Волчко Преслужич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Волчко Преслужич (гербу Абданк із відміною[1]; пом. після 1419) — впливовий галицький боярин початку XV століття, засновник Рогатина.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження та батьки Волчка невідомі, хоча висловлювали припущення, що він міг бути нащадком або родичем руського старости Дмитра Детька, або навіть останніх Романовичів[2].

Титулувався за зразком польських королів та галицького намісника Владислава Опольчика, як пан та дідич на Рогатині (Wolczko Presszlussicz dominy et heres de Rohatyn).

Вперше згаданий поряд з іншими боярами Руського воєводства серед членів суду, який відбувався поміж польським королем Владиславом II Ягайлом та шляхтянкою Єлизаветою (Ядвігою) Пілецькою в Медиці, що біля Перемишля[3].

У 1415—1419 роках заснував на місці села Філіповичі (Philippowicze[4]) місто Рогатин (до цього розташовувалося на горі біля сучасного села Підгороддя). Разом із тим Волчко надав Рогатину магдебурзьке право, а також герб, на якому була зображена латинська літера «R» та оленячий ріг[5].

Відома печатка Волчка Преслужича, вона має незвично великий діаметр — 43 мм, на той час радше притаманний князівським та державним печаткам. Герб Волчка має вигляд латинської літери «W», що зближує його з династичними тризубами Рюриковичів[6].

Дружина Волчка невідома. Його син, Івашко Богдан Рогатинський, брав участь у Луцькій війні 1431—1432 рр. на стороні великого князя литовського й руського Свидригайла, через що втратив родові володіння на Галичині та переселився на Волинь.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Materyały archiwalne wyjęte głównie z metryki litewskiej od 1348 do 1607 roku [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]. — S. 23. (пол.)
  2. ↑ Однороженко О. «Clipearium Teutonicorum» і «Zuricher Wappenrolle» та їх значення для вивчення Руської державної геральдики другої половини ХІІІ — початку XIV ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 26.
  3. ↑ Грушевський М. Історія України-Руси [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Т. VI. — Розд. III. — С. 235—240.
  4. ↑ Materyały archiwalne wyjęte głównie z metryki litewskiej od 1348 do 1607 roku [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]. — S. 22, 27 [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]. (лат.)
  5. ↑ Ясінський М. Р. Вплив післявоєнного та нового будівництва на «п'ятий фасад» м. Рогатина // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»… — С. 312.
  6. ↑ Однороженко О. Там само.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вортман Д. Я. Рогатин [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 248. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Однороженко О. «Clipearium Teutonicorum» і «Zuricher Wappenrolle» та їх значення для вивчення Руської державної геральдики другої половини ХІІІ — початку XIV ст. / О. Однороженко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 20-34.
  • Ясінський М. Р. Вплив післявоєнного та нового будівництва на «п'ятий фасад» м. Рогатина / М. Р. Ясінський // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2011. — № 716 : Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регенерації. — С. 311—316.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волчко_Преслужич&oldid=40360163