Вороніна Зінаїда Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зінаїда Вороніна
Вороніна Зінаїда Борисівна
Загальна інформація
Громадянство  СРСР
Народження 10 грудня 1947(1947-12-10)
Йошкар-Ола, Марійська АРСР
Смерть 17 березня 2001(2001-03-17)
Балашиха
Поховання Turunovskoe cemeteryd
Зріст 164
Спорт
Країна СРСР
Вид спорту спортивна гімнастика
Клуб ДСТ «Динамо» Москва
Команда Динамо (спортивне товариство)
Тренери Антоніна Левшевич
Завершення виступів 1970
Участь і здобутки
CMNS: Вороніна Зінаїда Борисівна у Вікісховищі

Вороніна Зінаїда Борисівна (до шлюбу Дружиніна) (рос. Воронина Зинаида Борисовна (Дружинина), 10 грудня 1947, Йошкар-Ола, Марійська АРСР — пом. 17 березня 2001, Балашиха) — радянська гімнастка, олімпійська чемпіонка та чемпіонка світу і багаторазова чемпіонка СРСР.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Зінаїда Дружиніна народилася в неблагополучній сім'ї, в якій батьки зловживали спиртними напоями. В шкільні роки зайнялася спортивною гімнастикою. До чотирнадцятиліття виграла кілька регіональних змагань і Всесоюзні юнацькі ігри. Потім після закінчення школи переїхала до Москви, зайняла друге місце на чемпіонаті СРСР і ввійшла до складу збірної СРСР.[1]

1966 року на чемпіонаті світу завоювала срібну медаль в команді і бронзову у вільних вправах.

На чемпіонаті Європи 1967 була другою в абсолютному заліку та завоювала бронзові медалі на колоді і у вільних вправах.

На Олімпійських іграх 1968 Зінаїда Дружиніна була другою в абсолютному заліку та завоювала бронзові медалі на різновисоких брусах та в опорному стрибку.

Після Олімпіади одружилася з дворазовим олімпійським чемпіоном гімнастом Михайлом Вороніним. 1969 року Вороніна народила сина. 1970 року повернулася до тренувань і на чемпіонаті світу завоювала чотири медалі. Але це був її останній виступ. Разом з молодшою подругою по збірній Тамарою Лазакович вона стала зловживати спиртними напоями, програвати молодшим колегам, а потім відверто порушувати спортивний режим.[1]

Зінаїду Вороніну виключили зі збірної, і вона пустилася берега. Михайло Воронін подав на розлучення і добився права опіки над сином, а Зінаїда Вороніна стала «асоціальним елементом» і перед Московською Олімпіадою була вислана з Москви.

З 1992 року ніде офіційно не працювала і до неї нікому не було діла. 17 березня 2001 року її знайшли мертвою. Влада Марій Ел організувала перевезення тіла на батьківщину і належне її спортивним заслугам поховання.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в За что советскую чемпионку мира по гимнастике выслали за 101 километр: Трагедия Зинаиды Ворониной. Культурология. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]