Волоська Балаклійка
Зовнішній вигляд
| Волоська Балаклійка | |
|---|---|
| 49°26′23″ пн. ш. 36°51′14″ сх. д. / 49.43972° пн. ш. 36.85389° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Балаклійка |
| Похил, м/км | 0,8 ‰[1] |
| Басейн | басейн Дону |
| Країни: | |
| Регіон | Харківська область |
| Довжина | 56 км[1] |
| Площа басейну: | 480 км[1] |
| Притоки: | Балка Віднога, Балка Мокра Віднога, Балка Суха Віднога, Жолобок (ліві) Яр Сердюків (права) |
![]() | |
Воло́ська Балаклі́йка — річка України. Розташована в Харківської області, 500 км на схід від Києва. Ця річка є частиною вододілу Дона і лівою притокою Балаклійки. Довжина становить 56 км, площа басейну 480 км².
Бере початок у с. Волоська Балаклія, далі тече на південний захід і між селами Безмятежне, Полтава, Миропілля та Старий Чизвик повертає на захід і тече у західному напрямку до села Бригадирівка, потім знову повертає на південний захід, тече повз село Борщівка і у місті Балаклія впадає у Сіверський Донець. Русло звивисте, з численними рукавами і старицями.
Ліві:
- Балка Віднога — притока у Шевченківській селищній громаді. Бере початок на північно-західній стороні від села Сподобівки. Тече переважно на південний захід через села Кравцівку та Ставніславку і впадає в річку Волоську Балаклійку.[2][3][4]
- Балка Мокра Віднога — притока у Куньєвській сільській громаді Ізюмського району та Шевченківській селищній громаді Куп'янського району. Бере початок на південно-західній околиці села Чорнобаївки. Тече переважно на північний захід через село Полтаву і впадає в річку Волоську Балаклійку.[2][3][7]
- Балка Суха Віднога — притока у Куньєвській, Савинській та Шевченківській громадах. Бере початок у селі Сухий Яр. Тече переважно на північний захід через селище Нурове та село Старий Чизвик і впадає в річку Волоську Балаклійку.[2][3][8]
- Сиракузи — яр, ліва притока Сухої Відноги у Савинській громаді, впадає на південно-західній околиці села Старий Чизвик.[9]
- Жолобок, Яр Бузовий — притока у Савинській селищній та Балаклійській міській громадах Ізюмського району. Бере початок у селі Крючки. Тече переважно на північний захід через село Бригадирівку і впадає у Волоську Балаклійку.[2][3][10]
Праві:
- Яр Сердюків — притока у Шевченківській селищній громаді й Балаклійській міській громаді. Бере початок у селі Олексіївка. Тече переважно на південний захід через село Бригадирівку і впадає в річку Волоську Балаклійку.[2][3][11]
- Курячий Яр — права притока яру Сердюкового на межі Шевченківської та Балаклійської громад, впадає на північно-східній околиці села Бригадирівка[12]
- Волоська Балаклійка на сайті geonames.org [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Волоська Балаклійка [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] в Українській Радянській Енциклопедії [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 120
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 143. — (№ 2439).
- ↑ а б в Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 143. — 192 с.
- ↑ а б в г д https://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-genshtaba/karta-genshtaba-kvadrat-m-37-87/ Аркуш карти М-37-87, Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік
- ↑ а б в г д https://freemap.com.ua/karty-ukrainy/karty-trexverstovki-novoj-redakczii/karta-trexverstovka-novoj-redakczii-24-15/ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 15. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ Віднога // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 106.
- ↑ Крильцівський // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 288.
- ↑ логонів // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 322.
- ↑ Мокра віднога // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 369.
- ↑ 543 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — 781 с.
- ↑ 502 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — 781 с.
- ↑ Бузовий № 2 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 75.
- ↑ Сердюків № 1 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 496.
- ↑ Курячий № 3 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 304.
- ↑ Вишневий № 2 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 105.
- ↑ Водяний № 21 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 118.
- ↑ Гнилий № 13 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 141.
- ↑ Крутий № 17 // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 297.
- ↑ Авазин // Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 19.
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

