Луна (ракета-носій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Восток-Л)
Перейти до: навігація, пошук
Луна (ракета-носій)
Призначення ракета-носій
Виробник ОКБ-1,ЦСКБ-Прогресс
Країна СРСР СРСР
Розміри
Висота 33,5 м
Діаметр 10,3 м
Маса 279000 кг
Ступенів 3
Історія запусків
Космодроми Байконур
Перший ступінь
Двигуни РД-107 індекс 8Д74 (один чотирикамерний основний, 4 однокамерні рульові)
Тяга 821 кН (на рівні моря) / 1 MH (у вакуумі) кН
Питомий імпульс 2520 с (на рівні моря) / 3080 с (у вакуумі) с
Тривалість горіння 140 с
Паливо гас, рідкий кисень
Другий ступінь
Двигуни РД-108 (один чотирикамерний основний, 4 однокамерні рульові)
Тяга 942 кН
Питомий імпульс 3089 с
Паливо гас, рідкий кисень
Третій ступінь
Двигуни РД-0105
Тяга 49,40 кН
Питомий імпульс 3100 с
Тривалість горіння 454 с
Паливо гас, рідкий кисень

«Луна» (укр. Місяць, індекс ГРАУ — 8К72), «Восток-Л» — радянська ракета-носій сімейства Р-7, створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 (8К71) додаванням третього ступеня (блоку «Є») для доставки автоматичного космічного апарата до Місяця.

Блок «Є» міг розігнати космічний апарат до другої космічної швидкості в напрямку Місяця і здійснити корекцію орбіти запуском двигуна в невагомості. Рідинні ракетні двигуни третього ступеня (блоку «Є») були розроблені і виготовлені на воронезькому підприємстві «Конструкторське бюро хімавтоматики» (КБХА).

Вмикання двигуна блоку «Є» відбувалось при роботі двигуна другого ступеня для зменшення збурень від теплового і силового впливу відбитих струменів гарячих газів при розділенні ступенів. При перших запусках в липні — грудні 1958 року внаслідок автоколивань ракети-носії руйнувалися у польоті на 102–104 секунді. Після установки в паливних системах блоків гідродемпферів в січні 1959 року ракета успішно стартувала до Місяця.

Для запуску космічних апаратів серії Є-6 ракету-носій «Луна» замінили ракетою-носієм «Молнія».

Згодом двигун блока «Є» посилили і ракета отримала індекс 8К72К та використовувалась для запусків перших пілотованих кораблів «Восток». Назву «Восток-Л» ракета 8К72 отримала ретроспективно.

Список запусків[ред.ред. код]

Ракетою-носієм «Луна» було запущено дев'ять автоматичних міжпланетних станцій Луна, з них чотири типу Є-1 для влучання у поверхню Місяця, дві типу Є-1A для влучання у поверхню Місяця і доставку випела, одна типу Є-2A для фотографування зворотного боку Місяця, три типу Є-3 для м'якої посадки на поверхню Місяця. Також було здійснено один запуск за програмою Восток (космічна програма)

Дата Апарат Примітки
1 23 вересня 1958 Луна-1A (Є-1 №1) Втрачена через аварію ракети-носія
2 11 жовтня 1958 Луна-1B (Є-1 №1) Втрачена через аварію ракети-носія
3 4 грудня 1958 Луна-1C (Є-1 №2) Втрачена через аварію ракети-носія
4 2 січня 1959 Луна-1 (Є-1 №4) Не досягла поверхні Місяця, пролетіла на відстані 6000 км. Вперше досягнута друга космічна швидкість, Відкрито сонячний вітер, зовнішній радіаційний пояс Землі. Всиявлено відсутність у Місяця регулярного магнітного поля. Утворена штучна комета (натрієва хмара), яку спостерігали з Землі.
5 18 червня 1959 Луна-2A (Є-1А №1) Втрачена через аварію ракети-носія
6 12 вересня 1959 Луна-2 (Є-1А №2) 14 вересня 1959 року вперше в історії досягла поверхні Місяця
7 4 жовтня 1959 Луна-3 (Є-2А №1) 7 жовтня 1959 року вперше в історії передала на Землю знімки зворотного боку Місяця
8 15 квітня 1960 Луна-4A (Є-3 №1) Внаслідок недозаправлення третього ступеня ракети-носія станція отримала недостатню швидкість для обльоту Місяця, вийшла на траєкторію з апогеєм приблизно 200 000 км, після чого повернулась до Землі і згоріла в атмосфері
9 16 квітня 1960 Луна-4B (Є-3 №2) Втрачена через аварію ракети-носія
10 15 травня 1960 Спутнік-4 Прототип космічного корабля Восток

Джерела[ред.ред. код]