Всесвітній день хіджабу
| Всесвітній день хіджабу | |
|---|---|
 | |
| Засновано | 2013 рік |
| Дата | 1 лютого |
Всесвітній день хіджабу — щорічна подія, що заснована Назмою Ханом у 2013 році[1], яка проходить 1 лютого щороку в 140 країнах світу[2]. Його заявлена мета полягає в тому, щоб заохотити жінок будь-якої релігії та походження носити хіджаб протягом одного дня, а також навчати та поширювати обізнаність про те, чому носять хіджаб[3]. Назма Хан сказала, що її метою також є сприяння більш широкому визнанню носіння хіджабу, а також боротьба з релігійною дискримінацією[4].
Хіджаб — це тип головного убору, який носять багато мусульманок, як знак скромності. Хіджаб буває різних форм[5].
Жінки-мусульманки, що носять хіджаб, стикаються як з явною, так і з прихованою дискримінацією у працевлаштуванні та в робочому середовищі, при цьому прихована упередженість часто призводить до більш ворожого ставлення.
Назма Хан, американка бангладешського походження, започаткувала Всесвітній день хіджабу (WHD) у 2013 році. Вона сказала, що її метою було «підвищити обізнаність і нормалізувати носіння хіджабу». Хан додала, що вона започаткувала цей день, сподіваючись на «виховання релігійної терпимості», враховуючи досвід зіткнення з «дискримінацією та знущаннями в школі та університеті, коли на них плювали, переслідували, били ногами та називали „терористом“». Таким чином, інші жінки не мали б такого досвіду, як «їй довелося пережити»[4].
Такі закони, як законопроект Квебеку 21[6], який забороняє державним секторам носити релігійні символи[7], стали чинником у створенні Всесвітнього дня хіджабу.
У 2017 році штат Нью-Йорк визнав Всесвітній день хіджабу. Захід з відзначання цього дня відбувся в Палаті громад Сполученого Королівства, на якому була присутня Тереза Мей (колишній прем'єр-міністр Великобританії)[8]. Палата представників Філіппін затвердила 1 лютого як «щорічний національний день хіджабу» 2021[9].
А. Кашетта критикує вибір 1 лютого для проведення Всесвітнього дня хіджабу як неприйнятний, стверджуючи, що це збігається з поверненням аятолли Рухолли Хомейні в 1979 році до Ірану з вигнання задля очолення іранської революції та запровадити закони про обов'язкове носіння хіджабу[10]. Кашетта стверджує, що хоча хіджаб пропагується на Заході як символ права обирати одяг, такої ж пропаганди бракує жінкам, яких переслідують за відмову носити хіджаб[10].
Мар'ям Намазі, активна колишня мусульманка та активістка, розкритикувала Всесвітній день хіджабу, стверджуючи, що це «форма гноблення»[11]. У своїй власній статті, опублікованій у 2017 році, Маджид Наваз запропонував змінити назву на «Хіджаб — день вибору»[12].
У 2018 році канадська активістка Ясмін Мохаммед почала кампанію #NoHijabDay у відповідь на Всесвітній день хіджабу, створивши його як спосіб привернути увагу жінок, які протистояли суспільному тиску та державним наказам зняти хіджаб[13].
Всесвітній день хіджабу в основному рекламується через соціальні мережі. Активісти рекламують цей день за допомогою хеш-тегів, наприклад #EmpoweredinHijab[14][15].
- Жінки в ісламі
- Міжнародний день фіолетового хіджабу
- Головний убір для християнок
- Головний убір для єврейських жінок
- ↑ World Hijab Day - Better Awareness. Greater Understanding. Peaceful World. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Participating Countries. Worldwide Support. World Hijab Day. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- ↑ World Hijab Day. worldhijabday.com. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ а б 'We're not oppressed': Canadians unite to mark World Hijab Day - National | Globalnews.ca. Global News. Процитовано 14 лютого 2022.
- ↑ Religious clothing and personal appearance. Pew Research Center. 29 червня 2021. Процитовано 5 травня 2023.
- ↑ Rukavina, Steve (4 серпня 2022). New research shows Bill 21 having 'devastating' impact on religious minorities in Quebec. CBC. Процитовано 18 жовтня 2024.
- ↑ Bill 21 - Concordia University. www.concordia.ca (англ.). Процитовано 6 лютого 2025.
- ↑ Grewal, Kairvy (31 січня 2020). On World Hijab Day, women across the globe are polarised. ThePrint (амер.). Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ House OKs bill declaring National Hijab Day. The Manila Times (амер.). 26 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ а б Caschetta, A. J. (30 січня 2020). The Irony and Hypocrisy of World Hijab Day. National Review (амер.). Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ Hijab for a day: Non-Muslim women who try the headscarf. BBC News. 31 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2022.
- ↑ Maajid Nawaz (29 грудня 2015). The Great Hypocritical Muslim Cover-Up. The Daily Beast. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- ↑ 'Removing your hijab can get you killed – even in the West'. spiked. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ World Hijab Day: Proud to be a hijabi and breaking stereotypes. BBC.
- ↑ World Hijab Day and the women who are breaking boundaries and stereotypes. Sky News. 1 лютого 2023.
- Rahbari, L., Dierickx, S., Coene, G., & Longman, C. (2021). Transnational Solidarity with Which Muslim Women? The Case of the My Stealthy Freedom and World Hijab Day Campaigns. Politics & Gender, 17(1), 112—135. doi:10.1017/S1743923X19000552
- Raihanah, M. M. (2017). « ‘World Hijab Day’: Positioning the Hijabi in Cyberspace». In Seen and Unseen. Leiden, The Netherlands: Brill. doi: https://doi.org/10.1163/9789004357013_007
- Rahbari, Ladan (2021), In Her Shoes: Transnational Digital Solidarity With Muslim Women, or the Hijab?. Tijds. voor econ. en Soc. Geog., 112: 107—120. https://doi.org/10.1111/tesg.12376
- Shirazi, Faegheh. 2019. «The Veiling Issue in 20th Century Iran in Fashion and Society, Religion, and Government» Religions 10, no. 8: 461. https://doi.org/10.3390/rel10080461
- Oren, Elizabeth. «Culture in a Murky World: Hijab Trends in Jihadi Popular Culture.» The Cyber Defense Review, vol. 3, no. 3, Army Cyber Institute, 2018, pp. 83–92, JSTOR 26554999
- Anouar El Younssi (2018) Maajid Nawaz, Irshad Manji, and the Call for a Muslim Reformation, Politics, Religion & Ideology, 19:3, 305—325, doi:10.1080/21567689.2018.1524327
- Ghumkhor Sahar. (2020) The Confessional Body. In: The Political Psychology of the Veil. Palgrave Studies in Political Psychology. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-32061-4_6
