Вписаний чотирикутник

В Евклідовій геометрії вписаний чотирикутник [1] — це чотирикутник, вершини якого лежать на одному колі.
Це коло називається описаним колом, а вершини є конциклічними. Центр описаного навколо чотирикутника кола лежить на перетині його серединних перпендикулярів.
Інші назви цих чотирикутників — це конциклічні чотирикутники та хордальні чотирикутники, оскільки сторони чотирикутника — це хорди вписаного кола.
Вписаний чотирикутник може бути опуклим або перехрещеним чотирикутником. Формули та властивості, наведені нижче, стосуються опуклих вписаних чотирикутників.
Особливі випадки[ред. | ред. код]

Не кожен чотирикутник можна вписати в коло. Прикладом чотирикутника, який не можна вписати, є не квадратний ромб, або нерівнобічна трапеція.
Будь-який квадрат, прямокутник, рівнобедрену трапецію або антипаралелограм можна вписати в коло. [1]
Дельтоїд можна вписати, тоді і лише тоді, коли він має два протилежні прямі кути, що лежать між сторнами різної довжини, тобто коли дельтоїд є прямокутним.
Біцентричний чотирикутник — це вписаний чотирикутник, який також є описаним.
Зовні-біцентричний[en] чотирикутник ‒ це вписаний чотирикутник, який є також зовні-описаним.
Зовні-описаний чотирикутник — опуклий чотирикутник, у якого прямі, на яких лежать його сторони, є дотичними до певного кола поза чотирикутником.
Гармонійний чотирикутник — це чотирикутник, який можна вписати в коло та добутки довжин протилежних сторін якого рівні.
Пов'язані визначення[ред. | ред. код]

Для кожної сторони вписаного чотирикутника можна провести пряму, яка буде перпендикулярна цій стороні і проходити через середину протилежної сторони.
Відрізки цих прямих між сторонами називають бівисотами[2] (або антимедіатрисами, по аналогії із серединним перпендикуляром (медіатрисою) до сторони трикутника). Опуклий вписаний чотирикутник має чотири бівисоти (KY, LV, MX та NW), які є конкурентними прямими, тобто перетинаються в одній точці Т — антицентрі чотирикутника [3] [4].
Відрізки, що сполучають середини протилежних сторін (KM, LN), називаються бімедіанами чотирикутника.
Бімедіани чотирикутника перетинаються в точці Gv — вершинному центроїді чотирикутника (центр тяжіння рівних мас, зосереджених у вершинах чотирикутника).
Умови, за яких чотирикутник є вписаним[ред. | ред. код]

У цьому розділі наведено необхідні та достатні умови, щоб чотирикутник був вписаним.
- Опуклий чотирикутник можна вписати тоді й лише тоді, коли чотири перпендикуляри до середин сторін є конкурентними, тобто, перетинаються в одній точці. Ця спільна точка є центром описаного кола[5].
- Сума протилежних кутів.
Опуклий чотирикутник ABCD можна вписати тоді і лише тоді, коли сума його протилежних кутів дорівнює1800 [1] [5], [6]:
Ця теорема є положенням 22 в трактаті Евкліда «Начала»[7].

Це твердження еквівалентне наступному:
Опуклий чотирикутник можна вписати в коло тоді і тільки тоді, коли кожен його зовнішній кут дорівнює протилежному внутрішньому куту.
Тобто, якщо дві протилежні сторони чотирикутника є антипаралельними[en] відносно двох інших сторін.
Наслідок:
В термінах тангенсів половинних кутів, це твердження можна записати наступним чином:
Це означає, що чотирикутник вписано тоді і тільки тоді, коли виконується рівність[8]:
- Кути між сторонами та діагоналями.
Ще одна необхідна і достатня умова, щоб опуклий чотирикутник ABCD був вписаним — кут між стороною та діагоналлю повинен дорівнювати куту між протилежною стороною та іншою діагоналлю [9] [10] .
Тобто, наприклад,
- Теорема Птолемея виражає добуток довжин двох діагоналей p і q вписаного чотирикутника, як суму добутків протилежних сторін [11] , [6] [12] :
Має місце обернена теорема. Тобто, якщо ця рівність виконується для опуклого чотирикутника, тоді він є вписаним в коло.
- Теорема про перетин хорд.
Якщо дві прямі, одна, що містить відрізок AC, а інша, що містить відрізок BD, перетинаються в точці P, то чотири точки A, B, C, D є конциклічними (тобто, є вершинами вписаного чотирикутника, без урахування порядку вершин), тоді й лише тоді, коли[13]
Точка перетину P може бути як зовні так і всередині кола. У першому випадку описаний чотирикутник — ABCD, а в другому випадку вписаний чотирикутник — ABDC. Коли перетин є внутрішнім, рівність зазначає, що добуток відрізка довжини, на який P ділить одну діагональ, дорівнює іншій діагоналі. Це твердження відомо як теорема про перетин хорд, оскільки діагоналі вписаного чотирикутника є хордами.

- Нехай PFG є діагональним трикутником в опуклому чотирикутнику ABCD (точка P ‒ точка перетину діагоналей чотирикутника, G ‒ точка перетину продовжень сторін AB та DC, F ‒ точка перетину продовжень сторін AD та BC). І нехай ‒ коло дев'яти точок трикутника PFG.
ABCD можна вписати в коло тоді і лише тоді, коли точка T перетину бімедіан KL та XV чотирикутника ABCD належить цьому колу дев'яти точок.[6] [14] [15].

- Точки Паскаля
Нехай в опуклому чотирикутнику ABCD, E ‒ точка перетину діагоналей, а F ‒ точка перетину продовжень сторін AD та BC. І нехай ‒ коло, діаметром якого є відрізок EF, що формує на сторонах AB та CD точки Паскаля P та Q (див. мал.)
(1) Чотирикутник ABCD є вписаним тоді і лише тоді, коли точки P та Q колінеарні з центром O кола .
(2) Чотирикутник ABCD є вписаним тоді і лише тоді, коли точки P та Q є серединами сторін AB та CD.[6]
Площа[ред. | ред. код]

Площа S вписаного чотирикутника зі сторонами a, b, c, d обчислюється за формулою Брахмагупти [11]
де півпериметр s = 12(a + b + c + d).
Формула є наслідком формули Бретшнайдера для довільного чотирикутника, оскільки протилежні кути є суміжними для вписаного чотирикутника.
Якщо d = 0, то вписаний чотирикутник стає трикутником, а формула зводиться до формули Герона.
Формулу Брамагупти можна записати через довжини сторін чотирикутника наступним чином:
Вписаний чотирикутник має максимальну площу серед усіх чотирикутників, що мають однакову послідовність довжин сторін. Це ще один наслідок формули Бретшнайдера. Також це можна довести за допомогою математичного аналізу [16].
Якщо є чотири неоднакові довжини, кожна менша від суми трьох інших, то вони будуть сторонами для трьох неконгруентних вписаних чотирикутників [17] , які за формулою Брахмагупти мають однакову площу. Зокрема, для сторін a, b, c і d сторона a може бути протилежною будь-якій зі сторін b, c або d.
Площу вписаного чотирикутника з послідовними сторонами a, b, c, d та кутом B між сторонами a і b можна виразити як [11]
або [11]
- ,
де — будь-який кут між діагоналями.
За умови, що A не є прямим кутом, площа також може бути виражена як [11]
Інша формула така [18]
де R — радіус описаного кола. Як прямий наслідок цієї формули [19],
де рівність буде, тоді і тільки тоді, коли чотирикутник є квадратом.
Діагоналі[ред. | ред. код]

У вписаному чотирикутнику з послідовними вершинами A, B, C, D і сторонами a = AB, b = BC, c = CD і d = DA, довжини діагоналей p = AC і q = BD можна виразити через довжини сторін як [11] [20] [21]
- та ,
що доводить теорему Птолемея
Відповідно до другої теореми Птолемея [11] [20]
- ,
в тих же позначеннях, що і вище.
Для суми діагоналей маємо нерівність[22]
Рівність справедлива тоді й лише тоді, коли діагоналі мають однакову довжину, що можна довести за допомогою нерівності середнього арифметичного та геометричного.
Більше того[22] ,
У будь-якому опуклому чотирикутнику дві діагоналі розділяють чотирикутник на чотири трикутники; у вписаному чотирикутнику протилежні пари цих чотирьох трикутників подібні між собою.
Якщо M і N — середини діагоналей AC і BD, а точки E і F — точки перетину прямих, на яких лежать протилежні сторони чотирикутника, то[23] :
Якщо діагоналі AC і BD вписаного чотирикутника ABCD перетинаються у точці P, то[24]
Множина сторін, які можуть утворювати вписаний чотирикутник, може бути впорядкована у будь-якій з трьох різних послідовностей, кожна з яких може утворювати вписаний чотирикутник тієї самої площі в одному і тому ж колі (їх площа буде однакова за формулою площі Брахмагупти). Будь-які з цих вписаних чотирикутників мають одну спільну довжину діагоналі[21] .
Формули кута[ред. | ред. код]
Для вписаного чотирикутника із послідовними сторонами a, b, c, d, півпериметром s та кутом A між сторонами a та d тригонометричні функції від A задаються формулами[25]
Кут φ між діагоналями можна знайти за формулою: [11]
Якщо продовження протилежних сторін a і c перетинаються під кутом θ, то
де s — півпериметр [11] .
Формула описаного кола Парамешвара[ред. | ред. код]
Вписаний чотирикутник з послідовними сторонами a, b, c, d і півпериметром s має описане коло радіуса[20][26]
Цю формулу отримав індійський математик Ватассері Парамешвара[en] у 15 столітті.
Якщо скористатися формулою Брахмагупти, формулу Парамешвари можна отримати в наступному вигляді:
де S — площа вписаного чотирикутника.
Інші властивості[ред. | ред. код]

- Японська теорема про вписаний чотирикутник.
У вписаному чотирикутнику ABCD інцентри M1, M2, M3, M4 (див. рисунок праворуч) у трикутниках DAB, ABC, BCD, та CDA є вершинами прямокутника. Крім того, якщо точки P, Q, R, S є серединами відповідно дуг AB, BC, CD та AD описаного кола, то відрізки PR та QS є паралельними до сторін цього прямокутника і перетинаються в його центрі. [27] .
- Сума радіусів вписаних кіл трикутників ∆ABC та ∆ACD дорівнює сумі радіусів вписаних кіл трикутників ∆ABD та ∆BCD [12] .

- Також, якщо з'єднати між собою центроїди GA, GB, GC, GD трикутників ∆ABD, ∆ABC , ∆BCD, ∆ACD, їх центри кіл дев’яти точок NA, NB, NC, ND, та їх ортоцентри HA, HB, HC, HD, отримаємо три чотирикутника, що подібні до вихідного чотирикутника ABCD. А чотирикутник HAHBHCHD крім того є ще і конгруентним (рівним) ABCD.[10], [27] .
Нехай у вписаному опуклому чотирикутнику ABCD:
G – точка перетину прямих GAGC та GBGD,
Н – точка перетину прямих HAHC та HBHD.
O – центр описаного кола.
Тоді, точки H, G і O лежать на одній прямій і HG:GO = 2:1.
- Наслідок теореми про вписаний кут та теореми про зовнішній кут.
У вписаному чотирикутнику ABCD з центром описаного кола — O, через P позначимо точку, в якій перетинаються діагоналі AC і BD. Тоді кут APB — це середнє арифметичне кутів AOB і COD.
- Не існує вписаних чотирикутників площа яких є раціональним числом, а сторони є нерівними раціональними числами або в арифметичній, або в геометричній прогресії [28].
- Якщо вписаний чотирикутник має довжини сторін, які утворюють арифметичну прогресію, чотирикутник також є зовнішньо-описаним.
- Якщо прямі на яких лежать протилежні сторони вписаного чотирикутника перетинаються в точках E та F, то внутрішні бісектриси кутів в точках E і F — перпендикулярні [17] .
- Узагальненням до теореми Птолемея є: теорема Пурсера, та перша та друга теореми Кейсі.
Чудові точки та лінії чотирикутника[ред. | ред. код]
Антицентр та колінеарність
У вписаному в коло чотирикутнику, чотири його бівисоти перетинаються в одній точці Н. Ця точка називається антицентром чотирикутника.
Середини сторін чотирикутника є вершинами паралелограма. При симетрії відносно точки перетину діагоналей цього паралелограма, бівисоти переходять в серединні перпендикуляри до сторін цього чотирикутника. Оскільки чотирикутник вписаний, то ці серединні перпендикуляри перетинаються в одній точці ‒ центрі описаного кола. Як наслідок, перпендикуляри, що розглядаються (бівисоти), також перетинаються в одній точці.

В опуклому чотирикутнику дві його бімедіани перетинаються в точці Gv – вершинному центроїді чотирикутника, центру тяжіння рівних мас, зосереджених у вершинах чотирикутника
- Антицентр має властивість бути відображенням центру описаного кола О відносно «вершинного центроїда». Таким чином, у вписаному чотирикутнику центр описаного кола, «вершинний центроїд» та антицентр є колінеарними[4] , тобто, лежать на одній прямій. Крім того вершинний центроїд чотирикутника знаходиться в середині відрізка HO. Пряма, що містить цей відрізок називається прямою Ейлера.
- Нехай протилежні сторони AB та CD описаного чотирикутника перетинаються в точці Е. Точки S та Q - середини ціх сторін. Тоді, перпендикуляр, проведений з т Е на пряму SQ, проходить через антицентр H чотирикутника. [4]
- Нехай центр О описаного кола чотирикутника симетрично відображено відносно його протилежних сторін в точки O1 та O2. Тоді пряма O1O2 проходить через антицентр H чотирикутника. [4]
- Якщо діагоналі вписаного чотирикутника перетинаються в P, а середні точки діагоналей позначено як M і N, то антицентр Н чотирикутника є ортоцентром трикутника MNP [4] , а вершинний центроїд Gv чотирикутника знаходиться в середині відрізка MN (Пряма, що містить цей відрізок називається прямою Гауса)
- Антицентр вписаного чотирикутника є точкою Понселе його вершин.
Центроїд площі G опуклого чотирикутника (в тому числі і вписаного в коло) знаходиться в точці перетину відрізків GAGC та GBGD, що сполучають центроїди трикутників, на які чотирикутник розділяється своїми діагоналями (∆ABD, ∆BCD, ∆ABC, ∆ACD).
У вписаному чотирикутнику "центроїд площі" G, "центроїд вершин" Gv і точка P перетину діагоналей лежать на одній прямій. Для відстаней між цими точками виконується рівність: [29]
Чотирикутники Брахмагупти[ред. | ред. код]
Чотирикутник Брахмагупти [30] — це вписаний чотирикутник з цілими довжинами сторонами, цілими довжинами діагоналей та цілою площею. Усі чотирикутники Брахмагупти зі сторонами a, b, c, d, діагоналями e, f, площею K і радіусом описаного кола R можна отримати, якщо позбутися знаменників[en] в наступних виразах, що містять раціональні параметри t, u і v:
Вписаний чотирикутник з перпендикулярними діагоналями (ортодіагональний).[ред. | ред. код]
Описане коло і площа[ред. | ред. код]
Для вписаного чотирикутника, який також є ортодіагональним (має перпендикулярні діагоналі), припустимо, що перетин діагоналей ділить одну діагональ на відрізки довжини p1 та p2, а іншу діагональ ділить на відрізки довжиною q1 та q2. Тоді [31] (перша рівність — це твердження 11 у «Книзі лем» Архімеда)
де D — діаметр описаного кола. Це справедливо, оскільки діагоналі — це перпендикулярні хорди кола. З цих рівнянь випливає, що радіус описаного кола R може бути виражений як
або, через сторони чотирикутника, як[3]
З цього також випливає[3]
Таким чином, згідно з теоремою Ейлера про чотирикутник, радіус описаного кола може бути виражений через діагоналі p і q та відстань x між серединами діагоналей як
Формула для площі S вписаного ортодіагонального чотирикутника через довжини сторін отримується безпосередньо при поєднанні теореми Птолемея і формули площі ортодіагонального чотирикутника. Результат [32] :
Інші властивості[ред. | ред. код]
- У вписаному ортодіагональному чотирикутнику антицентр збігається з точкою перетину діагоналей [3].
- Теорема Брамагупти стверджує, що для вписаного чотирикутника, який також є ортодіагональним, перпендикуляр до будь-якої сторони, що проходить через точку перетину діагоналей, ділить протилежну сторону навпіл[3] [4]
- Якщо вписаний чотирикутник також є ортодіагональним, відстань від центру описаного кола до будь-якої сторони дорівнює половині довжини протилежної сторони[3].
- У вписаному ортодіагональному чотирикутнику відстань між серединами діагоналей дорівнює відстані між центром описаного кола та точкою перетину діагоналей[3].
Вписані сферичні чотирикутники[ред. | ред. код]
У сферичній геометрії сферичний чотирикутник, утворений при перетині чотирьох великих кіл, буде вписаним тоді, і лише тоді, коли суми протилежних кутів однакові, тобто α + γ = β + δ для послідовних кутів α, β, γ, δ чотирикутника [33]. В одному напрямку ця теорема була доведена І. А. Лекселем у 1786 році [34]. Лексель показав, що у сферичному чотирикутнику, вписаному в мале коло сфери, суми протилежних кутів рівні, і що в описаному чотирикутнику суми протилежних сторін рівні. Перша з цих теорем — сферичний аналог плоскої теореми, а друга теорема — їй дуально, тобто, вона є результатом заміни великих кіл та їх полюсів [35]. Кіпер та ін.[36] довели обернену теорему: «Якщо суми протилежних сторін рівні в сферичному чотирикутнику, то для цього чотирикутника існує вписане коло».
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вписаний чотирикутник |
- Вписаний кут
- Описане коло
- Описаний чотирикутник
- Японська теорема про вписаний в коло чотирикутник
- Теорема Кейсі
- Теорема про метелика
- Степінь точки відносно кола
- Таблиця акордів Птолемея[en]
- П'ятикутник Роббінса[en]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Істер О.С. та 2021, стор.53.
- ↑ Weisstein, Eric W. Maltitude(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- ↑ а б в г д е ж Altshiller-Court, Nathan (2007) [1952]. College Geometry: An Introduction to the Modern Geometry of the Triangle and the Circle (вид. 2nd). Courier Dover. с. 131, 137–8. ISBN 978-0-486-45805-2. OCLC 78063045.
- ↑ а б в г д е Honsberger, Ross (1995). Episodes in Nineteenth and Twentieth Century Euclidean Geometry. New Mathematical Library 37. Cambridge University Press. с. 174: стор.35–39. ISBN 978-0-88385-639-0. Архів оригіналу за 22 вересня 2021.
- ↑ а б Usiskin, Zalman; Griffin, Jennifer; Witonsky, David; Willmore, Edwin (2008). 10. Cyclic quadrilaterals. The Classification of Quadrilaterals: A Study of Definition. Research in mathematics education. IAP. с. 104: 63–65. ISBN 978-1-59311-695-8.
- ↑ а б в г Fraivert, David; Sigler, Avi; Stupel, Moshe (2020). Necessary and sufficient properties for a cyclic quadrilateral. International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. 51(6): 913–938. doi:10.1080/0020739X.2019.1683772. Архів оригіналу за 10 червня 2020.
- ↑ Joyce, D. E. (June 1997). Book 3, Proposition 22. Euclid's Elements. Clark University. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ Hajja, Mowaffaq (2008). A condition for a circumscriptible quadrilateral to be cyclic. Forum Geometricorum 8: 103–6. Архів оригіналу за 26 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., 2021.
- ↑ а б Andreescu, Titu; Enescu, Bogdan (2004). 2.3 Cyclic quads. Mathematical Olympiad Treasures. Springer. с. 44–46, 50. ISBN 978-0-8176-4305-8. MR 2025063.
- ↑ а б в г д е ж и к Durell, C. V.; Robson, A. (2003) [1930]. Advanced Trigonometry. Courier Dover. ISBN 978-0-486-43229-8. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ а б K. S. Kedlaya, Geometry Unbound, 2006
- ↑ Bradley, Christopher J. (2007). The Algebra of Geometry: Cartesian, Areal and Projective Co-Ordinates. Highperception. с. 179. ISBN 978-1906338008. OCLC 213434422.
- ↑ Fraivert, David (July 2019). New points that belong to the nine-point circle. The Mathematical Gazette 103 (557): 222–232. doi:10.1017/mag.2019.53.
- ↑ Fraivert, David (2018). New applications of method of complex numbers in the geometry of cyclic quadrilaterals. International Journal of Geometry 7 (1): 5–16. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ Peter, Thomas (September 2003). Maximizing the area of a quadrilateral. The College Mathematics Journal 34 (4): 315–6. JSTOR 3595770. doi:10.2307/3595770.
- ↑ а б Coxeter, Harold Scott MacDonald; Greitzer, Samuel L. (1967). 3.2 Cyclic Quadrangles; Brahmagupta's formula. Geometry Revisited. Mathematical Association of America. с. 57, 60. ISBN 978-0-88385-619-2.
- ↑ Prasolov, Viktor. Problems in plane and solid geometry: v.1 Plane Geometry. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 6 листопада 2011.
- ↑ Alsina, Claudi; Nelsen, Roger (2009). 4.3 Cyclic, tangential, and bicentric quadrilaterals. When Less is More: Visualizing Basic Inequalities. Mathematical Association of America. с. 64. ISBN 978-0-88385-342-9. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ а б в Alsina, Claudi; Nelsen, Roger B. (2007). On the diagonals of a cyclic quadrilateral. Forum Geometricorum 7: 147–9. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ а б Johnson, Roger A., Advanced Euclidean Geometry, Dover Publ., 2007 (orig. 1929).
- ↑ а б Inequalities proposed in «Crux Mathematicorum», 2007, [1] [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ ABCD is a cyclic quadrilateral. Let M, N be midpoints of diagonals AC, BD respectively.... Art of Problem Solving. 2010.
- ↑ Олександр Богомольний[en], An Identity in (Cyclic) Quadrilaterals, Interactive Mathematics Miscellany and Puzzles, [2] [Архівовано 28 травня 2019 у Wayback Machine.], Accessed 18 March 2014.
- ↑ Siddons, A. W.; Hughes, R. T. (1929). Trigonometry. Cambridge University Press. с. 202. OCLC 429528983.
- ↑ Hoehn, Larry (March 2000). Circumradius of a cyclic quadrilateral. Mathematical Gazette 84 (499): 69–70. JSTOR 3621477. doi:10.2307/3621477.
- ↑ а б Wells, David (1991). The Penguin Dictionary of Curious and Interesting Geometry.. London: Penguin. с. 263:43–44. ISBN 0-14-011813-6.
- ↑ Buchholz, R. H.; MacDougall, J. A. (1999). Heron quadrilaterals with sides in arithmetic or geometric progression. Bulletin of the Australian Mathematical Society 59 (2): 263–9. MR 1680787. doi:10.1017/S0004972700032883.
- ↑ Bradley, Christopher (2011). Three Centroids created by a Cyclic Quadrilateral..
- ↑ Sastry, K.R.S. (2002). Brahmagupta quadrilaterals. Forum Geometricorum 2: 167–173. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 16 грудня 2019.
- ↑ Posamentier, Alfred S.; Salkind, Charles T. (1996). Challenging Problems in Geometry (вид. 2-ге). Courier Dover. с. 244: стор 104. ISBN 978-0-486-69154-1. Архів оригіналу за 30 квіт. 2012 р.
- ↑ Josefsson, Martin (2016). Properties of Pythagorean quadrilaterals. Математичний вісник[en] 100 (July): 213–224. doi:10.1017/mag.2016.57..
- ↑ Wimmer, Lienhard (2011). Cyclic polygons in non-Euclidean geometry. Elemente der Mathematik 66 (2): 74–82.
- ↑ Lexell, A. J. (1786). De proprietatibus circulorum in superficie sphaerica descriptorum. Acta Acad. Sci. Petropol. 6 (1): 58–103.
- ↑ Rosenfeld, B. A. (1988). A History of Non-Euclidean Geometry - Springer. Studies in the History of Mathematics and Physical Sciences 12. ISBN 978-1-4612-6449-1. doi:10.1007/978-1-4419-8680-1.
- ↑ Kiper, Gökhan; Söylemez, Eres (1 травня 2012). Homothetic Jitterbug-like linkages. Mechanism and Machine Theory 51: 145–158. doi:10.1016/j.mechmachtheory.2011.11.014.
Література[ред. | ред. код]
- Істер О.С. Геометрія: 8 клас. — Київ : Генеза, 2021. — С. 240. — ISBN 978-966-11-1191-1.
- Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Геометрія: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — 2-ге. переробл. — Харків : Гімназія, 2021. — С. 208 : стор. 63, 66. — ISBN 978-966-474-275-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Derivation of Formula for the Area of Cyclic Quadrilateral [Архівовано 21 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Incenters in Cyclic Quadrilateral [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] в cut-the-knot
- Four Concurrent Lines in a Cyclic Quadrilateral [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.] в cut-the-knot
- Weisstein, Eric W. Cyclic quadrilateral(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Euler centre and maltitudes of cyclic quadrilateral [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] в Dynamic Geometry Sketches [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.], інтерактивне геометричне креслення.