Воля Матіяшова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Воля Матіяшова
пол. Wola Matiaszowa

Координати 49°22′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 22.367° сх. д. / 49.367; 22.367Координати: 49°22′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 22.367° сх. д. / 49.367; 22.367

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1567
Населення 181 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-610
Автомобільний код RLS
SIMC 0360684
GeoNames 755220
OSM 2973314 ·R (Гміна Солина)
Воля Матіяшова. Карта розташування: Польща
Воля Матіяшова
Воля Матіяшова
Воля Матіяшова (Польща)
Воля Матіяшова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Воля Матіяшова
Воля Матіяшова
Воля Матіяшова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Воля Матіяшова (пол. Wola Matiaszowa) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на порубіжжі Лемківщини та Бойківщини. Населення — 181 особа (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Воля.

Історія[ред. | ред. код]

Довго було присілком с. Березки, яке розташовано за 2 км.

У 1567 р. в селі документуються млин і корчма.

На 1785 село мало у володінні 5,5 км² земельних угідь, мешканці — 80 греко-католиків, 16 римо-католиків. Кількість греко-католиків: 1840 — 263 особи, 1879 — 260, 1899 — 300, 1936 — 300.

У 1893 р. в селі було 39 будинки і 262 жителі, з них 189 греко-католиків, 53 римо-католики і 20 юдеїв.

На 01.01.1939 у селі було 430 жителів (400 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Протягом 1944-1947 років польськими злочинцями-шовіністами деяких мешканців було вбито. Мешканців намагалися примусово виселити до СРСР, але більшості вдалося цього уникнути, крім родин Василя Вархоли і Липки Івана. Але згодом більшість мешканців (49 родин — 252 особи) було насильно переселено в 1947 р. в рамках операції "Вісла" на понімецькі землі. В селі залишилось лише 6 родин (23 особи), 7 осіб вивезено до концтабору в Явожно.

В 1950-х рр. в село повернулося 5 родин (20 осіб).

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 92 18 61 13
Жінки 89 23 51 15
Разом 181 41 112 28

Церква[ред. | ред. код]

До 1836 р. жителі села відвідували греко-католицьку церкву сусіднього с. Жерниця Вижня Затварницького деканату, а далі — с. Береска Балигородського деканату Перемиської єпархії. Перша мурована церква св. Великомученика Георгія була побудована в 1908 р. і належала до парафії Береска.

Вояки УПА[ред. | ред. код]

Вони боролись за волю і честь свого народу — в УПА воювали наступні жителі Волі Матіяшової:

  • Михайло Дмитрович Біланич «Зайчик» (*22.06.1922-†13.04.1945) — був закопаний живцем польськими бандитами-міліціянтами з с. Гічви,
  • Юрій Іванович Біланич «Крук» (*1921) — командир адміністративної боївки,
  • Василь Іванович Біланич (*04.1927-†1946),
  • Володимир Іванович Біланич «Кузьменко» (*1928-†2001),
  • Біланич «Верховина», «Мирний» (*01.11.1922-†2005) — провідник куща,
  • Володимир Іванович Ванцовят «Вивірка» (*1923-†28.02.1948),
  • Михайло Васильович Вархола (*1924),
  • Юрій Онуфрійович Кравців «Лев» (*1921-†1988) — провідник куща,
  • Василь Онуфрійович Кравців «Лісовий» (*1911-†1997) — розвідник,
  • Юрій Павлович Лесик «Зайчик» (*1926-†1948) — закатований польськими шовіністами,
  • Дмитро Юрійович Мадей «Грива» (*1927-11.07.1947) — провідник куща,
  • Дмитро Дмитрович Попович «Береза» (*1912-†1991) — зброяр,
  • Володимир Васильович Попович «Дубовий» (*1921-†07.01.1947) — командир боївки,
  • Іван Юрійович Сербин «Кріль», «Ворон» (*1921-†17.04.1945) — заступник командира боївки,
  • Осип Смоляк «Великий» (*18.08.1914-10.03.1984) — солтис села і стрілець УПА,
  • Славко Тимофійович Середоха «Борис» (*1914-†1947) — провідник району,
  • Ярослав Петрович Фіра «Вістун», «Відважний» (*1927-†22.01.1946),
  • Микола Фриз «Вернигора» (*12.1914-26.02.1969) — референт пропаганди надрайону «Бескид»,
  • Василь Шафран «Калина» (*1924).

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Ярослав Грицковян (*24.04.1931) — доктор філософії (1977), народився в с. Воля Матіяшова, закінчив студії філологічного факультету Краківського університету (1954-59), працював в Кошалінському педагогічному інституті, автор численних наукових праць з української літератури, підручників для українських шкіл, монументального видання "Бібліографія польських перекладів і літературознавчої україніки (1945-1985)", ініціатор заснування і багаторічний керівник Українського вчительського товариства, автор книги з історії сіл Березка та Воля Матіяшова.
  • Богдан Грицковян (*1934) — нар. у Волі Матіяшовій, актор театру "Тенча" у Слупську, один із засновників Українського суспільно-культурного товариства (1956).
  • Марія Смоляк-Леськів (*1943) — нар. у Волі Матіяшовій, вчителька в Інську, з 1996 — радна м. Інсько, очолює суспільно-культурну комісію, кандидат в посли до Сейму від українського населення Щецінського воєводства.

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Матіяшова

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]