Волохів Яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волохів Яр
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Громада Балаклійська міська громада
Облікова картка Волохів Яр 
Основні дані
Засноване 1750
Населення 1473
Площа 7,05 км²
Густота населення 208,94 осіб/км²
Поштовий індекс 63552
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°35′44″ пн. ш. 36°58′55″ сх. д. / 49.59556° пн. ш. 36.98194° сх. д. / 49.59556; 36.98194Координати: 49°35′44″ пн. ш. 36°58′55″ сх. д. / 49.59556° пн. ш. 36.98194° сх. д. / 49.59556; 36.98194
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми р. Середня Балаклійка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Балаклія
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 63552, Харківська обл.,Ізюмський р-н, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8
Карта
Волохів Яр. Карта розташування: Україна
Волохів Яр
Волохів Яр
Волохів Яр. Карта розташування: Харківська область
Волохів Яр
Волохів Яр
Мапа
Мапа

CMNS: Волохів Яр у Вікісховищі

Во́лохів Яр — село в Україні, у Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 1473 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Волохово-Ярська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Волохів Яр знаходиться на березі річки Середня Балаклійка, вище за течією примикає село Семенівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Яковенкове (Балаклійський район). За 2 км знаходиться село Таранушине (Балаклійський район). Через село проходять автомобільні дороги Т 2110 і М03.

Історія[ред. | ред. код]

З розширенням Російської імперії з 1708 року слобідські українські полки були введені до складу Азовської губернії. Саме на цей час, власне, припадає початок історії села, яку ми знаходимо у Філарета (Д. Г. Гумілевський, у 1848—1857 рр. єпископ, архієпископ Харківської єпархії) і назві села.

У «Историко-статистическом описании Харьковской иепархии» Філарет згадує храм у Волоховому Яру, який було побудовано у 1830 році і який тоді вже мав 1677 прихожан.

Село забудоване вздовж річки Середня Балаклійка, що тече з півночі на південь. За даними на 1864 рік у казенному селі, центрі Волоховоярської волості Зміївського повіту, мешкало 1.432 особи (710 чоловіків та 722 жінок), налічувалось 440 дворових господарств, існували православна церква та поштова станція[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4.751 особи[2].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1099 жителів села[3].

26 лютого 2022 року під час російського вторгнення біля села окупанти розстріляли автобус з цивільними — чотири жінки і три чоловіки вважаються загиблими або зниклими безвісти.[4]

7 вересня повідомлено, що на околицях села українські військові збили російський літак Су-25СМ[5]. 9 вересня 2022 року повідомлено про звільнення села від російських окупантів[6]. Швидко встановлений контроль над селом з його тресою став одним з визначальних успіхів у Слобожанському контрнаступі, окупанти змушені були поспіхом залишати свої позиції на широкому фронті.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1677 осіб, з яких 784 чоловіки та 893 жінки[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1467 осіб[8].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 92,33 %
російська 6,18 %
білоруська 1,29 %
інші 0,20 %

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Територія села колись давно була поділена на декілька частин: Гопаки, Киктянка, Міщанка, Воздушанка, Липове, Поперечнянка, Центр, Садова, Дерибасівська, Пятихатки. У роки після другої світової війни у селі було організовано 4 колгоспи: Щорса, Димитрова, Дзержинського, Тельмана. Пізніше вони були реорганізовані в один радгосп «Восток» (7,5 тис. га). Зараз на цих землях працюють кілька фермерських господарств.

На території села розташований храм Святої Трійці, НВК, лікарня, будинок культури, сільськогосподарське підприємство «Агросервіс ЛТД».

Через територію села проходить автошлях міжнародного значення Е40. На території села розташований великий стихійний базар.

Галерея[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1551)(рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Волохів Яр. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  4. На Харківщині російські військові розстріляли автобус з цивільними, — Кириленко. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  5. Українські військові збили російський Су-25 на Харківщині. Chas.news. Процитовано 9 вересня 2022. 
  6. ЗСУ звільнили від російських окупантів ще один населений пункт у Харківській області. ТСН. Процитовано 9 вересня 2022. 
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]