Воронченко Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронченко Ігор Олександрович
UANs shoulder mark 18h.svg Адмірал
Voronchenko new form 2017.jpg
Загальна інформація
Народження 22 серпня 1964(1964-08-22) (54 роки)
Бабаї, УРСР, СРСР
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС СВ ЗСC / СВ ЗСУ / ВМС ЗСУ
Рід військ Танкові війська
Берегова оборона
Війни / битви Вторгнення Росії в Україну
Командування
з 2016 Командувач ВМС України
????—2015 Начальник Головного управління персоналу ГШ ЗСУ
????—2013 Управління військ берегової
та територільної оборони
1998—2003 501-й окремий механізований
полк (в/ч А0669)
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

І́гор Олекса́ндрович Воро́нченко (нар. 22 серпня 1964, Бабаї, УРСР, СРСР) — адмірал Військово-Морських Сил ЗС України. Командувач ВМС України (з 2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Воронченко народився у селищі міського типу Бабаї, що на Харківщині. Бажання стати військовиком мав з дитинства. Закінчив Ташкентське танкове училище у 1986 році, після чого потрапив до радянської групи військ у Німеччині, де командував танковим взводом. У 1988 році повернувся до Радянського Союзу, служив у Білоруському військовому окрузі на посадах командира танкової роти та начальника штабу танкового батальйону.

з 1986 по 1992 рік проходив службу на посадах від командира взводу до начальника штабу – заступника командира танкового батальйону.

Після розпаду СРСР повернувся на Батьківщину та склав присягу на вірність народу України. Проходив службу в Національній Гвардії України в Харкові. З 1998 по 2003 рік на території Криму командував 25-м полком Національної гвардії, що перебував у складі 7 дивізії НГУ. Полк згодом був переформатований у 501-й окремий механізований полк (в/ч А0669)[1].

У Збройних Сил України з 1992 року. З грудня 2003 року – у Військово-Морських Силах Збройних Сил України, де займав відповідальні посади начальника відділення та начальника відділу – заступника начальника військ берегової оборони Командування Національного флоту.

У 1997-му здобув оперативно-тактичний рівень, а у 2007 році - оперативно-стратегічний рівень освіти.

З 2007 року по 2011 рік проходив службу на керівних посадах в Об’єднаному оперативному командуванні Збройних Сил України. У 2011 - 2015 роках обіймав посаду заступника командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони, а з червня 2015 року до квітня 2016 року очолював Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

6 грудня 2013 року полковнику Ігорю Воронченку — заступнику командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з берегової оборони — начальнику управління військ берегової та територіальної оборони Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України присвоєно військове звання генерал-майора.[2]

У 2014 році протягом шести місяців брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області.

14 жовтня 2015 року генерал-майору Ігорю Воронченку — начальнику Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[3]

25 квітня 2016 р. призначений в.о. командувача ВМС ЗСУ.[4][5]

2 липня 2016 р. Президент України Петро Порошенко призначив генерал-лейтенанта Ігоря Воронченка командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України та присвоїв йому військове звання віце-адмірала[6][7][8]. 23 серпня 2018 указом Президента України № 242/2018 присвоєне військове звання адмірала[9].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історична довідка військової частини А0669. Сайт в/ч А0669. Процитовано 28 березня 2014. 
  2. Указ Президента України від 6 грудня 2013 року № 670/2013 «Про присвоєння військових звань»
  3. Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
  4. Порошенко призначив нового главу ВМС України
  5. Порошенко призначив в.о. командувача ВМС Воронченка. ukranews.com. Українські новини. 2016-04-25. 
  6. Указ Президента України від 2 липня 2016 року № 282/2016 «Про командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  7. Глава держави призначив командувача Військово-Морських Сил ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 3 липня 2016
  8. Порошенко призначив командувачем ВМС Воронченка. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-03. 
  9. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»
  10. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 449/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 20 жовтня 1998 року № 1161/98 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю