Воронін Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Васильович Воронін
Воронін Володимир Васильович.jpg
Народився 15 (27) липня 1870(1870-07-27)
Помер 11 листопада 1960(1960-11-11) (90 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Alma mater Московський університет
Галузь наукових інтересів патофізіологія
Заклад Московський університет
Новоросійський університет
Тбіліський медичний інститут
Посада керівник відділу патофізіології та морфології нервової системи АН Грузинської РСР
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Фохт Олександр Богданович
Відомі учні Богомолець Олександр Олександрович
Герцен Петро Олександрович
Філатов Володимир Петрович
Щасний Сергій Михайлович
Сперанський Георгій Несторович
Ясиновський Михайло Олександрович
А. М. Мелік-Меграбов
Відомий завдяки: основоположник грузинської наукової школи патофізіологів
Нагороди
Орден Святої Анни 3 ступеня
Заслужений діяч науки Грузинської РСР
Премія НАН України імені О. О. Богомольця
Примітки почесний академік

Володимир Васильович Воронін (15 липня (27 липня) 1870 — 11 листопада 1960) — патофізіолог, професор, почесний академік АН Грузії, заслужений діяч науки Грузинської РСР (1940).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у селі Нікольському Тульської губернії в родині агронома. У 1888 закынчив тульську гімназію і поступив до Московського університету, який закінчив у 1893, працював там же. У студентські роки займався дослідженнями під керівництвом зоолога М. Ю. Зографа, гістолога О. І. Бабухіна та терапевта Г. А. Захар'їна. Учень професора О. Б. Фохта. У 1896—1897 був відряджений до наукових лабораторій Франції та Німеччини. У 1897 закінчив докторську дисертацію «Исследования о воспалении» ((рос.)). З 1908 по 1923 рр. очолював кафедру загальної патології на медичному факультеті Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), у 1913—16 та 1919—20 — декан медичного факультету там же, за сумісництвом у 1917–18 — завідувач кафедри гістології та ембріології; одночасно з 1916 року — директор Одеської бактеріологічної станції. За організацію боротьби з епідемією чуми в Одесі нагороджений орденом святої Анни 3-го ступеня (1910). Працюючи деканом медичного факультету багато зробив для реорганізації його спочатку в медичну академію, а згодом в медичний інститут. У 1922 переїхав до Грузії. У 1923—1955 — професор Тбіліського медичного інституту; одночасно (з 1944) керує відділом патофізіології та морфології нервової системи АН Грузинської РСР. Став основоположником грузинської наукової школи патофізіологів.

Володимир Васильович вніс значний внесок у вчення про капіляри, запалення, а також у розробку проблем фізіології і патології кровообігу. Ним опубліковано близько 70 робіт, присвячених питанням патофізіології, морфології, мікробіології, епідеміології, застосування методів статистики і кібернетики в медицині. У числі його численних учнів були О. О. Богомолець, П. О. Герцен, В. П. Філатов, С. М. Щасний, Г. Н. Сперанський, М. О. Ясиновський, А. М. Мелік-Меграбов та інші. Свою докторську дисертацію («До питання про мікроскопічну будову і фізіологічне значення надниркових залоз») О. О. Богомолець виконав у 1909 р. саме під керівництвом В. В. Вороніна. Йому О. О. Богомолець зобов'язаний і постійністю наукового інтересу до системи сполучної тканини.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Володимир Васильович Воронін отримав премію імені О. О. Богомольца — свого учня.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Исследования о воспалении, Москва, 1897;
  • Сила сердца и сила сердечной мышцы. 1936;
  • Руководство по патологической физиологии, ч. 1—2, Тбілісі, 1947 — 48;
  • Один новый гистологический метод, «Труды Физико-медицинского об-ва…», 1898, № 11, стор. 130—38;
  • Строение и функции волокнистой и ретикулярной соединительной ткани, в книзі.: «Тезисы докладов на Конференции по проблеме физиологической системы соединительной ткани», Київ. 1—4 грудня 1940 р.;
  • Трофическая язва (Экспериментальное и клиническое исследование), Тбілісі, 1955 (спільно з І. Д. Гедеванішвілі);
  • Воспаление. 1958;
  • Миелиновое нервное волокно. 1960;
  • Основы теории микроскопа. 1965.

Література[ред.ред. код]

  • Сиротинін М. М. Володимир Васильович Воронін: [Некролог] // ФЖ. 1960. Т. 6, № 6;
  • Мчедлишвили Г. И. В. В. Воронин. Москва, 1973;
  • Биографический словарь профессоров ОМУ;
  • Професори О(Н)У.

Джерела[ред.ред. код]

С. Г. Коваленко, Т. В. Васильєва. Воронін Володимир Васильович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник, Т. 2. Одеса, 2000