Всесвітній день телебачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всесвітній день телебачення
Всесвітній день телебачення
Офіційна назва англ. World Television Day
Ким святкується ООН ООН
Засновано 17 грудня 1996
Початок 1997
Дата 21 листопада
Веб-сайт Офіційний сайт ООН, сторінка «World Television Day 21 November»

Всесвітній день телебачення (офіційними мовами ООН (англ. World Television Day; фр. Journée mondiale de la télévision; ісп. Día Mundial de la Televisión; рос. Всемирный день телевидения) – Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією A/RES/51/205 Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1996 року, який відзначається щорічно 21 листопада, на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму (21-22 листопада 1996 роки) в Організації Об'єднаних Націй. Державам було запропоновано відзначати цей День, обмінюючись телепередачами, присвяченими таким проблемам, як мир, безпека, економічний і соціальний розвиток і розширення культурного обміну.[1]

Телебачення ООН[ред. | ред. код]

Телебачення Організації Об'єднаних Націй готує репортажі про гуманітарні кризи по всьому світу, знімає документальні фільми про актуальні проблеми сучасності: права людини, мир і безпеку, розвиток тощо, веде прямі трансляції з засідань Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки. Співробітники ТВ ООН готують репортажі з миротворчих місій ООН.
ТВ ООН розпочало свою роботу в 1947 році.
ТВ ООН готує щоденні новинні матеріали і розміщує їх на веб-сайті UNIFEED[2] і веде цілодобове мовлення на веб-сайті UN Webcast[3]. Аудіо- і відеоархів телебачення ООН зберігає матеріали за 70 років.[4]

Історія телебачення[ред. | ред. код]

Докладно: Історія виникнення телебачення

Хоча саме свято стали відзначати не так давно, історія телебачення почалася приблизно 80 років тому. Перші експерименти з використанням електронних променів для передачі і прийому зображення на певні відстані проводилися ще на початку 20-х років XX століття в США, Японії і Радянському Союзі. Наприкінці 1920-х років американський інженер російського походження Володимир Зворикін сконструював телевізійну систему на основі електронно-променевих трубок (кінескопа і іконоскопа). Завдяки винаходу Зворикіна, вже в 1936 році було розпочато регулярні телепередачі у Великій Британії та Німеччині, а в 1941 році — і в США. Проте лише в 50-і роки телемовлення отримало масове поширення в Європі. У більшості країн, що розвиваються власні державні та приватні телекомпанії виникли ще пізніше, в 60-х — початку 70-х років.

Сьогодні[коли?] у світі не залишилося країн, не охоплених телемовленням. До найбільших телекомпаній світу відносяться: CBC, NBC, ABC — в США; BBC, ATV — у Великій Британії; RAI — в Італії; NHK — в Японії; ZDF — у Німеччині.

Історія телебачення СРСР веде свій початок з експериментальних трансляцій телепередач, які велися з Москви вже в 30-х роках за системою малокадрового механічного телебачення. У 1932 році відбулася перша передача рухомого зображення. У 1937 році був організований перший телецентр на Шаболовці. З 1938 року він здійснював експериментальне телемовлення на основі електронних систем, а з 1939 року почалося регулярне телемовлення. Першою передачею стала демонстрація фільму про відкриття 18-го з'їзду ВКП (б). В подальшому активному розвитку телебачення в Радянському Союзі перешкодила війна. За два дні до її закінчення — 7 травня 1945 року — телецентр на Шаболовці відновив трансляції передач, а 15 грудня того ж року першим у Європі почав регулярне телемовлення два рази на тиждень.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]