Вольтовський Борис Іовлевич
Борис Іовлевич Вольтовський рос. Борис Иовлевич Вольтовский | ||
| ||
---|---|---|
січень 1954 — 6 лютого 1960 | ||
Попередник: | посади не існувало | |
Спадкоємець: | Найдек Леонтій Іванович | |
| ||
січень 1963 — грудень 1964 | ||
| ||
грудень 1964 — 12 червня 1967 | ||
Попередник: | Федоренко Віктор Павлович | |
Спадкоємець: | Іщенко Олександр Іванович | |
Партія: | КПРС | |
Освіта: | Харківський сільськогосподарський інститут | |
Народження: | 11 липня 1906 Санкт-Петербург | |
Смерть: | 24 вересня 1983 (77 років) Київ | |
Похований: | Байкове кладовище | |
Військова служба | ||
Звання: | ? | |
Битви: | німецько-радянська війна | |
Нагороди: |
Борис Іовлевич Вольтовський (рос. Борис Иовлевич Вольтовский; 11 липня 1906, Санкт-Петербург — 24 вересня 1983, Київ) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПУ в 1954–1971 роках. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання (1963–1967 роки), депутатом Верховної Ради СРСР 4, 5 і 7-го скликань.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 11 липня 1906 року в Санкт-Петербурзі у робітничій родині. Трудову діяльність розпочав у 1920 році.
У 1927 році закінчив Харківський інститут зернових культур.
У 1927–1930 роках працював агрономом та завідувачем школи селянської молоді в селі Ковалівці Ковалівського району Полтавської округи.
У 1930–1933 роках проходив службу в лавах Червоної армії.
У 1933–1935 роках — науковий співробітник Науково-дослідного інституту колгоспного будівництва у Києві.
У 1935–1941 роках — агроном Київського сільськогосподарського музею; начальник планового відділу, головний агроном Київського обласного земельного відділу.
У 1941–1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, служив на командних посадах у бронетанкових військах.
У 1945–1951 роках — заступник завідувача, завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП (б) України.
У 1951–1954 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.
З січня 1954 по 6 лютого 1960 року — 1-й секретар Черкаського обласного комітету КП України.
З 5 лютого 1960 по 9 серпня 1962 рік — заступник голови РМ Української РСР.
З квітня 1962 по грудень 1962 року — голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.
З січня 1963 по грудень 1964 року — 1-й секретар Харківського сільського обласного комітету КП України.
З грудня 1964 по 12 червня 1967 року — 1-й секретар Сумського обласного комітету КП України.
З 8 червня 1967 по 11 квітня 1978 року — Голова Державного комітету РМ Української РСР по охороні природи.
З квітня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Жив у Києві. Помер у вересні 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).
Нагороди[ред. | ред. код]
- три ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- орден Дружби народів
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоного Прапора
- орден Червоної зірки
- почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (11.04.1978)
- медалі
Література[ред. | ред. код]
|
|
- Народились 11 липня
- Народились 1906
- Померли 24 вересня
- Померли 1983
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Персоналії:Сумська область
- Персоналії:Черкаська область
- Персоналії:Харківська область
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання
- Учасники Другої світової війни
- Члени КПРС
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Партійні діячі