Ворожба (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворожба
Конотопська дирекція
Південно-Західна залізниця
станція
Станція Ворожба. Вокзал і сумський парк.jpg
Вигляд на вокзал станції Ворожба та сумський парк
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Ворожба
Координати 51°10′12″ пн. ш. 34°13′28″ сх. д. / 51.17020000002777635° пн. ш. 34.22460000002777747° сх. д. / 51.17020000002777635; 34.22460000002777747Координати: 51°10′12″ пн. ш. 34°13′28″ сх. д. / 51.17020000002777635° пн. ш. 34.22460000002777747° сх. д. / 51.17020000002777635; 34.22460000002777747
Структура
Структура Конотопська дирекція
Платформ 3
Тип платформ бічні та острівні
Колій 6 пасажирських та 3 вантажні
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі Кафе Аптека Ресторан Таксофон
Історія
Відкрито 1868 (155 років)
Електрифіковано 2010 (~25 кв)
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 329302
Код Експрес-3 2200050
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Конотоп 74,4 км
Харків-Пасажирський 404 км
Управління залізниці (Київ-Пасажирський) 296 км
Мапа
Ворожба на Вікісховищі

Ворожба́ — вузлова дільнична залізнична станція 2-го класу Конотопської дирекції Південно-західної залізниці. Розташована в однойменному місті Ворожба Сумської області.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1868 році.

З 1894 року введена в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Середина-Буда (нині — станція Зернове), яку у 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 1890-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, доставлялося вугілля, низка будівельних матеріалів, сіль тощо.

Наприкінці XIX — початку XX століть на лінії Ворожба — Київ відкриті станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носівка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик. У напрямку Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово та Курськ.

Значення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю. До прокладання Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід — в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчуці, а жито — на Дону.

Після проведення Курсько-Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти — за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція відправлялася Курсько-Київською залізницею. Основна маса зерна експортувалася за кордон — у Прусію.

Інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. У 1887 році в ньому налічувалося 557 чол.

26 листопада 1888 року відкрито рух поїздів на ділянці Ворожба — Курськ Курсько-Київської залізниці[1]. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIX століття розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 році новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.

Після ліквідації УНР на ворожбянському залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Проте, попри це, вже наприкінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж у 1913 році. Впродовж 1925—1926 років до станції надійшло 18,4 тис. т вантажів, а було відправлене — 41,4 тис. т.

Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до 3-го класу, а за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. З вокзалу станції є можливість дістатися у київському та харківському напрямками. За добу в середньому протягом року із вокзалу відправляється 450 пасажирів.

Станція Ворожба — дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до 2-го класу, і є міждержавною передатною станцією на Московську залізницю.

Наприкінці 2009 року почалися активні роботи з електрифікації дільниці Конотоп — Ворожба.

17 червня 2010 року станція електрифікована змінним струмом, також урочисто відкрито після реконструкції вокзал станції Ворожба, що збудований ще у 1888 року. На станції було введено в дію тимчасову пересувну тягову підстанцію, в майбутньому планується будівництво стаціонарної[2].

Вокзал[ред. | ред. код]

У 1888 році на кошти Харківсько-Миколаївської та Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проєктом київського архітектора Миколи Юргенса, яка збереглася до нашого часу. Будівля вокзалу має два фасади: східний та західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал чекання, в іншому — ресторан. В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зала проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення «ЕкпресБанку». З усього видно що автор проєкту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.

Останній поточний ремонт будівлі вокзалу був здійснений у 1998 році.

9 жовтня 2022 року російські окупанти завдали масованого ракетного удару по об'єктам інфраструктури Ворожбянської міської громади, в ході якої була пошкоджена будівля залізничного вокзалу станції Ворожба[3].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

По станції Ворожба-Пасажирська зупиняються всі пасажирські поїзди далекого та приміського сполучення, у тому числі поїзд категорії Інтерсіті «Столичний експрес»:

Пасажирські поїзди далекого сполучення по станції Ворожба
Маршрут сполучення Періодичність курсування
21/22 «Вечірні зорі» Харків — Трускавець Через день
46/45 Лисичанськ — Ужгород Щоденно
100/99 Мінськ — Запоріжжя, Новоолексіївка* Скасований з березня 2020 року. Раніше курсував через день, з червня по вересень — щоденно.
123/124 Костянтинівка — Київ Скасований з березня 2020 року
143/144 Харків — Санкт-Петербург Скасований з березня 2020 року. Раніше курсував через день.
236/235 Харків — Ужгород За вказівкою.
327/328 Зернове — Суми Скасований. Курсував по вівторках, п'ятницях, неділях
329/330 Шостка — Суми Скасований. Курсував по понеділках, середах, четвергах та суботах
775/776
«Столичний експрес»
Харків — Київ Скасований
779/780
«Столичний експрес»
Суми — Київ Щоденно
817/818
«Регіональний експрес»
Ворожба — Фастів Щоденно
885/886
«Слобожанський експрес»
Харків — Ворожба Призначений з 21 грудня 2021 року

Примітка: Зірочкою позначено поїзд, який курсує під час літнього періоду до станції Новоолексіївка.

З актуальним розкладом руху пасажирських поїздів по станції Ворожба є можливість дізнатися на офіційному вебсайті ПАТ «Укрзалізниця»[4].

З червня 2010 року курсує електропоїзд підвищеного комфорту № 818/817 Київ  — Ворожба. Завдяки електротязі час руху поїздів з Ворожби до Києва скоротився приблизно на півгодини.

З 21 грудня 2021 року призначений регіональний поїзд «Слобожанський експрес» сполученням Харків — Ворожба, який сполучає східні регіони України[5].

До 2013 —2014 років через станцію Ворожба курсували пасажирські поїзди у напрямках:

Скасовані пасажирські поїзди далекого сполучення
Маршрут сполучення
88/87 Київ — Луганськ
118/117 Москва — Суми
135/136 Євпаторія — Мінськ
348/347 Санкт-Петербург — Маріуполь
375/374 Харків — Брянськ
331/332 Київ — Воронеж

Галерея[ред. | ред. код]

Vorozhba Train Station Old (1).jpg Станція Ворожба.jpg Станція Ворожба. Вид на захід.jpg
Вокзал станції Ворожба
на початку XX століття
Вокзал до реконструкції, 2006 рік.
Вигляд на схід Сумський напрямок
Вигляд на захід.
Конотопський напрямок

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) Page white excel.png(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]