Воскобійник Галина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воскобійник Галина
Народилася 27 лютого 1930(1930-02-27)
Криничанський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Померла 6 січня 2020(2020-01-06) (89 років)
Стейт-Колледж (Пенсільванія)
Діяльність підприємниця
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Гали́на Воскобі́йник (Дробот; 27 лютого 1930, Зоря (Божедарівський район), Дніпропетровська область — 6 січня 2020, Стейт-Колледж (Пенсільванія), США) — підприємиця, меценатка, перша голова Фундації імені Івана Багряного (США) в 1975-1982 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1930 року в селі 3оря тоді Божедарівського району Дніпропетровської области‚ у родині Оксани та Івана Дроботів. 1943 року родина емігрувала до Німеч­чини, де Галина закінчила гімназію й одружилася з Олексієм Воскобійником. У 1950 році сім'я переїхала до Канади, 1956-го — до США.

3 1961 року працювала у будівельній фірмі, започаткуваній разом з чоловіком. Подружжя мало четверо дітей, однак два сини трагічно загинули ще за життя батьків. Входила до складу Союзу Українок Америки у Філадельфії, Українського Музею в Нью-Йорку та Українського Інституту Америки.

В 1975—1982 роках — перша голова Фун­дації ім. Івана Багряного. Потім була членкинею управи; знову очолювала фундацію в 2003—2004 роках. Після смерті голови організації Анатолія Лисого знову стала головою фундації 2008 року й очолювала її до січня 2020-го.

Від 1992 року Воскобійники почали фінансово підтримувати українських студентів і викладачів — з Пенсильванського університету й київського Національного аграрного університету.

Приватна дизайнерська студія «Helen Woskob» зберігає у своїх фондах та експонує на виставках твори українських митців Олександра Архипенка, Миколи Глущенка, Якова Гніздовського, Віктора Зарецького, Олександра Івахненка та інших[значущість факту?].

Померла 6 січня 2020 року. Похована 11 січня 2020 року поруч з могилою чоловіка Олексія Воскобійника, на українському цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ступеня (20 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у збереження і розвиток національно-культурної спадщини Українського народу у світі, високу професійну майстерність та активну участь представників української діаспори у проведенні Фестивалю мистецтв України[2]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (21 серпня 1997) — за особисті заслуги у сприянні міжнародному визнанню аграрної освіти України та реформуванню діяльності Національного аграрного університету[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]