Воячек Богуміл Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Іванович Воячек
Bohumil Vojáček.jpg
Основна інформація
Повне ім'я Богуміл Іванович Воячек
Дата народження 10 червня 1857(1857-06-10)
Місце народження Лубно у Неханіць, Богемія
Дата смерті 3 квітня 1934(1934-04-03) (76 років)
Місце смерті Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Національність чех
Професія композитор
Інструменти контрабас

Федір (Богуміл) Іванович Воячек (10 червня 1857, Лубно у Неханіць, Богемія — 3 квітня 1934, Київ) — композитор, професійний контрабасист, чех за походженням.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 червня 1857 року в Богемії (Чехія). У 1876 закінчив Празьку консерваторію по класу гри на контрабасі та теорії музики. До 1882 року виступав як соліст-контрабасист у симфонічних концертах у Чехії, Австрії, Німеччини.

У 18831915 роках соліст-контрабасист Оперного театру в Києві, в 18851934 роках викладач Київського музичного училища, з 1913 року професор Київської консерваторії по класу контрабаса. З 1889 року виступав як соліст-контрабасист і другий диригент літніх симфонічних концертів у Києві; з 1916 року диригент театру «Бергоньє» (дирекція Кручиніна), з організацією в Києві Радіокомітету — симфонічного оркестру Київського радіо.

Могила Федора Воячека

Помер 3 квітня 1934 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (діляка № 13-ІІІ, ряд 10, місце 8).

Творчість[ред. | ред. код]

Воячеку належить інструментування опери «Катерина» М. Аркаса, зроблена для театральної трупи М. Л. Кропивницького.

Твори:

  • опера — «Вій» (за М. Гоголем);
  • урочиста кантата, присвячена театру Соловцова (для хору, солістів та оркестру);
  • для оркестру:
    • симфонічна поема Пам'яті П. І. Чайковського (слова С. Плаксіна);
    • увертюра на молдавські народні мелодії;
    • увертюра Пам'яті Леніна та інші.
  • для фортепіано — п'єси;
  • для віолончелі з оркестром — романс без слів, серенада;
  • для духового оркестру — марші (на честь Х-річчя Червоної Армії, Перше травня) і інше.

Література[ред. | ред. код]

  • Большая биографическая энциклопедия. 2009;
  • Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.