Всесвітня організація охорони здоров'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всесвітня організація охорони здоров'я
Flag of WHO.svg
Emblem of the United Nations.svg
World Health Organization membership status map.png
Абревіатура WHO[1]
Засновано 7 квітня 1948[2]
Тип спеціалізоване агентство ООН[d][3]
Штаб-квартира Женева[2]
Офіційні мови англійська[4], арабська мова[4], путунхуа[d][4], іспанська[4], французька[4] і російська[4]
Материнські організації Економічна і соціальна рада ООН[5]
Дочірні World Health Organization Regional Office[d], Pan American Health Organization[d], World Health Organization Regional Office for Europe[d], Alliance for Health Policy and Systems Research[d], World Health Organization[d], World Health Organization Regional Office[d], Eastern Mediterranean Regional office of World Health Organisation[d] і World Health Organization Regional Office for the Western Pacific[d]
Веб-сайт who.int
Нагороди

Всесвітня організація охорони здоров'я у Вікісховищі?
Всесвітня організація охорони здоров'я
Регіональні представництва ВООЗ:
   Американське: Вашингтон, США
   Південно-Середземне: Каїр, Єгипет
   Європейське: Копенгаген, Данія
   Південно-Східне Азійське: Нью-Делі, Індія
   Західне тихоокеанське: Маніла, Філіппіни

Всесві́тня організа́ція охоро́ни здоро́в'я (ВООЗ, англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка опікується проблемами охорони здоров'я у світовому масштабі. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ на 2016 рік входить 193 країни[6].

1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважають Днем заснування цієї організації і щорічно відзначають як Світовий день здоров'я.

Структура та функції організації[ред. | ред. код]

Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ) — вищий керівний орган ВООЗ, щорічно (у травні) проводить свої сесії, зазвичай у Женеві. Виконавча рада (комітет)— виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 34 технічно кваліфікованих членів[7]. Виконавча рада проводить свої сесії двічі на рік[8].Члени Комітету обираються строком на три роки. Основна сесія Комітету, на якій узгоджується порядок денний майбутньої сесії Асамблеї охорони здоров'я та приймаються резолюції для представлення Асамблеї охорони здоров'я, проводиться в січні, а інша, менш тривала сесія, проводиться в травні, відразу ж після Асамблеї охорони здоров'я, для розгляду адміністративних питань.[9]

Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком від 1 липня 2012 р. по 30 червня 2017 року[10]. З 1 липня[11] новим генеральним директором ВООЗ став доктор Тедрос Адханом Гебрейєсус[en][12], який був міністром охорони здоров'я Ефіопії у 2005-2012 р.[13][14][15]

Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення та зменшення тягарю інфекційних захворювань, в тому числі, боротьби з поширенням СНІДу, впровадження у світових масштабах імунізації від тяжких інфекційних хвороби, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучають нові фінансові ресурси.

Функції ВООЗ поділяють на дві категорії: нормативна діяльність (здійснює переважно штаб-квартира) та технічне співробітництво (здійснюють регіональні та державні бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головну діяльність ВООЗ здійснюють її шість регіональних бюро та представництва ВООЗ у країнах.

До Європейського регіону ВООЗ входять 53 країни[16], в тому числі й Україна. Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ, розташоване у Копенгагені (Данія), упродовж 2000-2010 років очолював Регіональний директор Марк Данзон (Франція). З 1 лютого 2010 р. Регіональним директором є Жужанна Якаб (угор. Zsuzsanna Jakab) з Угорщини, у якої з 1 лютого 2015 триває другий п'ятирічний термін перебування на посаді[17].

У 2009 році до Постійного комітету Європейського бюро ВООЗ обрали представника України — професора Олесю Гульчій.

Глобальні кампанії з охорони здоров'я[ред. | ред. код]

Глобальні кампанії з охорони здоров'я мають значний потенціал для підвищення обізнаності та покращення розуміння щодо питань, пов'язаних зі здоров'ям, орієнтовані для мобілізації підтримки на самих різних рівнях - від окремих спільнот до всього світу. Протягом календарного року Всесвітня організація охорони здоров'я проводить багато кампаній, зокрема – відзначає низку всесвітніх днів, пов'язані з конкретними проблемами і станами здоров'я - від хвороби Альцгеймера до зоонозів.

Особливу увагу ВООЗ приділяє семи дням і одному тижню, які, на вимогу держав-членів ВООЗ, визнані офіційними глобальними кампаніями охорони здоров'я:

Щорічно 10 жовтня відзначається також Всесвітній день психічного здоров'я, який внесено ООН до переліку міжнародних днів ООН.[19] (рос.)

ВООЗ та Україна[ред. | ред. код]

Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.

Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 рік — період неактивного членства України у цій організації через перебування у складі СРСР. Поновила своє членство у 1992 році одночасно з відновленням незалежності.

  • Дата набуття Україною членства: 1948 р. (членство поновлено у 1992 р.)
  • Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Підписання Угоди Урядом УРСР - 22.07.1946, приєднання до Статуту ВООЗ -07.04.1948
  • Статус членства: Повноправний член
  • Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску, погашення заборгованості
  • Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Загальний фонд Державного бюджету України
  • Вид валюти фінансових зобов'язань: Долар США, Швейцарський франк
  • Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: 229 930,00 дол. США та 217 974,00 шв.фр.
  • Обсяг невиконаних Україною у попередні роки фінансових зобов'язань: 23 755 532 дол. США
  • Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство закордонних справ України;
  • Представництво в Україні: Бюро співробітника ВООЗ: Київ, вул. Боричів Тік, 30.[20]

Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я розглядають водночас як ресурс і мету розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.

Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладені між Україною та ЄРБ. В угодах визначені пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровують кошти, що виділяють з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та цукровий діабет; тютюнопаління; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.

Заходи, що здійснюють у рамках співробітництва України з ВООЗ, узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.

У 1991 році, згідно з рекомендаціями ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за мужолозтво — статеві стосунки між чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.unbrussels.org/world-health-organization-who/
  2. а б в About WHOВсесвітня організація охорони здоров'я.
  3. Funds, Programmes, Specialized Agencies and OthersОрганізація Об'єднаних Націй.
  4. а б в г д е Multilingualism and WHOВсесвітня організація охорони здоров'я.
  5. http://www.un.org/en/ecosoc/about/pdf/ecosoc_chart.pdf
  6. Руководство ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28. 
  7. Executive Board. World Health Organization (en-GB). Процитовано 2018-10-28. 
  8. Executive Board. World Health Organization (en-GB). Процитовано 2018-10-28. 
  9. Руководство ВОЗ. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28. 
  10. http://www.who.int/dg/en/index.html
  11. Биография д-ра Тедроса Адханома Гебрейесуса. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28. 
  12. Tedros Adhanom. Wikipedia (en). 2018-10-24. Процитовано 2018-10-28. 
  13. Election process for the WHO Director-General 2017. WHO. 
  14. W.H.O. Elects Ethiopia’s Tedros as First Director General From Africa. The New York Times. MAY 23, 2017. 
  15. Новий очільник ВООЗ заявив, що домагатиметься загального медичного страхування. УНІАН. 25 травня 2017. 
  16. Европейское региональное бюро. Всемирная организация здравоохранения (ru-RU). Процитовано 2018-10-28. 
  17. Zsuzsanna Jakab, WHO Regional Director for Europe [1] (англ.)
  18. WHO global health days
  19. Офіційна сторінка сайту ООН «Международные дни»
  20. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]