Волохов Олексій Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волохов Олексій Олегович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 20 березня 1992(1992-03-20)
Україна Кропивницький, Кіровоградська область
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (22 роки)
Україна Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому терористами вертольоті)
Поховання Кропивницький
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Війська спеціального призначення
Формування
 3 ОП СпП ГУР МОУ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волохов.

Олексі́й Оле́гович Во́лохов (нар. 20 березня 1992(19920320), м. Кропивницький, Україна — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, спецпризначенець-розвідник, старший солдат Збройних сил України. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Кропивницький (на той час — Кіровоград). Навчався у міській загальноосвітній школі № 13. 2010 року закінчив вище професійне училище № 4, де опанував спеціальність «Слюсар-ремонтник; електрозварник ручного зварювання».

Пройшов строкову військову службу у 25-ій Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Після демобілізації якийсь час працював за фахом, у 2013 році вирішив служити за контрактом у Кіровоградському полку спецпризначення. Серйозно займався тхеквондо. Готувався до вступу у військовий навчальний заклад.

Старший солдат, старший розвідник 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення, в/ч А0680, м. Кропивницький.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з 11 квітня 2014 року виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Брав участь у вильотах за пораненими, супроводі і виведенні розвідгруп на місце роботи, доставці волонтерської гуманітарної допомоги підрозділам, що перебували у найгарячіших точках. Вильоти були небезпечними і на них брали добровольців.

24 червня 2014 року як бортовий стрілець супроводжував вертоліт Мі-8МТ із групою фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. Загинув на борту збитого російськими терористами гелікоптеру в районі м. Слов'янська. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий з переносного зенітно-ракетного комплексу, вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське), почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов й Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[1][2][3].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 5 липня в Кропивницькому відбулася громадянська панахида-прощання зі спецпризначенцями Олексієм Волоховим та Олександром Кондаковим. Поховані поряд на Далекосхідному кладовищі[4].

Залишились батьки, Олег Вікторович і Світлана Юріївна.

12 липня стало відомо, що контррозвідка СБУ встановила та затримала терористів, які збили гелікоптер. Керівника терористичної групи Павла Карцева («Гроза») та одного з його спільників Михайла Черниша («Міха»), які діяли за вказівкою російського терориста Гіркіна («Стрєлок»), затримали 10 липня у м. Дружківка[5].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, 19 липня 2014)[6].
  • Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради нагороджений відзнакою «За заслуги» 2-го ступеня (посмертно, 26 серпня 2014)[7].
  • Нагороджений відзнакою УПЦ КП — медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно, 12 червня 2016)[8].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
 Пісня «Лёха». Олексію Волохову присвячується! Герої не вмирають! на YouTube
  • 22 січня 2015 в м. Кропивницький на будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Олексія Волохова[9].
  • 24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[10][11].
  • 19 лютого 2016 у розташуванні 3-го полку СпП відбулося урочисте відкриття меморіалу пам'яті полеглих спецназівців 1-го батальйону, серед який й Олексій Волохов[12].
  • З 2015 року у Кропивницькому в СК «Зірочка» щорічно проходить турнір з Тхеквон-до ITF, присвячений пам'яті загиблого в АТО Олексія Волохова[13][14].
  • У березні 2016 в місті Кропивницькому вул. Дмитра Донського перейменовано на вулицю Олексія Волохова; пров. Дмитра Донського, на якому виріс Олексій, перейменовано на провулок Олексія Волохова[15]. У пам'ять про сина батьки витратили отриману від держави грошову допомогу на дитячий спортивний майданчик, що встановили у дворі будинку № 9/1. Жителі навколишніх будинків називають його «Олексійчин»[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
  2. ↑ У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. ↑ На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 25 червня 2014
  4. ↑ У Кіровограді відбулася громадська панахида за загиблими під час перемир'я (фото) [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Гречка», 5 липня 2014
  5. ↑ Два роки тому, у збитому бойовиками МІ-8, загинули двоє кіровоградських спецпризначенців [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 24 червня 2016
  6. ↑ Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ 16 кіровоградських військових отримають відзнаку «За заслуги» посмертно [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 15 серпня 2014
  8. ↑ У Кіровограді українська церква відзначила «За жертовність і любов до України» живих і загиблих воїнів АТО [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 12 червня 2016
  9. ↑ Ще чотири школи у Кіровограді увічнили імена своїх випускників — героїв АТО [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 22 січня 2015
  10. ↑ На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів [Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  11. ↑ На тому трагічному місці біля гори Карачун [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «Радивилів.info», 26 червня 2015
  12. ↑ У Кіровограді відкрили меморіал пам'яті загиблих спецназівців [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 19 лютого 2016
  13. ↑ У Кіровограді відбувся турнір з Таеквон-до, присвячений пам'яті загиблого військового [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «SportРепортер», 23 червня 2015
  14. ↑ Всеукраїнський турнір з таеквандо пам'яті Героя АТО Олексія Волохова [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Кіровоградська міська рада, 23 травня 2017
  15. ↑ Кіровоградські вулиці, які перейменовані у межах закону про декомунізацію (список) [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 22 березня 2016
  16. ↑ Батьки загиблого воїна АТО встановили дитячий майданчик в пам'ять про сина [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Перша», 6 жовтня 2014

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волохов_Олексій_Олегович&oldid=40075899