Ворожейкін Григорій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Олексійович Ворожейкін
рос. Григорий Алексеевич Ворожейкин
Народження 4 (16) березня 1895(1895-03-16)
с. Березнікі, Більський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Смерть 30 січня 1974(1974-01-30) (78 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота, авіація
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1914—1917, 1918—1938,
1940—1947, 1953—1959
Партія КПРС
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан
SA AF F9Mars 1974 h.svg Маршал авіації
Війни / битви Перша світова війна,
Громадянська війна в Росії,
Друга світова війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Суворова I ступеняОрден Суворова I ступеня
Орден Суворова II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За визволення Белграда»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Григо́рій Олексі́йович Вороже́йкін (рос. Григорий Алексеевич Ворожейкин; 16 березня 1895 — 30 січня 1974) — радянський воєначальник, маршал авіації (19.08.1944).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Березнікі, нині Нелідовського району Тверської області Росії, в селянській родині. Росіянин. Здобув початкову освіту.

До лав Російської імператорської армії призваний у 1914 році. У 1915 році закінчив Псковську школу прапорщиків. Учасник Першої світової війни.

З 1918 року в лавах Червоної армії. В роки Громадянської війни в Росії воював на Південному та Західному фронтах, був командиром батальйону, помічником начальника штабу та начальником штабу бригади, командиром полку.

У 1924 році закінчив стрілецько-тактичну школу імені 3-го Комінтерна, у 1930 році — Курси удосконалення командного складу. До 1932 року перебував у стрілецьких частинах, дійшовши до посади командира стрілецької дивізії. Член ВКП(б) з 1927 року.

Від 1932 року — у ВПС РСЧА. У 1934 році закінчив оперативний факультет Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського, перебував на командних посадах у частинах ВПС. З 1936 року — командир і комісар авіаційної бригади особливого призначення, з вересня того ж року — помічник начальника ВПС особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії з військової авіації, комдив (28.11.1935).

14 травня 1938 року комдив Г. О. Ворожейкін був заарештований за звинуваченням в антирадянській контрреволюційній діяльності. Майже два роки перебував під слідством. Утримувався у внутрішній в'язниці УНКВС по Хабаровському краю. Звільнений 21 квітня 1940 року у зв'язку з призупиненням справи. Відновлений у РСЧА та у ВКП(б). Працював начальником 3-го відділу Управління бойової підготовки ВПС РСЧА, а з вересня 1940 року — начальником Ленінградських авіаційно-технічних курсів удосконалення керівного складу ВПС РСЧА імені К. Є. Ворошилова.

З січня 1941 року — командувач ВПС Приволзького військового округу. З початком німецько-радянської війни командував ВПС Центрального фронту. Генерал-майор авіації (31.07.1941). З кінця серпня 1941 по березень 1942 року — начальник штабу ВПС РСЧА. Генерал-лейтенант авіації (29.10.1941). У березні — травні 1942 року командував 2-гою ударною авіаційною групою. Від травня 1942 до липня 1946 року — перший заступник командувача ВПС Червоної армії. Генерал-полковник авіації (17.03.1943), маршал авіації (19.08.1944). Протягом 1946—1947 років командував 1-ю повітряною армією.

У травні 1947 року за станом здоров'я звільнений у відставку. У квітні 1948 року вдруге заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності. Слідство за справою тривало 4 роки і 21 квітня 1952 року було передане до Військової колегії Верховного суду СРСР. 28 квітня 1952 року справу було розглянуто. Г. О. Ворожейкін був визнаний винним у здійсненні злочинів, передбачених статтями 58–10 част. 1 і 193-17 пункт «а» КК РРФСР і засуджений до 8 років ув'язнення. Після смерті Й. В. Сталіна був виправданий, а наказ про його звільнення у відставку скасований.

З грудня 1953 року — начальник факультету заочного навчання Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського. У березні 1959 року вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 1-го ступеня (11.05.1944, 18.08.1945), орденами Суворова 2-го ступеня, Червоної Зірки і медалями.

Посилання[ред. | ред. код]