Воєвода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Воєво́да («той, хто веде воїв») — у середньовіччі й новому часі воєначальник, голова військового загону, командир дружини або ополчення. Голова військового округу, міста, адміністративної одиниці тощо. Інколи спадковий титул і посада голови держави, регіону чи краю.

Київська Русь[ред.ред. код]

В Україні-Русі відомі з X століття, спочатку як командувачі княжою дружиною або народним ополченням. В західноукраїнських князівствах XIII—XIV століття воєводи, крім того, подекуди були управителями певних адміністративно-територіальних одиниць.

Західна Україна[ред.ред. код]

В 1921-39 у Західній Україні, яка перебувала під владою Польщі, воєводами називали керівників адміністративно-територіальних округів — воєводств.

Польща. Литва. Річ Посполита[ред.ред. код]

В давній Польщі та Великому князівстві Литовському, з 1569 р. — у Речі Посполитій — уряд державної адміністрації. За часів перших польських правителів з династії П'ястів — найвищий державний урядник — управитель двору, заступник правителя в командуванні військом і судочинстві. У XIII ст. почав перетворюватися на найвищого урядника землі або князівства. Воєводу призначав король, від 1775 р. — Постійна рада.

Після анексії наприкінці 1340-х роках Короною Руського королівства на його теренах 1434 року було утворено воєводства Руське, Подільське, Белзьке. У 1470 р. Київ став центром воєводства Великого князівства Литовського. Після 1566 було створено воєводства Волинське, Брацлавське, Чернігівське, Підляське.

Із середини XIV ст. воєводи — учасники до Королівської ради, з 1493 р. у Речі Посполитій уряд воєводи забезпечено мав місце у Сенаті (сенатор). Компетенція воєводи різнилась по землях Корони, причому з роками функції воєвод зменшувались, зокрема військова функція була зведена до доведення посполитого рушення шляхти до місця її зібрання. З адміністративних функцій були залишені головування на сеймиках, нагляд за містами, встановлення цін на товари, контроль за мірами ваги, розміру, об'єму.

У Польщі в 1921—1939, 1944—1950 pp. і з 1975 р. — керівник державної адміністрації у воєводстві.

Чехія. Угорщина. Румунія[ред.ред. код]

Воєначальники у середньовічних Чехії, Боснії, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Сербії, Молдавії, Валахії і Трансільванії мали цей титул.

Болгарія[ред.ред. код]

В Болгарії за часів оттоманського панування командирів повстанців (гайдуків) також називали воєводами (болг. войвода).

Японія[ред.ред. код]

Докладніше: Воєвода (Японія)

Воєвода у Японії — посада військового голови провінції у Камакурському і Муромачівському шьоґунатах, XII — XVI століть.

Московська держава[ред.ред. код]

В Московській державі XVI—XVII століть існували полкові воєводи, які очолювали кожний з 5 полків московського війська. Посада полкових воєвод на Лівобережній Україні була ліквідована Петром I. У кінці 1775 року існувала посада міських (городових) воєвод, які здійснювали адміністративне і воєнне управління містом або повітом. Після спілки Української держави з Московією у 1654 року до Києва та кількох інших українських міст були направлені російські городові воєводи, як коменданти місцевих фортець і командувачі російських гарнізонів. На руських землях (зокрема землях сучасної України), які входили до складу Речі Посполитої воєводства існували до кінця XVIII ст. Тому воєвода, як правитель воєводства, поєднував адміністративну і військову функції.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]