Вступ Словаччини до Європейського Союзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Словацька заявка на вступ до ЄС
Статус
Держава-член ЄС
Заявку подано 17 січня 1996
Початок перемовин 31 березня 1998
Прогрес
Словаччина вступила до ЄС — 1 травня 2004
Хід скринінгу
100% виконано
Закриті розділи
100% виконано
Хід ратифікації
100% виконано
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський Союз
Населення 447,007,596[1]
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi
ВВП (ПКС) $21,5 трлн.[2]
Повний
$48,304[2]
На душу населення
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення
ІЛР 0,911
Джині30.2
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС
Площа ЄС
Нова офіційна мовасловацька
ІЛР
Джині
Середній член ЄС
Сер. населення членів
Сер. площа членів
ВВП
ВВП на душу населення
Вебсайт

Вступ Словаччини до Європейського Союзу (словац. Vstup Slovenska do Európskej únie) — процедура, яка дозволила Словацькій Республіці приєднатися до Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Таким чином, Європейський Союз був розширений до 25 держав, Словаччина увійшла одночасно з 9 іншими державами.[alpha 1]

Передумови[ред. | ред. код]

Європейське економічне співтовариство і Чехословаччина.

У грудні 1990 р. Чехословаччина почала переговори з Європейськими Співтовариствами про укладення так званої Угоди про асоціацію (також Угоди про асоціацію або Євро-Угоди). Угода про асоціацію формувала основну правову основу відносин між Чеською Республікою та Європейськими Співтовариствами, але не означала права Чеської Республіки на вступ до ЄС (або до Європейських Співтовариств на той час). Однак це дозволило покращити політичний діалог, інституційну співпрацю та усунути торгові бар'єри (Європейський Союз зобов'язався знижувати свої тарифи та квоти швидше, ніж східні держави, щоб пом'якшити вплив на їхню економіку). У першій половині 1990-х років також були укладені угоди з іншими посткомуністичними країнами. Чехословаччина, Угорщина та Польща підписали угоди про асоціацію в 1991 році.

Після розпаду Чехословаччини в 1993 році ЄС призупинив процес вступу.

Історія[ред. | ред. код]

Подання заявки[ред. | ред. код]

27 червня 1995 року, Володимир Мечіар, тодішній прем'єр-міністр Словаччини, надіслав заявку на членство в Європейському Союзі Жаку Шираку, поки Франція головувала в Раді Європейського Союзу.[3]

V mene vlády Slovenskej republiky mam česť Vám predložiť žiadosť Slovenskej republiky o členstvo v Európskej únii na základe ustanovení Článku "O" Zmluvy o Európskej únii, spolu s Memorandom vlády Slovenskej republiky k žiadosti o členstvo v Európskej únii. Rád by som Vás informoval, že Slovenská republika je pripravemá vo vhodnom čase vstúpiť do rokovaní o začlenení do Európskej únie.
— Оригінальна версія словацькою мовою

Версія, перекладена французькою:[3]

Au nom du gouvernement de la République slovaque, j'ai l'honneur de vous soumettre la demande d'adhésion de la République slovaque à l'Union européenne sur la base des dispositions de l'article O du traité sur l'Union européenne, ainsi que le mémorandum du gouvernement de la République slovaque relatif à la demande d'adhésion à l'Union européenne. Je vous informe que la République slovaque se tient prête à entamer le moment venu les négociations en vue de son admission dans l'Union européenne.

Версія, перекладена українською:

Від імені Уряду Словацької Республіки маю честь подати Вам заявку Словацької Республіки на членство в Європейському Союзі на основі положень статті O Договору про Європейський Союз, а також меморандуму уряду Словацької Республіки щодо заявки на членство в Європейському Союзі. Повідомляю, що Словацька Республіка готова розпочати переговори щодо свого вступу до Європейського Союзу, коли настане час.

Референдум[ред. | ред. код]

Вступу Словаччини до ЄС передував референдум 16-17 травня 2003 року, на якому 51,5 % населення проголосували 93,7 % за вступ.[4][5][6]

Наслідки приєднання[ред. | ред. код]

1 січня 2009 року Словаччина приєдналася до єврозони.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. а б https://www.cvce.eu/content/publication/2005/5/18/f486aa5a-b29e-4c28-b1ee-71c5a43b6df2/publishable_fr.pdf
  4. Referendá v Slovenskej republike. Štatistický úrad SR. 3 вересня 2010. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 4 червня 2022.
  5. Voľby a referendum od roku 1990. Ministerstvo vnútra SR. 2010. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 4 червня 2022.
  6. REFERENDUM: Chronológia referend na Slovensku vypísaných od 1. januára 1993. TASR. 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
  1. Це Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія та Угорщина.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Rupnik, Jacques; Zielonka, Jan (2003). The Road to the European Union. Europe in Change (англ.). Т. 1. Manchester University Press. с. 293. ISBN 978-0-7190-6597-2.