Вольфсшанце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вольфсшанце
1945
Wolfsschanze, Gierloz, Poland 2.jpg

Країна Польща Польща
Німеччина Німеччина
Місце розташування Кентшин
Координати 54°04′45″ пн. ш. 21°29′36″ сх. д. / 54.07944400002777741° пн. ш. 21.49361100002778002° сх. д. / 54.07944400002777741; 21.49361100002778002
Матеріал залізобетон

«Вольфсшанце»[1] (нім. Wolfschanze — «вовче лігво») — головна ставка фюрера і командний комплекс Верховного командування Збройними силами Німеччини в лісі Герліц (нім. Forst Görlitz) у 8 кілометрах від міста Растенбурга, Східна Прусія (сьогодні — місто Кентшин у Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі). Комплекс був названий на честь партійної клички Адольфа Гітлера — «Вовк».

Комплекс «Вольфсшанце» діяв з 21 червня 1941 по 20 листопада 1944.

Нині «Вольфсшанце» — музей.

Розташування[ред. | ред. код]

Будівництво ставки здійснювалось «Організацією Тода», почалось 1940 р. і тривало фактично до 1944 р. Місце її розташування (серед Мазурських озер та боліт) було вибрано із врахуванням відносної близькості до радянських кордонів, віддаленості від великих населених пунктів та важкодоступності.

Структура[ред. | ред. код]

Головна ставка фюрера «Вольфсшанце» являла собою комплекс із понад 80 бункерів і укріплених побудов серед густого лісу, розташований на площі 250 га, яка охоронялась та оточувалась декількома видами огорожі з колючого дроту, мінними полями, вежами спостереження, кулеметними та зенітними позиціями.

До складу «Вольфсшанце» входило 200 будівель: укриття, казарми, 2 аеропорти, електростанція, залізнична станція, кондиціонери, водопостачання, теплові станції та 2 телефонні станції.

Забудови представляли собою одноповерхові будівлі з бетону з плоским дахом і вікнами, що закриваються сталевими віконницями. Додатково стелі споруд були укріплені захисними броньованими листами.

Важкі надбудови служили в основному для захисту від повітряних нальотів. Їх розміри сягали колосальних значень: довжина і ширина по 30-50 м, висота до 20 м. Товщина стін становили 4-6 м, а стелі 6-8 м.

У бункері Гітлера, який був найбільшою спорудою та мав у проекції П-подібну форму стіни були товщиною до 12 м. З фасаду бункера є дві вхідні двері, що ведуть в довгий поперечний коридор, з якого можна пройти в два конференц-залу площею 150 і 200 квадратних м..

Безпека[ред. | ред. код]

Для запобігання виявлення з повітря використовувались макети дерев та маскувальна сітка. Радянське командування дізналось про роташування та розміри «Вовчого лігва» тільки після того як воно було виявлене в ході наступальної операції на Берлін на початку 1945 року.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

З «Вовчим лігвом»[2] пов'язані дві містичні таємниці:

Існує думка, що ставка Гітлера була побудована за образом і подобою високогірного тибетського монастиря «Під вартою неба»[5]. В основі нього лежало традиційне для Тибету символічне креслення світобудови, так званий принцип мандали. Він простежується і в розташуванні будівель комплексу «Вольфшанце»: наприклад, всі бункери звернені на північ, як і вівтарі в тибетських храмах, а головні з них розташовувалися в точному співвідношенні з малими храмами монастиря. І це навряд чи випадковість: як відомо, Гітлер був украй недовірливий і забобонний, цікавився східними релігіями.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]