Перейти до вмісту

Волюве-Сен-П'єр

комуна
Волюве-Сен-П'єр
нід. Sint-Pieters-Woluwe
фр. Woluwe-Saint-Pierre
Мерія комуни Волюве-Сен-П'єр.
Координати 50°50′13″ пн. ш. 4°25′39″ сх. д. / 50.836944444444° пн. ш. 4.4275° сх. д. / 50.836944444444; 4.4275G O
Країна
РегіонБрюссельський столичний регіон
Межує зKraainemd, Одергем, Еттербек, Волюве-Сен-Ламбер, Тервюрен Редагувати інформацію у Вікіданих
БургомістрВіллем Драпс (фр. Willem Draps) (станом на 2012 рік)[1]
Перша згадка1117
Площа8,85 км²
Офіційна мовафранцузька і нідерландська Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення39494[2]  (2011)
Густота населення4,5  осіб/км²
Національний складфламандці, валлони
Міста-побратимиПечика Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код02 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс1150
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії
21019[2]
GeoNames2783474
OSMr60168 ·R
Офіційний сайт(нід.)</span>, (фр.)</span>, (англ.)</span>
Волюве-Сен-П'єр. Карта розташування: Бельгія
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр (Бельгія)
Волюве-Сен-П'єр. Карта розташування: Брюссельський столичний регіон
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр
Волюве-Сен-П'єр (Брюссельський столичний регіон)
Мапа
CMNS: Волюве-Сен-П'єр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Волюве-Сент-П'єр на карті Брюсельського столичного регіону.

Волюве-Сен-П'єр, також Сінт-Пітерс-Волюве (нід. Sint-Pieters-Woluwe МФА: [sɪnt ˈpitərs ˈwoːlywə] вимоваⓘ, фр. Woluwe-Saint-Pierre МФА: [wɔly(w)esɛ̃piɛʁ][3]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 8,85 км ². Населення становить 39494 осіб (2011 рік).

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села походить від назви річки Волюве, у долині якої виникло село. Частина назви Сен-П'єр походить від церкви Святого Петра (Saint-Pierre).[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Перша відома письмова згадка про село припадає на 1164 рік, вона міститься у грамоті абатства Форе, якою єпископ архієпархії Камбре дарував церкву Святого Петра бенедиктинцям села Форе.[4]

Довгий час Волюве-Сен-П'єр залишався невеличким селом. Великі сільськогосподарські угіддя біля села належали премонстрантському Паркському абатству (нід. Abdij van 't Park[nl], фр. Abbaye de Parc[fr]), яке було розташоване біля Левену за приблизно 20 км звіци.[4]

У 19 столітті населення комуни становило приблизно 1000 чоловік. Значна урбанізація комуни відбулася у 20 столітті. Велику роль у цьому відіграло, зокрема, створення у 1897 році проспекту Тервюрен (нід. Tervurenlaan[nl], фр. Avenue de Tervueren[fr]). 1906 року тут було збудовано іподром. Для Всесвітнього брюсельського ярморку 1910 року тут було збудовано аеродром, на якому проводилися перед Першою світовою війною аерошоу за присутності великої кількості глядачів. На цьому аеродромі у 1914 році під час аерошоу загинула перша французька жінка-парашутист Люсьєн Каят де Кастелла (фр. Lucienne Cayat de Castella[fr]). Аеродром використовувався до 1957 року. 1975 року на місці колишнього іподрому було розташовано спортивний центр.[4]

Населення

[ред. | ред. код]
Населення комуни Волюве-Сен-П'єр з 1990 по 2011 рік
Рік199019952000200520072008200920102011
Населення383963769437922379203855438651389573907739494
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 39494 людини, з яких 26852 людини (67,99 %) були бельгійського походження і 12642 (32,01 %) — іноземцями, з яких 10108 людей походили з країн Євросоюзу, 2534 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 3 людини мали статус політичних біженців.[5]

Склад населення комуни Волюве-Сен-П'єр за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Країна походження2001[6]2003[7]2004[8]2005[9]2006[10]2011[5]
Австрія118142140147165127
Бельгія280372764027530273922730626852
Болгаріян. д.н. д.н. д.3636101
Велика Британія785817810830826764
Греція409437456434453492
Данія145129125126125105
Дем. Респ. Конго8992927774109
Ірландія168173154152167194
Іспанія751790804804815911
Італія9639899839529821066
Китай676777101106103
Нідерланди400394392394380435
Німеччина953984980101210101122
Польща89131144197259554
Португалія508527524510523571
Румунія2952515860226
США263271232249261306
Угорщинан. д.н. д.н. д.6074169
Українан. д.н. д.н. д.н. д.н. д.27
Фінляндія316299285292272261
Франція161017231715180419002186
Чехіян. д.н. д.н. д.3346142
Швеція228184200210227280
Японія588550579639703610
Інші127513491469141114621781
Разом377913774037742379203823239494
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 100 осіб.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Данні про мера комуни Волюве-Сент-П'єр Віллема Драпса [Архівовано 1 травня 2007 у Wayback Machine.] на сайті комуни Волюве-Сент-П'єр. (нід.), (фр.), (англ.).
  2. 1 2 Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
  3. ↑ Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Peeters, Louvain-la-Neuve, 1994, p. 106.
  4. 1 2 3 4 Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
  5. 1 2 Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2012-11-14? (довідка)
  6. ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  7. ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  8. ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  9. ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2013.
  10. ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.