Волфине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волфине
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Білопільський район
Рада/громада Павлівська сільська рада
Код КОАТУУ 5920686602
Облікова картка Волфине 
Основні дані
Населення 317
Поштовий індекс 41823
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°14′31″ пн. ш. 34°27′48″ сх. д. / 51.24194° пн. ш. 34.46333° сх. д. / 51.24194; 34.46333Координати: 51°14′31″ пн. ш. 34°27′48″ сх. д. / 51.24194° пн. ш. 34.46333° сх. д. / 51.24194; 34.46333
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Найближча залізнична станція Волфіне
Місцева влада
Адреса ради 41822, Сумська обл., Білопільський р-н, с.Павлівка, вул.Леніна,25, тел. 9-48-26
Сільський голова Худіна Віра Валентинівна
Карта
Волфине. Карта розташування: Україна
Волфине
Волфине
Волфине. Карта розташування: Сумська область
Волфине
Волфине
Волфине. Карта розташування: Білопільський район
Волфине
Волфине

Во́лфине — село в Україні, в Сумській області, Білопільському районі. Населення становить 317 осіб. Орган місцевого самоврядування — Павлівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Волфине розташоване між річками Волфа та Павлівка. На відстані до 1.5 км розташовані села Рогізне, Нескучне та Шпиль. Село знаходиться на кордоні з Росією, на російському боці знаходиться селище Краснооктябрське та село Волфине.

Через село пролягає залізниця, станція Волфине, на якому розташований залізничний пункт пропуску через кордон Волфіне.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Раніше село мало назву Безсалівка. За даними перепису Сумського козацького полку в 1685 році стольником Орловим читаємо «…на полпути от Летучевки к Глушкове …деревня Салеевка на реке Волфа. Помещик А. Марков и др. За ним подданных и пришлых 12 дворов… Построена более 15 лет тому назад на землях крыжской сотни…». Але після спорів козаків білопільської та ворожбянської сотень з путивлянами в 1685 році прийшов указ царя Олексія Михайловича… «…всех великоросов с територии слободских поков убрать вместе с имуществом и урожаем за реку Сейм и реку Снагость… все помещения уничтожить»… 12 дворів було спалено. І тільки через 45 років дізнаємось там же про хутір біля пасіки попа Івана Рудівського з села «Лежачі на Попах» (Поповолежачі). На хуторі свою пасіку тримали і білопільські сотники… А в 1765 році хутір отримує в своє володіння «надворний совєтнік» Іван Юдін та дає свою назву — «Волфіно» в честь сусідньої річки Волфи. Понад сто років дєрєвня Волфіно була у володінні Юдіних, а потім землі і маєток продали… Так в кінці ХІХ століття в селі стало два поміщики.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Волфине (Безсалівка) Сумського повіту Харківської губернії мешкало 254 особи (126 чоловічої статі та 128 — жіночої), налічувалось 28 дворових господарств[1].

Революція 1917 року дуже не потрясла Волфіно. Жили дружно, бо в окрузі їх інколи називали «кійошниками», тобто все село могло само за себе «постояти». А вже після громадянської війни в деревні появились ярі прихильники нової влади. Один із них став першим головою новоствореної сільської ради в селі Іскрисківщина, та приклав максимум зусиль, щоб знищити церкву в Іскрі. При допомозі НКВД це йому вдалося, але… і самому І. М. Сенченку довелося через рік скласти голову на смоленщині…

  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3391)