Волошинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волошинівка
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Громада Баришівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32060010070052378
Основні дані
Засноване 1700[1]
Населення 1559
Площа 1,84 км²
Густота населення 847,28 осіб/км²
Поштовий індекс 07545
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°18′59″ пн. ш. 31°19′11″ сх. д. / 50.31639° пн. ш. 31.31972° сх. д. / 50.31639; 31.31972Координати: 50°18′59″ пн. ш. 31°19′11″ сх. д. / 50.31639° пн. ш. 31.31972° сх. д. / 50.31639; 31.31972
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми Ільта
Місцева влада
Адреса ради 07545, Київська обл., Баришівський р-н, c. Волошинівка
Карта
Волошинівка. Карта розташування: Україна
Волошинівка
Волошинівка
Волошинівка. Карта розташування: Київська область
Волошинівка
Волошинівка
Мапа
Мапа

CMNS: Волошинівка у Вікісховищі

Волоши́нівка — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 1,5 тис. осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, Волошинівка
Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, Волошинівка
Садиба Ісаєвичів

За козаччини, до 1781 року селище Волошинівка було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.

Зі скасуванням козацького полкового устрою, селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Волошинівці було 217 душ, село у володінні «казених людей» і козаків. [2]

Від початку XIX ст. Волошинівка вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.

Село постраждало від Голодомору 1932-1933 років, геноциду, проведеного радянською владою. Згідно з вцілілими архівними даними лише з 12 січня по 8 травня 1932 року в селі померло 13 осіб. Задля того, щоби приховати дійсну причину смерті, у записах значиться «невідома хвороба». На разі неможливо визначити точну кількість потерпілих. [3]

В селі зберіглася Садиба Ісаєвичів, що належала давньому козацькому роду, який володів селом.[4]

До 12 червня 2020 року було центром Волошинівської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1697 осіб, з яких 786 чоловіків та 911 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1502 особи.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 96,28 %
російська 3,46 %
білоруська 0,19 %

Відомі уродженці села[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Село Волошинівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 244
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.37
  4. Садиба Ісаєвичів - Волошинівка. wikimapia.org (укр.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]