Волохов Олексій Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волохов Олексій Олегович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Волохов Олексій Олегович.jpg
Загальна інформація
Народження 20 березня 1992(1992-03-20)
Україна Кропивницький, Кіровоградська область
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (22 роки)
Україна Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область
(Загинув у збитому терористами вертольоті)
Поховання Кропивницький
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Війська спеціального призначення
Формування  3 ОП СпП ГУР МОУ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»

Олексі́й Оле́гович Во́лохов (нар. 20 березня 1992(19920320), м. Кропивницький, Україна — пом. 24 червня 2014, поблизу с. Новоселівка, Слов'янський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, спецпризначенець-розвідник, старший солдат Збройних сил України. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Кропивницький (на той час — Кіровоград). Навчався у міській загальноосвітній школі № 13. 2010 року закінчив вище професійне училище № 4, де опанував спеціальність «Слюсар-ремонтник; електрозварник ручного зварювання».

Пройшов строкову військову службу у 25-ій Дніпропетровській повітрянодесантній бригаді. Після демобілізації якийсь час працював за фахом, у 2013 році вирішив служити за контрактом у Кіровоградському полку спецпризначення. Серйозно займався тхеквондо. Готувався до вступу у військовий навчальний заклад.

Старший солдат, старший розвідник 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення, в/ч А0680, м. Кропивницький.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України з 11 квітня 2014 року виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Брав участь у вильотах за пораненими, супроводі і виведенні розвідгруп на місце роботи, доставці волонтерської гуманітарної допомоги підрозділам, що перебували у найгарячіших точках. Вильоти були небезпечними і на них брали добровольців.

24 червня 2014 року у якості бортового стрільця супроводжував вертоліт Мі-8МТ із групою фахівців Служби безпеки України, які встановлювали телекомунікаційне обладнання з метою організації моніторингу простору, фіксації фактів порушення перемир'я в зоні проведення АТО. Загинув на борту збитого російськими терористами гелікоптеру в районі м. Слов'янська. Після зльоту з гори Карачун близько 17:10 вертоліт був збитий з переносного зенітно-ракетного комплексу, вибухнув і впав поблизу села Новоселівка (на той час — Красноармійське), почалася пожежа з детонуванням боєкомплекту. Всі 9 чоловік, які були на борту, загинули: командир екіпажу підполковник Андрій Бєлкін, борттехнік майор Руслан Мазунов, штурман капітан Дмитро Шингур; четверо співробітників СБУ — підполковник Володимир Шкіра, майор Ігор Горбенко, старший лейтенант Олександр Петрищук, старший прапорщик Марк Шпак та двоє спецпризначенців 3-го Кіровоградського полку старші солдати Олексій Волохов й Олександр Кондаков.

О 17:07 було зроблено доповідь керівництву АТО про зліт, а о 17:10 вже надійшла доповідь про падіння вертольота. За свідченнями очевидців, озброєна група терористів чекала на зліт вертольота. Бойовики пересувалася на двох легкових автівках та мікроавтобусі. Після пуску ракети з ПЗРК, вони втекли у напрямку найближчого населеного пункту Билбасівка, що поблизу Слов'янська[1][2][3].

Упізнання проводилось за експертизою ДНК. 5 липня в Кропивницькому відбулася громадянська панахида-прощання зі спецпризначенцями Олексієм Волоховим та Олександром Кондаковим. Поховані поряд на Далекосхідному кладовищі[4].

Залишились батьки, Олег Вікторович і Світлана Юріївна.

12 липня стало відомо, що контррозвідка СБУ встановила та затримала терористів, які збили гелікоптер. Керівника терористичної групи Павла Карцева («Гроза») та одного з його спільників Михайла Черниша («Міха»), які діяли за вказівкою російського терориста Гіркіна («Стрєлок»), затримали 10 липня у м. Дружківка[5].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, 19 липня 2014)[6].
  • Рішенням виконкому Кіровоградської міської ради нагороджений відзнакою «За заслуги» 2-го ступеня (посмертно, 26 серпня 2014)[7].
  • Нагороджений відзнакою УПЦ КП — медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно, 12 червня 2016)[8].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Пісня «Лёха». Олексію Волохову присвячується! Герої не вмирають! на сайті YouTube
  • 22 січня 2015 в м. Кропивницький на будівлі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Олексія Волохова[9].
  • 24 червня 2015 біля гори Карачун на місці падіння збитого терористами гелікоптеру Мі-8МТ встановили пам'ятний знак дев'ятьом загиблим захисникам[10][11].
  • 19 лютого 2016 у розташуванні 3-го полку СпП відбулося урочисте відкриття меморіалу пам'яті полеглих спецназівців 1-го батальйону, серед який й Олексій Волохов[12].
  • З 2015 року у Кропивницькому в СК «Зірочка» щорічно проходить турнір з Тхеквон-до ITF, присвячений пам'яті загиблого в АТО Олексія Волохова[13][14].
  • У березні 2016 в місті Кропивницькому вул. Дмитра Донського перейменовано на вулицю Олексія Волохова; пров. Дмитра Донського, на якому виріс Олексій, перейменовано на провулок Олексія Волохова[15]. У пам'ять про сина батьки витратили отриману від держави грошову допомогу на дитячий спортивний майданчик, що встановили у дворі будинку № 9/1. Жителі навколишніх будинків називають його «Олексійчин»[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Під Слов'янськом збили український вертоліт, 9 загиблих // «Українська правда», 24 червня 2014
  2. У збитому вертольоті було четверо працівників СБУ // «Українська правда», 24 червня 2014
  3. На місці падіння збитого Мі-8 знайшли бортовий самописець // «Українська правда», 25 червня 2014
  4. У Кіровограді відбулася громадська панахида за загиблими під час перемир'я (фото) // «Гречка», 5 липня 2014
  5. Два роки тому, у збитому бойовиками МІ-8, загинули двоє кіровоградських спецпризначенців // «Перша», 24 червня 2016
  6. Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. 16 кіровоградських військових отримають відзнаку «За заслуги» посмертно // «Перша», 15 серпня 2014
  8. У Кіровограді українська церква відзначила «За жертовність і любов до України» живих і загиблих воїнів АТО // «Перша», 12 червня 2016
  9. Ще чотири школи у Кіровограді увічнили імена своїх випускників — героїв АТО // «Перша», 22 січня 2015
  10. На горі Карачун вшановано пам'ять бойових побратимів // Сайт Національної гвардії України, 25 червня 2015
  11. На тому трагічному місці біля гори Карачун // «Радивилів.info», 26 червня 2015
  12. У Кіровограді відкрили меморіал пам'яті загиблих спецназівців // «Перша», 19 лютого 2016
  13. У Кіровограді відбувся турнір з Таеквон-до, присвячений пам'яті загиблого військового // «SportРепортер», 23 червня 2015
  14. Всеукраїнський турнір з таеквандо пам'яті Героя АТО Олексія Волохова // Кіровоградська міська рада, 23 травня 2017
  15. Кіровоградські вулиці, які перейменовані у межах закону про декомунізацію (список) // «Перша», 22 березня 2016
  16. Батьки загиблого воїна АТО встановили дитячий майданчик в пам'ять про сина // «Перша», 6 жовтня 2014

Джерела[ред. | ред. код]