Воронізька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воронізька волость
Центр Вороніж
Площа 14 740 (1885)
Населення 8815 осіб (1885)
Густота 54.8 осіб / км²

Воронізька волость — адміністративно-територіальна одиниця Глухівського повіту Чернігівської губернії.

Станом на 1885 рік складалася з 30 поселень, 14 сільських громад. Населення — 8815 осіб (4361 чоловічої статі та 4454 — жіночої), 1497 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10267 6891
Приватної власності 4473 1968
Казенної власності
Іншої власності
Загалом 14740 8859

Деякі поселення волості 1859 року[2]:

  • Вороніж — містечко казенне та власницьке при річці Осоті за 34 версти від повітового міста, 3516 осіб (1713 осіб чоловічої статі та 1803 — жіночої), 527 дворових господарств, 7 православних церков, приходське училище, ратуша, поштова станція, 3 ярмарки, базари, 2 винокурних заводи, 2 цукрових заводи.
  • Курдюмівка — хутір власницький при річці Есмань за 27 верст від повітового міста, 32 особи (15 осіб чоловічої статі та 17 — жіночої), 6 дворових господарств.

Основні поселення волості станом на 1885[1]:

  • Вороніж — колишнє державне та власницьке містечко при річці Осоті за 35 верст від повітового міста, 2824 осіб, 549 дворів, 6 православних церков, поштова станція, 4 постоялих двори, рейнський погріб, 9 постоялих будинків, 19 лавок, бурякоцукровий завод, базари по понеділках та п'ятницях, 3 ярмарки на рік: 15 травня, 15 серпня, 21 листопада. За 10 верст — винокурний завод з водяним млином.
  • Гамаліївка — колишнє власницьке село при річці Шостка, 285 осіб, 52 двори, Гамаліївський монастир з 2 православними церквами, постоялий двір, постоялий будинок.
  • Локотки — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 1450 осіб, 261 двір, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, лавка, ярмарок, винокурний завод.
  • Макове — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 744 особи, 134 двори, православна церква, школа.
  • Собичеве — колишнє державне та власницьке село при річці Шостка, 1535 осіб, 206 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий двір, 4 постоялих будинки.

Станом на початок 1902 року складалася з 27 сільських громад[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  3. Календарь Черниговской губернии на 1902 год. Типография губернского правления. Чернигов. 1901 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]