Воропай Олекса Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воропай Олексій Іванович
Воропай.jpg
Воропай Олексій Іванович зі своєю дружиною Вірою
Народився 9 листопада 1913(1913-11-09)
Одеса
Помер 20 липня 1989(1989-07-20) (75 років)
Лондон
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСРВелика Британія Велика Британія
Діяльність письменник
Alma mater Московська аграрна академія
Науковий ступінь доктор філологічних наук, доктор біологічних наук
Посада Старший науковий співробітник слов'янського відділу Науково-технічної бібліотеки Великої Британії в Північній Англії

Оле́кса Іва́нович Воропай (літературний псевдонім Олекса Степовий; *9 листопада 1913, Одеса — 20 липня 1989) — український біолог, етнограф і письменник, фольклорист в еміграції. Зробив внесок у розвиток української геортології.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 листопада 1913 р. у м. Одеса. 1917 року батько емігрував, родина за радянських часів перебувала у списку «неблагонадійних». Мати з чотирма дітьми переїжджає до свого села Надлук.

1933 року закінчує сільськогосподарський технікум, працював агрономом на Вінниччині. Студіював агрономію в Уманському сільськогосподарському інституті, проте його виключили з цього закладу на першому курсі.

1937 року починає збирати етнографічні та фольклорні матеріали.

Закінчив Московську аграрну академію (1938).

1940–1941 рр. навчався на філологічному факультеті Одеського університету.

З 1944 р. в еміграції разом з дружиною Бондаренко. Перебували у таборах для переміщених осіб Аугсбурга та Гальденбурга.

1944 року опубліковано його перші статті — в українських журналах «Дозвілля» та «Український вісник».

1946 року подружжя поступає до Українського вільного університету.

1948 роком родина виїздить до Великої Британії, Олексій працював робітником на текстильній фабриці міста Олдхем. З 1949 року проживають в Лондоні.

Працював у бібліотеці Британського музею (Лондон). 1957 року здобув звання доктора Слов'янської Етнології.

Входив до складу редакційної колегії журналу «Українська думка». З 1960 року почав друкуватися в журналі «Визвольний шлях».

1961 року захистив дисертацію на звання доктора природничих наук.

Згодом працював старшим науковим співробітником слов'янського відділу Науково-технічної бібліотеки Великої Британії в Північній Англії.

Наукову роботу продовжував і після виходу на пенсію. Помер 1989 р. у Лондоні, згідно інших даних, у місті Лідс.

Був членом таких наукових організацій:

  • Інституту Біологів Великої Британії;
  • Ботанічного Товариства Великої Британії;
  • Королівського Інституту Антропологів (і Етнографів) Великої Британії;
  • Доцент Катедри Етнографії Українського Вільного Університету;
  • Керівник секції Етнографії Української Вільної Академії Наук (УВАН) в Мюнхені.

Головні друковані праці[ред. | ред. код]

В Авгсбурзі під псевдонімом Олекса Степовий він надрукував сім книжок — «Вогні в церкві (Українські народні легенди, записані в Україні 1942–1943 рр.)», «Українські народні танці», «Звичаї нашого народу», «Ясир» та ін. Головна праця Олекса Воропая — двотомний етнографічний нарис «Звичаї нашого народу» (1966, Мюнхен), в якому ретельно підібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов'язані з народним та релігійним календарями.

З української етнографії:

• Звичаї нашого народу (К., Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2012).

З природознавства:

  • Цілюще зілля. «Визвольний Шлях», Лондон 1963-64.
  • Процеси видотворення в концепції Д. Т. Лисенка. «Визвольний Шлях», Лондон, 1965.
  • Генетика і мічуринський напрямок в біології. «Визвольний Шлях», Лондон, 1965.

Повісті і спогади:

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Г. П. Герасимова. Воропай Олексій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 636. — ISBN 966-00-0734-5.
  • П. В. Одарченко. Воропай Олекса // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Володимир Р. Видатний дослідник української етнографії й фольклору // Живі в моїй пам'яті: Профілі відомих і невідомих громадян. — Victoria (Канзас) — Київ -Ніжин: Library of Congress, 1998.- С. 232—236.
  • Мацько В. Білий цвіт на калині.- Хмельницький: Просвіта, 2001.- С. 23.
  • Романенчук Б. Воропай Олекса // Романенчук Б. Азбуковник: Енциклопедія української літератури. — Філадельфія, 1973. — Т. 2.- С. 264.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання[ред. | ред. код]