Вольфганг Зегуїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вольфганг Зегуїн
Вольфганг Зегуїн
Вольфганг Зегуїн
Вольфганг Зегуїн у 1974 році
Особисті дані
Народження 14 вересня 1945(1945-09-14) (79 років)
  Бург, Радянська зона окупації Німеччини
Зріст 178 см
Прізвисько Paule
Громадянство  НДР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1965 НДР «Ауфбау» (Магдебург) 19 (0)
1965–1981 НДР «Магдебург» 384 (48)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972–1975 НДР НДР 19 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вольфганг Зегуїн (нім. Wolfgang Seguin, нар. 14 вересня 1945, Бург) — східнонімецький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Магдебург», а також національну збірну НДР.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1963 року виступами за команду «Ауфбау» (Магдебург), в якій провів два сезони, взявши участь у 19 матчах чемпіонату і в обох сезонах вигравав з командою Кубок НДР.

Вольфганг Зегуїн (крайній праворуч) у матчі чемпіонату НДР проти «Динамо» (Дрезден). 26 жовтня 1974 року.

1965 року на базі футбольної секції спортивного клубу «Ауфбау» був створений самостійний футбольний клуб «Магдебург», куди увійшов і Зегуїн, відігравши за новостворену команду 16 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Магдебурга», був основним гравцем команди. У 1969 році він допоміг команді здобути перший трофей у її історії, коли «Магдебург» переміг «Карл-Маркс-Штадт» з рахунком 4:0 у фінальному матчі Кубка НДР. У 1972 році він досяг свого першого успіху в Оберлізі, вигравши чемпіонат Німецької Демократичної Республіки, перший в історії клубу з Магдебурга. У сезоні 1972/73 він вийшов з командою до 1/8 фіналу Кубка європейських чемпіонів і в тому ж сезоні виграв свій черговий Кубок НДР (3:2 з «Локомотивом» з Лейпцига у фіналі). У 1974 році він забив гол у фіналі Кубка володарів кубків, в якому «Магдебург» переміг «Мілан» з рахунком 2:0, ставши єдиним клубом НДР, який виграв єврокубок. І в 1974, і в 1975 році він двічі поспіль був із «Магдебургом» чемпіоном країни. У 1977 і 1978 роках команда була другою в Оберлізі, а також двічі виходила у чвертьфінал Кубка УЄФА. Подальших успіхів досяг Вольфганг у 1978 та 1979 роках, коли він двічі вигравав Кубок НДР, перемагаючи у фіналах 1:0 «Динамо» з Дрездена і Берліна відповідно.

Завершив кар'єру футболіста виступами за команду «Магдебург» у 1981 році. Загалом за кар'єру він зіграв 380 матчів Оберліги, також зіграв 23 матчі другого дивізіону[1]. Зегуїн не лише встановив рекорд «Магдебург» за кількістю матчів за клуб у чемпіонаті (403), але, маючи у своєму активі 57 європейських матчів та 69 виступів у Кубку НДР, він також є рекордсменом клубу в цих змаганнях. Всього Вольфганг провів 529 матчів за «Магдебург» в усіх турнірах. Зегуїн має ще один рекорд, зігравши в 219 матчах Оберліги поспіль між 1971 і 1979 роками.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

27 травня 1972 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної НДР в товариському матчі проти збірної Уругваю, що завершився перемогою з рахунком 1:0. У тому ж році Зегуїн у складі олімпійської збірної поїхав в Мюнхен на XX літні Олімпійські ігри, де зіграв у чотирьох матчах своєї команди, яка стала бронзовим призером.

У складі національної збірної був учасником єдиного для своєї країни чемпіонату світу 1974 року у ФРН. Він зіграв у одному матчі на турнірі, проти збірною Чилі (1:1), а його команді не вдалось подолати другий груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 19 матчів[2].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
Збірна НДР
«Магдебург»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Matthias Arnhold (5 February 2015). Wolfgang Seguin – Matches and Goals in Oberliga. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 February 2015.
  2. Matthias Arnhold (5 February 2015). Wolfgang Seguin – International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 February 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]