Вольваков Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Вольваков
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Анатолійович Вольваков
Народження 26 грудня 1976(1976-12-26) (47 років)
  Харків, УРСР
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995 Україна «Локомотив» (Знам'янка) (КФК)
1995 Україна «Зірка-НІБАС» (Кіровоград) 0 (−0)
1996−1998 Україна «Металіст» (Харків) 33 (−47)
1997−1998 → Україна «Металіст-2» 20 (−33)
1998 Україна «Енергетик» (Комсомольське) (КФК)
1999−2000 Україна «Нафтовик» (Охтирка) 27 (−33)
2000 → Україна «Електрон» (Ромни) 3 (−2)
2001 Україна «Фрунзенець-Ліга-99» (Суми) 3 (−4)
2001−2002 Україна «Нафтовик» (Охтирка) 0 (−0)
2001−2002 → Україна «Електрон» (Ромни) 38 (−46)
2003 Україна «Шахтар» (Луганськ) 1 (−0)
2003−2004 Україна «Арсенал» (Харків) 0 (−0)
2003−2004 → Україна «Геліос» (Харків) 27 (−25)
2008 Україна «Геліос» (Харків) 0 (−0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1993 Україна ЕХО (Харків) 3 (−15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005−2006 Україна «Геліос-2» (Харків)
2006−2007 Україна «Геліос-2» (Харків) тренер
2007−2011 Україна «Геліос-2» (Харків)
2011−2012 Україна «Геліос» (Харків) тренер воротарів
2012−2015 Україна ДЮФА «Металіст» (Харків) тренер воротарів
2015−2016 Україна «Верес» (Рівне) тренер воротарів
2017 Україна «Геліос» (Харків) тренер воротарів
2019−2020 Україна «Авангард» (Харків) тренер воротарів
2020 − т. ч. Україна «Металіст 1925» (Харків) тренер воротарів

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 14 квітня 2021 року.

Сергій Анатолійович Вольваков (нар. 26 грудня 1976, м. Харків[1], УРСР) — український футбольний тренер, колишній футболіст і футзаліст, що грав на позиції воротаря. Заслужений тренер України[1]. Серед вихованців Вольвакова — воротар національної збірної України та мадридського «Реалу» Андрій Лунін[прим 1][прим 2][1]. З 21 серпня 2020 року — тренер воротарів «Металіста 1925»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочав кар'єру в харківському футзальному клубі ЕХО, за який провів три матчі в Першій лізі — другому дивізіоні чемпіонату України з футзалу. Надалі з 1995 по 2004 роки виступав у складі українських футбольних клубів.

Усього за кар'єру зіграв 51 матч (78 пропущених голів) в Першій лізі чемпіонату України за харківський «Металіст» (сезон 1995/96 і 1996/97) і охтирський «Нафтовик» (сезони 1998/99 та 1999/00).

У Другій лізі провів сумарно 101 гру (112 пропущених м'ячів) у складі «Металіста-2», роменського «Електрона», охтирського «Нафтовика» (сезон 2000/01), сумського «Фрунзенця-Ліга-99», луганського «Шахтаря» та харківського «Геліоса». Команди, за які виступав Вольваков, тричі посідали призові місця в своїй групі Другої ліги: «Нафтовик» і «Геліос» — перше місце в групі В і право на підвищення в класі в сезонах 2000/01 та 2004/05 відповідно, «Шахтар» — друге місце в групі В у сезоні 2002/03. Щоправда, за «Нафтовик» та «Геліос» голкіпер виступав лише в першій частині призового сезону, а за «Шахтар» — лише в другій частині сезону[4].

Крім цього, за кар'єру провів шість матчів, у яких пропустив шість голів, у Кубку України з футболу[4].

Також у 1995 та 1999 роках виступав у Чемпіонаті України серед колективів фізкультури за «Локомотив» зі Знам'янки (10 ігор, 12 пропущених м'ячів) та «Енергетик» із Комсомольського (9/−8)[4].

У 2008 році, вже працюючи тренером у структурі ФК «Геліос», п'ять разів потрапляв до заявки основної команди цього клубу на матчі Першої ліги як запасний воротар, але на поле вже не виходив[4].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера розпочав у червні 2005 року, очоливши фарм-клуб харківського «Геліоса», «Геліос-2»[5], який виступав, зокрема, в Чемпіонаті Харківської області. 2 липня 2006 року, після переводу Костянтина Пахомова з посади головного тренера «Геліоса» на посаду очільника «дублю» «сонячних», Вольваков став помічником Пахомова[6]. Рівно через рік Сергій знову став головним тренером «Геліоса-2» та пробув на цій посаді до 17 квітня 2011 року. Після цього він став тренером воротарів головної команди «Геліоса», увійшовши 18 квітня 2011 року до тренерського штабу Володимира Шеховцова[7]. На цій посаді Вольваков пропрацював майже півтора роки[5].

У 2012—2015 роках був тренером воротарів у академії харківського «Металіста»[8][1][5]. Серед вихованців Вольвакова в цей період — воротар національної збірної України та мадридського «Реалу» Андрій Лунін[прим 1][прим 2][1].

З грудня 2015 року до червня 2016 року[5] працював тренером воротарів рівненського «Вереса» в тренерських штабах Віктора Богатиря[9] та Володимира Мазяра[10][11]. За результатами сезону 2015/16 «Верес» посів друге місце в Другій лізі й отримав право на підвищення в класі.

6 лютого 2017 року повернувся на посаду тренера воротарів першолігового «Геліоса»[5] та перебував у тренерському штабі Сергія Сизихіна до його відставки 5 грудня 2017 року[12].

Після цього працював у академії харківського «Металіста 1925»[1]. У 2019—2020 роках був тренером воротарів у харківському «Авангарді»[13][14]. В лютому 2020 року проходив стажування в іспанському клубі «Реал Ов'єдо», де в той час виступав на правах оренди з мадридського «Реала» вихованець Вольвакова Андрій Лунін[15]. 21 серпня 2020 року був призначений на посаду тренера воротарів «Металіста 1925» у тренерському штабі Валерія Кривенцова[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

  • «Нафтовик» (Охтирка):

Переможець Другої ліги України: 2000/01, група В

  • «Шахтар» (Луганськ):

Срібний призер Другої ліги України: 2002/03, група В

  • «Геліос» (Харків):

Переможець Другої ліги України: 2004/05, група В

Як тренера[ред. | ред. код]

  • «Верес» (Рівне):

Срібний призер Другої ліги України: 2015/16

  • «Металіст 1925» (Харків):

Бронзовий призер Першої ліги України: 2020/21

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Андрій Лунін: «Сергій Вольваков у академії «Металіста» мене багато чому навчив — я постійно працював з хлопцями, які були на кілька років старші за мене»[2].
  2. ↑ а б В'ячеслав Кернозенко: «Я б вас відразу попросив не перебільшувати мою скромну роль у підготовці цього футболіста. Куди більший внесок у формування всіх воротарських навичок Андрія Луніна вніс його перший тренер Сергій Вольваков. <...> Ще раз повторю, що основні футбольні навички та воротарську техніку він отримав в Харкові. До нас він приїхав вже з певною базою, і досить хорошою базою»[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Валерій Кривенцов — головний тренер ФК «Металіст 1925». metalist1925.com. ФК «Металіст 1925». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 2 квітня 2021.
  2. ↑ Андрій Лунін: «Пятов заслужено є кіпером номер один в Україні». dynamo.kiev.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020.
  3. ↑ В'ячеслав Кернозенко: «Лунін вільно грає двома ногами». sport.ua.
  4. ↑ а б в г Вольваков Сергій Анатолійович. db.uaf.ua. База даних УАФ. Процитовано 2 квітня 2021.
  5. ↑ а б в г д У тренерскому штабі «Геліоса» рокировка. gelios.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 2 квітня 2021.
  6. ↑ Олександр Севідов став головним тренером харківського «Геліоса». ua-football.com. 2 липня 2006. Процитовано 2 квітня 2021.
  7. ↑ Володимира Шеховцова представлено «Геліосу». ua-football.com. 18 квітня 2011. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2021.
  8. ↑ Тренери та персонал. metalist.ua. ФК «Металіст» Харків. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 18 грудня 2012.
  9. ↑ Рівненський «Верес» — на стадії формування. charivne.info. ЧаРівне. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  10. ↑ Екс-тренер «Сталі» Мазяр очолив «Верес» з Другої ліги. champion.com.ua. 11 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2021.
  11. ↑ Тренерський штаб. veres.club. НК «Верес». 9 травня 2016. Архів оригіналу за 9 травня 2016.
  12. ↑ Головний тренер «Геліоса» Сергій Сизихін та його штаб відправлені у відставку. sportevents.kharkiv.ua. Харків спортивний. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  13. ↑ Чемпіонат U-19, Перша ліга. Анонс. metalist1925.com. ФК «Металіст 1925». 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.
  14. ↑ Вольваков Сергій. avangard.football. ФК «Авангард» (Харків). Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  15. ↑ Сергій Вольваков переймає досвід в Сегунді. ФК «Авангард» (Харків). 3 лютого 2021. Процитовано 8 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольваков_Сергій_Анатолійович&oldid=41423684