Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського
Коцюбинський.jpg
Країна Україна Україна
Тип Літературна премія Вінницької обласної ради
Кому вручається літераторам України та діаспори
Підстава найкращі літературні доробки
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 1981 р.
Черговість
Відповідає Вінницька обласна державна адміністрація

Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського  — премія українським літераторам за високохудожні доробки, що звеличують гуманістичні ідеали.

Історія[ред. | ред. код]

Започаткована у 1981 р. вінницькою обласною організацією «Товариство книголюбів».[1] З 1992 р. премія набуває статусу всеукраїнської.[2] До попереднього засновника додались бюро пропаганди Спілки письменників України, управління культури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницький обком профспілки працівників культури, Вінницьке обласне відділення Українського фонду культури. З 2017 р. запроваджені дві номінації — «Художня література» і «Науково-популярна література».

Вимоги до номінантів[ред. | ред. код]

« На здобуття премії можуть претендувати високохудожні романи, повісті, книги оповідань, новел, поетичні збірки, літературознавчі, критичні і публіцистичні праці, в яких відображено гуманістичні ідеали, звеличено красу природи і людських помислів та діянь, одвічне прагнення народу до незалежності, свободи, духовного розквіту і які опубліковані протягом останніх трьох років. »

— З Положення про премію ім. Михайла Коцюбинського[3]

Алгоритм присудження[ред. | ред. код]

Як правило, кандидатів на здобуття премії можуть висувати творчі спілки, організації, установи, навчальні заклади, редакції газет і журналів, громадські об'єднання. Подання, що містить коротку характеристику твору і відомості про автора, скріплюються печаткою установи, яка висуває кандидата. До цього додаються 3 примірники творів.

Термін подання документів з 1 травня до 1 вересня на адресу Вінницької обласної організації НСПУ — вул. Соборна, 72, оф. 205, Вінниця, 21050.

Присудження премії відбувається внаслідок таємного голосування членів журі. Вручення премії відбувається під час проведення традиційних днів М. Коцюбинського на Вінниччині у день його народження — 17 вересня.[4]

Лауреати[5][ред. | ред. код]

1981[ред. | ред. код]

1982[ред. | ред. код]

1983[ред. | ред. код]

1984[ред. | ред. код]

1985[ред. | ред. код]

1986[ред. | ред. код]

1989[ред. | ред. код]

1993[ред. | ред. код]

1994[ред. | ред. код]

1997[ред. | ред. код]

  • Волошенюк Іван Степанович за книгу роздумів та публіцистики «Алло! Пришліть кореспондента» (1997) та книгу оповідань та повістей «Дорога через тишу» (1990).[10]

1998[ред. | ред. код]

1999[ред. | ред. код]

2000[ред. | ред. код]

2002[ред. | ред. код]

2003[ред. | ред. код]

2004[ред. | ред. код]

2005[ред. | ред. код]

2006[ред. | ред. код]

2007[ред. | ред. код]

2008[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

2010[ред. | ред. код]

2011[ред. | ред. код]

2012[ред. | ред. код]

2013[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

2015[ред. | ред. код]

  • Шалак Оксана Іванівна за монографію «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях XIX — початку XX століття» (2014) та збірку лірики «Молитва про сад» (2012).[22]

2016[ред. | ред. код]

2017[ред. | ред. код]

2018[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Імені Михайла Коцюбинського: [Про літ. премію, започатков. Вінниц. обл. орг, т-ва книголюбів] // Культура і життя. — 1992. — 7 листопада.
  2. Всеукраїнська премія імені М. Коцюбинського [з 1992 р. набула статусу Всеукр.] // Камертон-ікс. — 1992. — 10 грудня. — С. 6.
  3. [https://web.archive.org/web/20131111171021/http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/Doc%D0%94%D0%95%D0%9F%D0%9098ND8K Архівовано 11 листопадааа 2013 у Wayback Machine. Літературний конкурс на премію М. Коцюбинського на сайті Вінницької обласної державної адміністрації]
  4. Всеукраїнська літературна премія ім. [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М. Коцюбинського]] сприяє розвитку культури та збагаченню духовності нашого народу. Архів оригіналу за 5 листопад 2013. Процитовано 11 листопад 2013. 
  5. [У 1987, 1988, 1990—1992, 1995, 1996, 2001 рр. премія не присуджувалась
  6. Підвищувати рівень вимогливості: Вручено диплом лауреата літ. премії ім. М. Коцюбинського вінниц. прозаїку Г. Д. Усачу // Вінницька правда. — 1984. — 1 квітня.
  7. Лауреатом премії ім. М. М. Коцюбинського 1986 р. став вінниц. письм. [[Кобець Василь Дмитрович|В. Кобець] за твір «Юрський горизонт» та поет, зб. «Свято нашої зустрічі»] // Літературна Україна. — 1987. — 9 липня. — С. 7.
  8. Кавка, В. Лауреати премії імені М. Коцюбинського : В. М. Борщевський (посмертно), М. М. Потупейко, науковці з Вінниц. пед. ін-ту, дослідники творчості письм. // Літературна Україна. — 1993. — 18 березня.
  9. Лауреати літературної премії імені М. Коцюбинського: А. Гудима за роман у віршах "«Устим Кармалюк» і М. Рябий за роман «Ще не вмерла Україна» // Літературна Україна. — 1994. — 13 жовтня.
  10. Лауреат Всеукраїнської премії імені М. Коцюбинського — І. С. Волошенюк кн. «Алло! Пришліть кореспондента» та «Дорога через тишу»] // Літературна Україна. — 1997. — 27 листопада. — С. 2.
  11. Лауреати літературної премії імені імені М. Коцюбинського 1999 р. [в тому числі вінниц. прозаїк В. Кузьменко за роман «Ти є на світі» та твори останніх років] // Літературна Україна. — 1999. — 14жовтня. — С. 2.
  12. Бортняк, А. Відзнака за зболене серце: [Премія М. Коцюбинського Л. Пастушенку за книгу «Покута»] // Вінниччина. — 2001. — 18 вересня.
  13. Джеря, І. І в Сосонці є лауреат [Всеукр. літ. премії ім. М. Коцюбинського письм.-землячка В.Сторожук] //Подільська зоря. — 2000. — 14 вересня. — С. 12.
  14. Мельник, В. Похвальне слово скромності: [Про присудж. Всеукр. літ. премії ім. М. Коцюбинського вінниц. поетам В. Прилипку поет. зб. «Зелене сонце» та А. Звірику за поет. зб. «Доля» ] // Подільська зоря. — 2003. — 27 вересня. — С. 8.
  15. Сегеда, Юрій Премію імені Михайла Коцюбинського здобув Петро Перебийніс // сайт УНІАН. — 2007. — 19 вересня.
  16. а б Лауреат літературної премії імені [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинського]] — наш земляк // Місто. — 2009. 25 вересня. Архів оригіналу за 2013-11-11. Процитовано 2013-11-11. 
  17. [https://web.archive.org/web/20131111171328/http://www.ilnan.gov.ua/XX/tarnashynska.htm Архівовано 11 листопад 2013 у Wayback Machine. Тарнашинська Людмила Броніславівна на сайті Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка]
  18. Премія імені [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М. Коцюбинського]] дісталась [[Чорногуз Олег Федорович|Олегу Чорногузу]] // сайт [[Вінниця]] ОК. — 2011. — 29 вересня. Архів оригіналу за 11 листопад 2013. Процитовано 11 листопад 2013. 
  19. Журі визначило переможця Всеукраїнської премії ім. [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М. Коцюбинського]] // сайт [[Вінницька обласна державна адміністрація|Вінницької обласної державної адміністрації]]. — 2012. — 9 листопада. Архів оригіналу за 11 листопад 2013. Процитовано 11 листопад 2013. 
  20. Визначено переможця Всеукраїнської премії ім. М. Коцюбинського у 2013 р. // сайт «Моя Вінниця». — 2013. — 11 листопада.
  21. Вінниччина відзначила 150-ту річницю з дня народження Михайла Коцюбинського // Сайт Вінницької облдержадміністрації. — 2014. — 17 вересня.[недоступне посилання з травень 2019]
  22. Визначено переможця Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського // Сайт Вінницької облдержадміністрації. — 2015. — 14 вересня.[недоступне посилання з квітень 2019]
  23. Лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені М. Коцюбинського стала Ольга Куцевол]] // Сайт [[Вінницька обласна державна адміністрація|Вінницької облдержадміністрації]]. — 2016. — 12 вересня. Архів оригіналу за 16 вересень 2016. Процитовано 12 вересень 2016. 
  24. У Вінниці літературну премію ім.. М. Коцюбинського отримали Доляк і Татчин // Сайт «Інформаційна Вінниччина». — 2017. — 6 вересня.
  25. Ганна Осадко і Петро Скорук стали лауреатами літературної премії ім. М. Коцюбинського // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2018. — 10 вересня.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]