Врослий ніготь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Врослий ніготь
Врослий ніготь на великому пальці правої стопи
Врослий ніготь на великому пальці правої стопи
Врослий ніготь на великому пальці правої стопи
Інші назвиОніхокриптоз[1], лат. incamatio unguae[1], лат. unguis incarnatus або ingrown toenail[2], ingrown nail
СпеціальністьПодологія, дерматологія
Препаратиsurgical treatment of ingrown toe nailsd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11EE13.1
МКХ-10L60.0
DiseasesDB29440
MeSHD009263
CMNS: Ingrown nail у Вікісховищі

Врослий ніготь (ВН, оніхокриптоз; лат. incamatio unguae[1]) — вростання нігтьової пластини в край нігтьового валика. Це захворювання може вражати нігті, як на руках, так і на ногах. Але найчастіше уражається великий палець ноги. Ніготь може вростати, як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку. Рідко зустрічаються випадки, коли процес вростання проходить відразу з двох сторін.

Запущена форма оніхокриптозу може призвести до гострого або хронічного нагноєння, яке обмежить можливість пересування. Хронічна пухлина на пальці — це незагойна відкрита рана, яка постійно кровоточить і гноїться.

Причини захворювання

[ред. | ред. код]

Захворювання характеризується хронічним патологічним здавленням нігтьової пластини.[3] Станом на 2024 рік, спеціалістами які лікують ВН є подолог, та дерматолог. Найчастішими причинами такого явища можуть бути:[4]

  • травма пальця; мікротравма матриксу;
  • неправильно виконаний педикюр;
  • неправильне (вузьке) взуття;
  • інфекційне ураження нігтьової пластини (пальців), наприклад оніхомікоз (грибкове ураження нігтя)[5]
  • функціональна слабкість, наприклад для стопи — плоскостопість;
  • особливості анатомічної будови (наприклад, диспропорція м'яких та твердих тканин);
  • зайва вага;

Лікування

[ред. | ред. код]

Медицина пропонує два принципові методи лікування:[6]

  • консервативний
  • хірургічний (оперативний)

Вибір методу залежить від ступеня занедбаності захворювання, та вже попередньо застосованого лікування.

На початку захворювання можливе консервативне лікування. Необхідно носити вільне взуття, ретельна гігієна ніг. Можна застосовувати дезінфікуючі ванночки з розчином кухонної солі чи марганцевокислого калію, додаючи його в розчин до світло-рожевого відтінку (кілька кристаликів). У разі відсутності позитивних зрушень у лікуванні, а також в запущених випадках необхідна консультація хірурга для інвазивного методу лікування.

Звичайне хірургічне видалення (резекція) краю врослого нігтя не дає гарантії відсутності рецидивів, нерідкі випадки повторного вростання через кілька місяців, або років.[7] Вростання нігтя можна виправити спеціальними корегувальними пластинами[8]. Лікар робить невеликий надріз в місці запалення, щоб видалити шматочок врослого нігтя. Потім він чистить рану від гною, і закриває ранку, зверху на нігтьову пластину кріпиться коригувальна скоба.[джерело?] Зміст застосування скоби у тому, щоб запобігати зростанню нігтя в непотрібному напрямку. Такі пластинки досить легко встановлюються і зовсім не помітні на нозі. Операція з видалення врослого нігтя займає не більше як півгодини і проводиться під місцевою анестезією. Післяопераційна рана заживає впродовж тижня. Після операції можливе збереження больових відчуттів в пальці впродовж 2-3 тижнів.

Чого не можна робити

[ред. | ред. код]

Прикладати подразнюючі мазі, обрізати ніготь по краю з боку вростання (погіршує протікання), відтягувати відвідування лікаря. Не слід носити занадто щільні і тугі шкарпетки і колготки, що не пропускають повітря — пальці на ногах повинні завжди «дихати» і повноцінно забезпечуватися кров'ю.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Циганенко О. О., 2019, С.37
  2. ↑ James, William; Berger, Timothy; Elston, Dirk (2002). Andrews' Diseases of the Skin: Clinical Dermatology (вид. 10th). Saunders. с. 789. ISBN 978-0-7216-2921-6.
  3. ↑ A. R. Vergun, 2018, С.47
  4. ↑ В. В. КРИЖЕВСЬКИЙ та інш., 2019, С.75
  5. ↑ Я. Ф. Кутасевич та інш., 2019, С.314
  6. ↑ В. В. КРИЖЕВСЬКИЙ та інш., 2019, С.76
  7. ↑ Циганенко О. О., 2019, С.38-39
  8. ↑ Циганенко О. О., 2019, С.38

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kryzhevskiy, V. V., Tsyhanenko, O. O., Shevchuk, M. V., Rybianets, Y. V., Ivanchenko, R. V., Chegol, I. M., … Pulupenko, T. M. (2019). Огляд консервативних методів лікування у хворих на оніхокриптоз. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 75–82. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9917
  • Циганенко О. О. (2019) Ohliad Zahalnopryiniatykh Metodyk Likuvannia Onikhokryptozu. World Science. 9(49), Vol.2. DOI: 10.31435/rsglobal_ws/30092019/6709
  • Vergun, A. R. (2018). Врослий ніготь, оптимальна клініко-морфологічна класифікація: авторські погляди (моя модифікація) і дискусійні аспекти. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 46–50. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8255 (англ.)
  • Я. Ф. Кутасевич, І. О. Олійник, К. Є. Іщейкін, О. П. Білозоров, І. О. Маштакова, Т. В. Зіміна, К. Г. Супрун, Г. С. Чеховська (2019) Сучасний погляд на діагностику та лікування оніхомікозів (огляд літератури)/ «Журнал НАМН України». 2019. т. 25. № 3. С. 313–20

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Врослий_ніготь