Волосівська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Волосівська культура — археологічна культура енеоліту.

Дослідження[ред. | ред. код]

Виділена Василем Городцовим у 1915 році. Назву одержала за стоянкою у сільця Волосове Навашинського району Нижньогородської області, біля міста Мурома.

Поширення[ред. | ред. код]

Час існування — 2200—1500 роки до Р. Х. (за іншим датуванням 2500-1750 роки до Р.Х.). Була поширена в басейні річки Ока, нижче міста Рязань й у низов'ях річки Клязьма.

У 2000—1500 роках до Р. Х. Волосівська культура поширилася далеко на північ (стоянка Ніколо-Перевіз на Дубні й інши). На поширеній території культура займала Верхнє й Середнє Надволжя та Волзько-Окське міжріччя.

Пізня стадія волосівської культури відзначена зв'язками з племенами фатьянівської й баланівської культур.

Вироби[ред. | ред. код]

Широко використовувалися знаряддя праці з кременю своєрідного типу. Великою різноманітністю і високою технікою обробки відрізнявся кремінний інвентар.

Глиняні посуд товстостінний, що містив в тесті рослинну, або мушляну домішку. Прикрашені відбитками штампів, ямками й інше; напівяйцеподібної, або котлоподібної форми з округлим дном, й на пізнішому етапі - плоскодонні.

Характерні фігурки з кістки й кременю тварин, птахів, риб.

На пізньоволосівських поселеннях зустрічаються сліди міделиварного виробництва: фрагменти тиглів, металургійних ливарок. Виявлено небагато мідних знарядь, що не мали широкого застосування.

Господарство[ред. | ред. код]

Основним заняттям населення було рибальство. Також займалися полюванням (на лося, кабана, бобра, водоплав. птахів) й збиранням. Мали навички в обробці міді, проте металеві. вироби нечисленні.

Житло[ред. | ред. код]

Населення жило у великих довготривалих поселення з потужним культурним шаром. Житла - великі напівземлянки, що були, зазвичай, з'єднані між собою вузькими проходами.

Поховання[ред. | ред. код]

Для культури характерні грунтові могильники, розташовані коло поселень. Похоронні пам'ятки волосівської культури мало вивчені. До померлих іноді клали бурштинові прикраси, амулети з зубів тварин, крем'яні знаряддя.

Походження[ред. | ред. код]

Походження і доля племен волосівської культури не з'ясовані, проте припускають їх приналежність то угро-фінської мовної групи.

Існують різні інтерпретації походження волосівської культури:

На початку 2-го тисячоріччя до Р.Х. основна маса волосівців була асимільована сторонніми скотарськими племенами балановської культури.

Культура у Мордовії[ред. | ред. код]

У Мордовії пам'ятки волосівської культури виявлено у сточищі річок Вад, Мокша, Сура. На Широмасовській стоянці виявлено кременева антропоморфна фігурка, на 2-ій Каргашинській стоянці - фігурка бобра. Численні знахідки кам'яних знарядь, уламків глиняного посуду.

Культура у Пензенській області[ред. | ред. код]

У Пензенській області представлена ​​пам'ятками сурсько-мокшинського локального варіанту культури: Озименкі, Лещиново-1, Підлісне-5, Бессоновка-1, Єрня, Стара Яксарка. У походження Пензенських пам'яток племена балахнинської культури відіграли провідну роль.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Халиков А.X. Древняя история Среднего Поволжья.— М., 1969
  • Крайнов Д.А. Волосовская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР.— М., 1987. — (Археология СССР)
  • Третьяков В.П. Волосовские племена в Европейской части СССР в 3—2 тысячелетиях до н. э.— Л., 1990
  • Ставицкий В. В. ВОЛОСОВСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА эпохи неолита (1-я пол. 3-го тыс. – нач. 2-го тыс. до н. э.) / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001