Вороний Марко Миколайович
| Марко Миколайович Вороний | |
|---|---|
| Псевдо | Антіох |
| Народився |
5 (18) березня 1904 Чернігів, |
| Помер |
3 листопада 1937 (33 роки) Сандармох, Карелія Російська РФСР, |
| Поховання | Сандармох |
| Діяльність | поет |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | 1923—1934 |
| Жанр | вірш |
| Magnum opus | «Форвард» |
Марко́ Микола́йович Ворони́й (5 (18) березня 1904, Чернігів — 3 листопада 1937, ур.Сандармох, Карелія) — український поет, перекладач, дитячий поет.
Жертва сталінського терору.
Зміст
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї відомого українського поета Миколи Вороного й Віри Вербицької-Антіох, доньки поета Миколи Вербицького. Навчався в Чернігівській гімназії.
1918 року записався добровольцем в армію Денікіна, але був неповнолітнім і його не взяли. Якийсь час жив у Катеринодарі. 1920 року повернувся в Україну, працював вантажником.
Після повернення батька з Польщі разом із ним жив у Харкові, потім у Києві. Навчався на режисерському факультеті Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка. З 1928 року працював на кіностудії, перекладав титри фільмів з російської мови на українську. Восени 1933 року перебрався до Москви, працював у журналі «Наши достижения», подорожував по всьому Союзу.
Загибель[ред. | ред. код]
1934 року, коли заарештували Миколу Вороного, Марко повернувся в Україну, разом із батьком вимагав в інстанціях переглянути справу. У цей час безробітний. 19 березня 1935 року, в день його народження, Марка Вороного заарештували. Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні 1-4 лютого 1936 року засудив Марка Миколайовича Вороного до 8 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у місті Кем, потім на Соловках. Особливою трійкою управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 року поета засуджено до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року.
Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР від 23 січня 1958 вироки стосовно Вороного скасовано, а справу припинено за відсутністю складу злочину.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Видав 5 книжок для дітей (усі — 1930) та збірку віршів «Форвард» (1932). Перекладав з німецької (Райнер Марія Рільке, Георг Гайм, Альберт Ліхтенштайн), французької (Рене Сюллі-Прюдом, Шарль Бодлер, зокрема знаменитого «Альбатроса»), італійської (Джованні Бокаччо), єврейської (Давид Гофштейн) мов.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
В Києві існує вулиця Родини Вороних[1].
Видання[ред. | ред. код]
- Будівельники. — Київ, 1930.
- Коники. — Київ, 1930.
- Носоріг. — Київ, 1930.
- Ставок / Мал. Бориса Єрмоленка. — Київ: Культура, 1930. — 14 с.: іл.
- Червоні краватки / Мал. Є.Рачева. — Київ: Культура, 1930. — 11 с.: іл.
- Форвард. — Харків; Київ: ЛіМ, 1932.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 180/3187 «Про найменування нових вулиць у Деснянському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6.
Посилання[ред. | ред. код]
- https://web.archive.org/web/20160304185818/http://memorial.kiev.ua/content/view/501/149/
- Марко Вороний. «Ставок». З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей
- Вороний
Література[ред. | ред. код]
- Брюховецький Вячеслав // Літературна Україна. — 1991. — 8 серп.
- Іллєнко Іван // Літературна Україна. — 1991. — 20 черв.
- Шудря Микола. Генії не зраджують ідеалів // Всесвіт. — 2000. — № 7/8.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 86. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
|
- Народились 18 березня
- Народились 1904
- Померли 3 листопада
- Померли 1937
- Розстріляні в Сандармосі
- Українські письменники
- Репресовані українські письменники
- Українські дитячі письменники
- Українські перекладачі
- В'язні ГУЛАГу
- Розстріляне відродження
- Уродженці Чернігова
- Посмертно реабілітовані
- Люди, на честь яких названі вулиці