традиційно вважають, що вони повинні жити в гармонії з усіма природними створіннями, тому не рекомендують збирати будь-які форми лави, тим більше що «волосся Пеле» неможливо перевозити через їх крихкість. Крім того, Федеральний закон забороняє брати що-небудь з національних парків. Щороку велика кількість лави вирушає назад на Гаваї людьми, які вірять, що стали невдачливими після того, як привезли її додому[7][8][9]
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Gill. R. Igneous Rocks and Processes: A Practical Guide. Hoboken, N.J.: Wiley-Blackwell, 2010.
- Lopes R. The Volcano Adventure Guide. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2005.
- MacDonald G. A., Abbott A. T., Peterson F. L. Volcanoes in the Sea: The Geology of Hawaii. Honolulu: University of Hawaii Press, 1983.
- Nimmo H. Pele, Volcano Goddess of Hawai'i: A History. Jefferson, N.C.: McFarland & Co., 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фото usgs Волосся Пеле — словник на volcanoes.usgs.gov.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Duffield, W. A. (1977). Some characteristics of Pele's hair (PDF). Journal of Research of the U. S. Geological Survey. 5 (1): 93—101. Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2018. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Shimozuru, Daisuke (1994). BF00279606 Physical parameters governing the formation of Pele's hair and tears. Bulletin of Volcanology. 56: 217—219. doi:10.1007/BF00279606.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Dana J.D. On the Hawaiian Islands // United States Exploring Expedition: During the year 1838, 1839, 1840, 1841, 1842. Vol. 10: Geology. New York, London: G. Putnam, 1849. — P. 155—284.
- ↑ MacDonald G. Basalts: the Poldervaart treatiseon rocksof basaltic composition // 1967. — Vol. 1. — P. 49.
- ↑ Katsura, Takashi (1967). Pele's hair as a liquid of Hawaiian tholeiitic basalts (PDF). Geochemical Journal. 1: 157—168. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ Herzog G. F. та ін. (2009). Isotopic and elemental abundances of copper and zinc in lunar samples, Zagami, Pele's hairs, and a terrestrial basalt. Geochimica et Cosmochimica Acta. 73: 5884—5904. doi:10.1016/j.gca.2009.05.067. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Pele, Hawaii Goddess of Fire: Hawaiian Legend ⋆ Mythical Realm. 22 серпня 2016. Архів / оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
- ↑ The Legend Behind Hawaii's Goddess of Fire. Roberts Hawaii.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Moon, Grandmother. Hawai'ian Volcano Goddess, Madame Pele. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 22 лютого 2019.