Воропаєв Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Миколайович Воропаєв
Народження 1 січня 1913(1913-01-01)
Севастополь
Смерть 16 грудня 1981(1981-12-16) (68 років)
Вінниця
Поховання Кладовище Підлісне
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ авіація далекої дії
Роки служби 1934–1953
Звання  Майор авіації
Формування 250-й важкий бомбардувальний авіаційний полк
4-й гвардійський авіаційний полк далекої дії
220-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк
Війни / битви Бої на Халхин-Голі,
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Васи́ль Микола́йович Воропа́єв (нар. 1 січня 1913(19130101) — 16 грудня 1981) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, майор. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1913 року в місті Севастополі в родині робітника. Росіянин. Закінчив 6 класів.

До лав РСЧА призваний у 1934 році. У 1936 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу пілотів. Військову службу проходив як пілот 250-го важкого бомбардувального авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії на літаку ТБ-3. У 1939 році брав участь у боях на річці Халхин-Гол.

Член ВКП(б) з 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року. Виконував бойові завдання з доправлення вантажів оточеним 6-й і 12-й арміям Південно-Західного фронту, здійснював нічні бомбардування ворожих колон, переправ і військових об'єктів в районі Києва, Черкас, Дніпропетровська, Знам'янки, Каховки.

У квітні 1942 року 250-й вбап був включений до складу авіації далекої дії й отримав назву 250-го авіаційного полку далекої дії 62-ї АД ДД, а лейтенант Воропаєв В. М. став командиром корабля.

У серпні 1942 року полк був перетворений у 4-й гвардійський авіаційний полк далекої дії, а у вересні того ж року переозброєний на літаки Лі-2.

Всього за роки війни командир ескадрильї 220-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку гвардії капітан В. М. Воропаєв здійснив 271 нічний бойовий виліт, загальний наліт — 2365 годин.

По закінченні війни продовжував військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1953 поці у званні майора вийшов у запас.

Мешкав у Вінниці. Помер 16 грудня 1981 року. Похований на Центральному цвинтарі міста.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітану Воропаєву Василю Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3374).

Також нагороджений орденами Червоного Прапора (18.08.1942), Вітчизняної війни 1-го ступеня (20.07.1945), двома орденами Червоної Зірки (24.02.1942, …) і медалями.

Посилання[ред. | ред. код]