Всесвітній економічний форум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Всесвітній економічний форум
World Economic Forum logo.svg
Заснування 25 липня 1971; 16437 днів тому
Тип Неприбуткова організація
Правовий статус Фундація
Мета Економічний розвиток
Штаб-квартира Швейцарія
Місце діяльності Світ
Офіційні мови Англійська
Секретар Клаус Шваб
Веб-сайт www.weforum.org

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) — міжнародна неурядова організація, яка базується в Женеві, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародної співпраці. Місією організації є «прагнення до поліпшення стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних, регіональних, галузевих і повісток дня». Щорічна зустріч під егідою Форуму проводиться в Давосі (Швейцарія, крім того Форум виступає організатором ділових заходів в різних країнах).  Зустріч об'єднує близько 2500 вищих керівників бізнесу, міжнародних політичних лідерів, обраних інтелектуалів і журналістів, щоб обговорити найбільш актуальні питання, що стоять перед світом.

Утворений у 1970 році. Членами форуму є більше 1000 великих компаній та урядових організацій з різних країн світу.

Організація також проводить близько шести-восьми регіональних нарад щороку в Латинській Америці та Східній Азії, а також проведення ще двох щорічних зустрічей в Китаї та Об'єднаних Арабських Еміратах. 2011 року щорічні збори в Давосі відбулися з 26 по 30 січня. Зустріч 2012 відбулася 25-29 січня 2012 року, з темою «Велика трансформація: формування нових моделей»[1]. Зустріч 2013 була проведена з 23 по 27 січня, з темою «Щільний динамізм», після заяви засновника Клауса Шваба, про те, що «необхідність глобального співробітництва ніколи не була настільки потрібною»[2]. Зустріч 2014 року відбулась 22-25 січня, з темою «Перебудова світу: наслідки для суспільства, політики та бізнесу»[3].

Історія[ред.ред. код]

Форум був заснований у 1971 році Клаусом Швабом, бізнес професор Женевського університету німецького походження[4]. Спочатку організація мала назву «Європейський форум менеджменту», котра була змінена на Всесвітній економічний форум у 1987 році. Форум розширив свої рамки, переформатувавшись у платформи для вирішення міжнародних конфліктів[5].

Влітку 1971 рок, Шваб запросив 444 керівників західних європейських фірм на перший симпозіум Європейського управління, що проводяться в конгрес-центрі в Давосі під патронажем Європейської Комісії і європейських промислових асоціацій, де Шваб прагнув ввести в європейські фірми американські практиці управління. Потім він заснував ВЕФ як некомерційну організацію в Женеві і схилив європейських бізнес-лідерів в Давос для щорічних зустрічей у січні[6][7].

Політичні лідери незабаром почали використовувати річні збори як нейтральну платформу. У Давосі було підписано Декларацію між Грецією і Туреччиною в 1988 році, завдяки якій між ними припинилась війна. У 1992 році президент Південної Африки Фредерік Віллем де Клерк зустрівся з Нельсоном Манделою на річних зборах. То була їх перша спільна зустріч за межами Південної Африки. На річних зборах 1994 року, міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і голова ОВП Ясір Арафат досягли попередньої згоди Щодо Гази і Єрихону[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. World Economic Forum Annual Meeting 2012 Executive Summary document (PDF). Процитовано 22 January 2012. 
  2. A Global Platform for Global Issues by Klaus Schwab. Project Syndicate. 21 January 2013. Процитовано 20 June 2013. 
  3. World Economic Forum Annual Meeting 2014 Executive Summary. 13 August 2013. Процитовано 25 January 2014. 
  4. Pigman. pp. 6–22.
  5. Kellerman. p. 229.
  6. (потрібна перевірка) «Interview: Klaus Schwab».Financial Times. 22 January 2008. Retrieved 29 August 2008.
  7. Schwab and Kroos.
  8. Lowe, Felix (14 January 2008). «WEF and Davos: A Brief History». The Telegraph.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Bornstein, David (2007). How to Change the World — Social Entrepreneurs and the Power of New Ideas. Oxford University Press (New York City, New York). ISBN 978-0-19-533476-0. 358 pages.
  • Kellerman, Barbara (1999). Reinventing Leadership — Making the Connection Between Politics and Business. State University of New York Press (Albany, New York). ISBN 978-0-7914-4071-1. 268 pages.
  • Moore, Mike (2003). A World Without Walls — Freedom, Development, Free Trade and Global Governance. Cambridge University Press (Cambridge, England; New York City, New York). ISBN 978-0-521-82701-0. 292 pages.
  • Pigman, Geoffrey Allen (2007). The World Economic Forum — A Multi-Stakeholder Approach to Global Governance. Routledge (London, England; New York City, New York). ISBN 978-0-415-70204-1. 175 pages.
  • Rothkopf, David J. (2008). Superclass — The Global Power Elite and the World They Are Making. Farrar, Straus and Giroux (New York City, New York). ISBN 978-0-374-27210-4. 376 pages.
  • Schwab, Klaus M.; Kroos, Hein (1971). Moderne Unternehmensführung im Maschinenbau. Verein Dt. Maschinenbau-Anst. e.V.. Maschinenbau-Verl (Frankfurt om Main, Germany). OCLC 256314575.
  • Wolf, Michael (1999). The Entertainment Economy — How Mega-Media Forces Are Transforming Our Lives. Random House (New York City, New York). ISBN 978-0-8129-3042-9. 336 pages.